«УК» започатковує серію матеріалів рубрики «Знайди себе», у яких ми розповідатимемо про професії, які, за даними Державної служби зайнятості, нині найзатребуваніші на ринку праці України. Людям, які їх опанували, нескладно знайти роботу, вони отримують хорошу зарплату, а інколи ще й мають пільги, надбавки та доплати. 

Те, що для бюджетних організацій з нового року зменшилися тарифи на опалення, безумовно, дасть змогу зекономити кошти. Інша річ, чи стане тепліше у приміщеннях, які із самого початку не були «зорієнтовані» на економію самого тепла? Втім, якщо в офісах люди ще якось «перетопчуться» в холодну пору — одягнуть «зайвий» светр чи зігріються чаєм, то там, де перебувають маленькі діти, має бути тепло. У дитсадочках проблему тепла розв’язують по-різному: десь більше відкручують вентилі теплових труб, десь ставлять обігрівачі. В будь-якому разі економію коштів так, як потрібно, забезпечити не вдається. 

Дитина сидить удома, сидить тихенько, нікому не заважає, на вухах — навушники, перед очима екран монітора. Впізнаєте в цій картині своє чадо? Душа, кажете, на місці, бо не швендяє деінде. А далі? В якому віці згадає, що школа і батьки не вічні, що віртуальний світ Інтернету на хліб не намажеш? Чи матиме чим поділитися зі своїми дітьми? Тема складна і неоднозначна. Від долі не втечеш, кажуть фаталісти. Не будемо сперечатися. А ось від нав’язливості діти тікають. Яким чином і хто має організовувати дитяче дозвілля? Що суспільство здатне запропонувати дитині для проведення вільного часу? Про це розмовляємо з психологом Галиною МОРМІЛЬ.  

Кожен з нас охоплений соціальним захистом держави. Одні потребують його більше, інші — менше. Завдання влади — щоб усі почувалися комфортно.

Як вдалося це торік, що планується зробити цього року? Про це йшлося на засіданні Народної колегії України за участю міністра соціальної політики Наталії Королевської. В її роботі взяли участь працівники департаментів Міністерства соціальної політики, фонду захисту інвалідів, Пенсійного фонду, Державної служби зайнятості. Уперше напередодні колегії працювала відкрита приймальня, де охочих консультували працівники міністерств і відомств. 

Рівненщина традиційно вважається трудонадлишковим регіоном. Ось і торік, за статистикою служби зайнятості, на одне робоче місце претендувало в середньому 15 осіб. А, скажімо, у північних районах — Зарічненському — 226, Дубровицькому — 238! Так уже історично склалося, що чоловіки тут їздять на заробітки, а жінки виконують свою одвічну материнську місію: лише матерів-героїнь в області понад 15 тисяч. Як же накладається на таку специфіку новий Закон «Про зайнятість населення», за яким ми прожили рік? Відповідь на це запитання шукаємо разом із директором Рівненського обласного центру зайнятості Іваном ТКАЧУКОМ.  

Коли діти стають дорослими, батьки зазвичай прагнуть допомогти їм придбати власний куточок. Та якщо це не вдається — дах батьківського дому завжди залишатиметься для них надійним прихистком. А як бути дитині-сироті, яка виховувалася в інтернаті? Зазвичай такі діти не дуже добре пристосовані до життя в соціумі поза інтернатом і, вийшовши з нього, не завжди витримують двобій з реальністю. Не маючи найелементарнішого — даху над головою, вони не витримують випробувань, і… життя летить шкереберть. 

Щоб і на сході, і на заході, і в центрі України всі люди, які потребують допомоги та підтримки держави, отримали її, я можу з упевненістю стверджувати: у соціальній сфері ніхто не опустив рук. Навпаки, всі, хто взяв на себе зобов’язання допомагати людям, працюють сьогодні з подвоєною та навіть потроєною енергією, —наголосила міністр соціальної політики Наталія Королевська під час селекторної наради щодо стану соціальної сфери.

Хоч фахівці постійно попереджають про перенасиченість ринку праці представниками одних спеціальностей, і дефіцитом інших, та під час вступу до вишів конкурс на так звані престижні факультети не зменшується. І не лише тому, що так багато молоді мріє про фах юриста, економіста тощо. Для багатьох головне насамперед здобути престижний диплом. А де працюватимуть — це вже інша річ. Бо робота за фахом «світить» далеко не всім, і тут навіть не важливо, який у тебе диплом. Це довели експерти Дослідницького центру Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна. Вони під час дослідження з’ясували, що тільки 36% українських працівників трудяться за спеціальністю. 20% зауважують, що їхня робота пов’язана з отриманим фахом лише частково, а 44% довелось змінити професію. 

Сучасний ринок праці нагадує магазинний прилавок часів дефіциту: що доброго з’явилося — розібрали миттєво. І поруч завмерла черга в очікуванні нових надходжень.

За словами фахівців, нестача якісних робочих місць — головна проблема. У цих умовах, особливо на селі, незамінною стала участь безробітних у громадських та інших тимчасових роботах, які організовують місцеві райдерж?адміністрації, виконавчі органи місцевих рад. Такі роботи оплачуються на паритетних засадах з місцевих бюджетів та фонду загальнообов’язкового державного соцстрахування на випадок безробіття. Торік було задіяно майже 9 тисяч громадян, 4900 з них працювали на громадських роботах, які фінансувалися з використанням коштів місцевих бюджетів. Фактичні витрати органів місцевого самоврядування на цю справу становили понад 1,5 мільйона гривень.

З давніх-давен сало для українців — справді національний стратегічний продукт. Без нього важко уявити застілля: на думку більшості співвітчизників, якщо в холодильнику немає сала, то нічого їсти. Багато хто вважає цей продукт мало не панацеєю від усіх хвороб. Проте чи аж настільки корисний він і чи має протипоказання до вживання — питання, яке цікавить багатьох. 
— Якщо говорити мовою біохіміків, то сало — це жир, який складається із ненасичених та насичених жирних кислот, — роз’яснює віце-президент Асоціації дієтологів України Оксана Скиталінська. — Жирні кислоти беруть участь в утворенні нервових клітин, і вони є носіями інформації: повідомляють імунній системі, що вона повинна активізувати роботу, або навпаки, послабити. Також саме жирні кислоти — «зв’язківці» кровоносних судин, яким вони повідомляють, де потрібно розширюватись, а де звужуватися. Усіх цих носіїв інформації об’єднує те, що вони складаються із жирних кислот, які надходять із їжею. При цьому одна частина носіїв утворюється із омега-3 жирних кислот, інша — омега-6 жирних кислот.