Соцполітика

Верховна Рада прийняла таки Закон «Про зайнятість населення», який набирає чинності 1 січня 2013 року. За словами першого заступника міністра соціальної політики Василя Надраги, закон дасть можливість підтримати найбільш вразливі верстви населення — молодь, інвалідів, людей старшого віку, а також відкриє шляхи для роботодавців щодо збільшення кількості робочих місць з гідним рівнем оплати. Крім того, зазначив посадовець, громадяни можуть безкоштовно отримати другу професію та підвищити кваліфікацію.

В Україні цього року баштанні культури б’ють чергові рекорди зі швидкості достигання. Посприяло цьому кілька чинників: рання весна, а також те, що ягоди не сіяли, а садили розсаду, яку почали вирощувати ще в березні, і, звісно, поля поливали та накривали агроволокном. Розпочався сезон із херсонської продукції й триватиме до кінця вересня — початку жовтня.  Хоча сьогодні варто було б розповідати про ранні кавуни та дині, але вони вже не є такими. Розпочали продавати цю продукцію ще 10—15 червня.

Проблема аварійних бараків у Запоріжжі не вирішувалася десятиліттями. І лише останніми роками її зрушили з мертвої точки, коли прийняли державну програму відселення людей зі старого житла. На першому етапі її реалізації  в 2007 році  виділили з держбюджету кошти на будівництво двох нових будинків у Заводському районі. У них отримали житло ті, хто проживав у найстаріших — аварійних — бараках. Але проблема загалом ще не була знята з порядку денного. 

У більшості споживачів якість кетчупу не викликає сумнівів. Адже помідори, з яких його виготовляють, непогано плодоносять в Україні. Та й спецій, які додають до нього, теж вистачає. Тому мало хто зі споживачів очікує знайти у складі цієї приправи ароматизатори, консерванти, замінники цукру, сподіваючись, що кетчуп мав би бути натуральним продуктом. Проте міг би бути, та не є таким. Тож із чого насправді виготовляють українську приправу до шашлику, дізнавався «Урядовий кур’єр».  

Процедуру держзакупівель повинно бути спрощено для державних підприємств, які здійснюють закупівлі не за рахунок бюджетних коштів. Таку думку на брифінгу в Будинку уряду висловив міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко. 

У ці дні тисячі школярів області проводять літні канікули в різних таборах — пришкільних, профільних, освітянських, праці та відпочинку. Тут вони відпочивають, набираються сил. А як при цьому обійтися без повноцінного і безпечного харчування? Не випадково батьки, готуючись відправити сина чи доньку на оздоровлення, неодмінно цікавляться харчуванням. Якщо воно буде сяким-таким, то навряд чи й вирядять туди дитину. А якщо калорійним, якісним — з овочами, фруктами, м’ясними і молочними продуктами,  і на всі 100 — безпечним, то це вже зовсім інша річ. 

В українців ставлення до імпортних рослинних жирів усе ще неоднозначне. Адже цей продукт, не пристосований для нашого організму, який його «не розуміє», тобто відмовляється повністю розщеплювати. Тож до чого може призвести постійне споживання такої екзотики, дізнався «Урядовий кур’єр». 

Законопроект максимально врахував українські реалії та наслідки впливу світової кризи на національний ринок праці. Взяли до уваги вітчизняні фахівці й міжнародний досвід. Тож документ виявився збалансованим і прозорим. Він дає можливість збільшувати кількість робочих місць з високим рівнем оплати праці, а також істотно підтримує роботодавців, які працевлаштовуватимуть недостатньо конкурентоспроможних громадян на ринку праці. Підтримкою для громадян будуть безкоштовне навчання другій професії та підвищення кваліфікації. Статус безробітного людина отримуватиме з першого дня звернення до центру зайнятості (нині з 7-го). Директор департаменту ринку праці та зайнятості Мінсоцполітики Марина ЛАЗЕБНА назвала основні  новації законопроекту.  

 Дітям все найякісніше та найкраще! Цими словами більшість виробників характеризує свою продукцію, орієнтовану на найменших споживачів. Проте за гарними словами дуже часто приховується дещо інше. Адже, з одного боку, підприємці роблять пафосні заяви, а з іншого, підмішують у їжу для малечі заборонені добавки, а одяг, який мав би бути виготовлений із натуральних тканин, шиють із синтетики. Все це робиться заради одного — додаткового прибутку. Вочевидь, гроші для вітчизняних бізнесменів важливіші, ніж здоров’я маленьких українців. Та чи є на прилавках якісні товари для маленьких українців, з’ясовував «Урядовий кур’єр».  

Загальновідомо, що діти повинні не лише споживати якісну їжу, а й вдягати одяг та спати на простирадлах із натуральних тканин. Ось тільки яка постільна білизна небезпечна, а яка ні, знають не всі. На думку лікарів, найкорисніша для здоров’я постіль із натуральних тканин, зокрема бавовни, льону та шовку. Виготовлені із синтетичних волокон та ниток простирадла та підковдри можуть спровокувати хронічні алергії та шкірні захворювання. Також дитину час від часу може лихоманити або почнеться головний біль, приступи екземи чи астми. 

Те, що наше суспільство невпинно старіє, вже ні для кого не секрет. Людей літнього (65—75 років) та старечого (після 75 років) віку стає дедалі більше не тільки в Україні, а й у всьому світі. Чверть українців — люди похилого віку, а кожний шостий з них самотній. Cтаріння населення ставить перед суспільством і державою кілька проблем: від удосконалення пенсійного забезпечення, розвитку геріатричної медицини та створення пристойних будинків для людей похилого віку до організації системи соціально-побутового догляду за тими, хто вже не в змозі сам піклуватися про себе. 

Колись відомий пролетарський поет Володимир Маяковський задекларував свою активно-світлу громадянську позицію, що асоціювалася із Сонцем. Але якщо на небесне світило житлово-комунальні та інші види тарифів не поширюються, то нас, пересічних громадян, це не стосується. Як мешканці багатоповерхівок і просто будинків, про енергетичний комфорт ми повинні дбати самі. Адже тема ощадливого використання енергоресурсів давно стала однією з провідних та актуальних. У цьому аспекті Тростянець Сумської області не виняток. Утім, виняток, але в іншому контексті. Протягом останніх років тут настільки потужно і по-господарському взялися за енергозбереження, що сьогодні районний центр має право претендувати на роль одного з енергетичних лідерів в Україні. Про енергозберігаючу складову в життєдіяльності городян кореспонденту «УК» розповідає міський голова Юрій Бова.