Рівненщина традиційно вважається трудонадлишковим регіоном. Ось і торік, за статистикою служби зайнятості, на одне робоче місце претендувало в середньому 15 осіб. А, скажімо, у північних районах — Зарічненському — 226, Дубровицькому — 238! Так уже історично склалося, що чоловіки тут їздять на заробітки, а жінки виконують свою одвічну материнську місію: лише матерів-героїнь в області понад 15 тисяч. Як же накладається на таку специфіку новий Закон «Про зайнятість населення», за яким ми прожили рік? Відповідь на це запитання шукаємо разом із директором Рівненського обласного центру зайнятості Іваном ТКАЧУКОМ.  

Коли діти стають дорослими, батьки зазвичай прагнуть допомогти їм придбати власний куточок. Та якщо це не вдається — дах батьківського дому завжди залишатиметься для них надійним прихистком. А як бути дитині-сироті, яка виховувалася в інтернаті? Зазвичай такі діти не дуже добре пристосовані до життя в соціумі поза інтернатом і, вийшовши з нього, не завжди витримують двобій з реальністю. Не маючи найелементарнішого — даху над головою, вони не витримують випробувань, і… життя летить шкереберть. 

Щоб і на сході, і на заході, і в центрі України всі люди, які потребують допомоги та підтримки держави, отримали її, я можу з упевненістю стверджувати: у соціальній сфері ніхто не опустив рук. Навпаки, всі, хто взяв на себе зобов’язання допомагати людям, працюють сьогодні з подвоєною та навіть потроєною енергією, —наголосила міністр соціальної політики Наталія Королевська під час селекторної наради щодо стану соціальної сфери.

Хоч фахівці постійно попереджають про перенасиченість ринку праці представниками одних спеціальностей, і дефіцитом інших, та під час вступу до вишів конкурс на так звані престижні факультети не зменшується. І не лише тому, що так багато молоді мріє про фах юриста, економіста тощо. Для багатьох головне насамперед здобути престижний диплом. А де працюватимуть — це вже інша річ. Бо робота за фахом «світить» далеко не всім, і тут навіть не важливо, який у тебе диплом. Це довели експерти Дослідницького центру Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна. Вони під час дослідження з’ясували, що тільки 36% українських працівників трудяться за спеціальністю. 20% зауважують, що їхня робота пов’язана з отриманим фахом лише частково, а 44% довелось змінити професію. 

Сучасний ринок праці нагадує магазинний прилавок часів дефіциту: що доброго з’явилося — розібрали миттєво. І поруч завмерла черга в очікуванні нових надходжень.

За словами фахівців, нестача якісних робочих місць — головна проблема. У цих умовах, особливо на селі, незамінною стала участь безробітних у громадських та інших тимчасових роботах, які організовують місцеві райдерж?адміністрації, виконавчі органи місцевих рад. Такі роботи оплачуються на паритетних засадах з місцевих бюджетів та фонду загальнообов’язкового державного соцстрахування на випадок безробіття. Торік було задіяно майже 9 тисяч громадян, 4900 з них працювали на громадських роботах, які фінансувалися з використанням коштів місцевих бюджетів. Фактичні витрати органів місцевого самоврядування на цю справу становили понад 1,5 мільйона гривень.

З давніх-давен сало для українців — справді національний стратегічний продукт. Без нього важко уявити застілля: на думку більшості співвітчизників, якщо в холодильнику немає сала, то нічого їсти. Багато хто вважає цей продукт мало не панацеєю від усіх хвороб. Проте чи аж настільки корисний він і чи має протипоказання до вживання — питання, яке цікавить багатьох. 
— Якщо говорити мовою біохіміків, то сало — це жир, який складається із ненасичених та насичених жирних кислот, — роз’яснює віце-президент Асоціації дієтологів України Оксана Скиталінська. — Жирні кислоти беруть участь в утворенні нервових клітин, і вони є носіями інформації: повідомляють імунній системі, що вона повинна активізувати роботу, або навпаки, послабити. Також саме жирні кислоти — «зв’язківці» кровоносних судин, яким вони повідомляють, де потрібно розширюватись, а де звужуватися. Усіх цих носіїв інформації об’єднує те, що вони складаються із жирних кислот, які надходять із їжею. При цьому одна частина носіїв утворюється із омега-3 жирних кислот, інша — омега-6 жирних кислот. 

Якщо ще кілька років тому більшість моїх колег, друзів та знайомих не замислювались над тим, що електронні відходи потрібно правильно утилізувати, а не просто викидати разом із іншим непотребом, то нині ситуація змінилась у кращий бік. Тепер половина з тих, кого я опитала, зауважили, що принаймні батарейки живлення намагаються не викидати, а здавати на переробку. Це зробити нескладно. Адже в деяких компаніях є спеціальні ящички, куди потрібно кидати відпрацьовані елементи живлення. Такі ж ємності стоять на видноті на деяких автозаправках, у магазинах стільникового зв’язку, супермаркетах. 

Цей будинок на одній із околиць Сум по вулиці Ковпака нічим особливим не вирізняється з-поміж інших. Та якби у світі існував прилад для визначення ступеня дитячої гіркоти і печалі, тут би він зашкалював. Адже саме в цьому приміщенні сконцентровані особливі драми і трагедії, які доводиться переживати хлопчикам і дівчаткам на початку життєвого шляху. Але для того й створений центр, аби допомагати долати труднощі, боротися з негараздами, адже в такому віці залишатися сам на сам із жорстоким світом юним незагартованим душам вельми небезпечно.

Щороку вищі навчальні заклади випускають понад 500 тисяч фахівців. Працевлаштовуються далеко не всі. Тому, за даними Держслужби статистики, рівень безробіття серед молоді вищий, ніж у середньому по країні. Одна з причин такої ситуації — роботодавців не влаштовує підготовка випускників вишів. А студенти в свою чергу, не відчувши реального виробництва, не розуміють, що їх там чекає. Останніми роками проблема загострюється. Техніка і технології стрімко розвиваються. Матеріально-технічна база ВНЗ старіє і не поповнюється. Ніде правди діти: від вимог сьогодення відстає й частина педагогів. Самотужки галузевому міністерству з цією проблемою не впоратися.   

«Завдяки зменшенню ціни на російський газ актуальним питанням є зниження тарифів на 22—25% на теплову енергію для споживачів бюджетної сфери — дитсадків, шкіл, лікарень та інших. Тому ставлю завдання Нацкомунпослуг протягом місяця завершити перегляд тарифів по всій Україні, — зауважив віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул на всеукраїнській селекторній нараді з метою контролю за проходженням опалювального сезону та процесом перегляду тарифів на послуги теплопостачання з урахуванням зниження ціни на газ. — Наразі тарифи вже переглянуті для 70% підприємств теплокомуненерго (це 160 з 264 підприємств—ліцензіатів Нацкомунпослуг)».