Україну накрила страшна спека. Навіть ті, хто зазвичай нормально переносить високу температуру, скаржаться на погіршення самопочуття, падіння працездатності й чекають прохолоди. Напевно, сьогодні найпопулярніші люди в країні — синоптики. Щодня ми чекаємо від них обнадійливих слів про те, що температура спадатиме. Та прогнози синоптиків оптимізму не додають.
— Початок серпня буде дуже спекотним — +33…+38°С. Є ймовірність того, що 8—10 серпня температура в Криму досягне +40°С, у Києві в найближчі 10 днів температурний режим коливатиметься в межах +30…+33°С. Опади будуть не раніше 7—8 серпня, — повідомив заступник директора Українського гідрометеорологічного центру МНС Анатолій Прокопенко. 

Сутеніло. Діти гралися за будинком, як завжди. Але тут до подвір’я під’їхав мотоцикл, жінка в чорній квітчастій хустці, що сиділа на ньому разом з «чорним чоловіком», вхопила три-річну Христинку Кабакову і зникла за обрієм. Усе сталося миттєво і майже на очах бабусі дівчинки. Саме так здалося шестирічному хлопчику, що грався разом із білявкою зі шрамом на лобі. Взагалі-то він першим впав в очі викрадачам, але в нього дістало сил викрутитися з цупких рук, хоча його тягли до себе з криком: «Покажеш, де тут у вас магазин».

Найтепліше у світі Азовське море свого часу мало багато назв: у греків воно було Меотида, у скіфів — Тимеринда, у турків — Балук-денгіз, в арабів — Бахр ель Азов, у татарів — Чобак-денгіз, у слов’ян — Сурозьке, в половців — Кабарлик… А ось мовою кучерявих пеліканів воно невдовзі може зватися Гаплик. Чому? Бо є реальна загроза знищення єдиного в донецькому Приазов’ї та у всій державі місця гніздування цих рідкісних птахів, занесених до Червоної книги України. Причому колоніям пеліканів заподіяно шкоду не десь, а в заповіднику на березі Азовського моря — у Національному природному парку «Меотида».  

Проблема водопостачання високоякісною питною водою і досі  залишається актуальною для багатьох територій країни, а для  південних районів Запорізької області, й зокрема курорту Бердянська, її розв’язання стало життєвою необхідністю. Щоб жителі й гості міста, а також люди у прилеглих районах могли споживати якісну питну дніпровську воду, і  збудовано найдовший у Європі  Західний груповий водогін  завдовжки 175 км. До Бердянська ця вода прийшла  ще в 2004 році.
Втім, полегшення місцеві жителі не відчули. 

  За дорученням НАК «Нафтогаз України» ВАТ «Черкасигаз» відключив від газопостачання усі 36 котелень комунального підприємства «Черкаситеплокомуненерго». У зв’язку з цим без гарячої води залишилися жителі кількох мікрорайонів. Найприкріше те, що жителі обласного центру не мають змоги користуватися цим благом цивілізації, хоч і сплачують за нього майже повністю. Причина відключення — різниця в тарифах, які не було переглянуто та вчасно компенсовано державою.

У вересні 1979 року я вступив до Ковельського медичного училища, яке успішно закінчив у березні 1983 року. Далі був направлений на роботу до одного з фельдшерсько-акушерських пунктів на Волині. Але майже одразу був звільнений у зв’язку із призовом до лав Радянської Армії. До квітня 1985 року проходив службу у групі радянських військ на території НДР. А потім був зарахований на надстрокову службу у цій самій частині на посаду санітарного інструктора, де служив до вересня 1990 року. Далі був звільнений у запас через скорочення штатного розпису. Тож з жовтня 1990 року і донині працюю завідувачем ФАПу в Ковельському районі.  

Мій син у квартирі не проживає, а отже, ні світлом, ні водою, ні газом не користується. Проте комунальні рахунки на нього надходять регулярно. Тож виходить, користуєшся чи ні цими послугами — все одно плати. Принаймні у ЖЕКу вважають, напевне, саме так. Але хіба це законно?

Кому і як маю довести, що син у квартирі не живе і нічим не користується?

І. ІЩУК,
м. Вінниця 

Уже традиційний атрибут нашого півдня: поряд з торговцями пиріжками молодики, які нав’язливо пропонують фото на тлі моря з мавпочкою, крокодильчиком, змійкою тощо. Мало хто з представників фауни має шанс дожити до кінця пляжного сезону. Хоч боротьба з горе-фотографами триває вже не перший рік, щосезону вони преспокійно вигулькують знову, аби заробити гроші на замордованих тваринах.  

Звертаються до вас члени Дніпропетровської обласної ради батьків та вдів військовослужбовців, які загинули в Афганістані. Багато років минуло з тих пір, як у мирний для держави час наші сини і чоловіки, молоді та сповнені планів на майбутнє, повернулися на Батьківщину в цинкових гробах. Але й досі ми — члени родин цих героїв — залишаємося практично соціально незахищеними. Більшість з нас нині літні люди, які отримують мінімальну пенсію за віком. І невелику доплату — 42% від прожиткового мінімуму — за наших хлопців, тимчасом як у Росії така категорія людей отримує повну другу пенсію за втрату годувальника у розмірі 200% від трудової пенсії за віком незалежно від прожиткового мінімуму. 

Хочу дізнатися, чи маю право отримати статус учасника Великої Вітчизняної війни? Проблема в тому, що я напевне не можу зібрати всі необхідні документи. Адже часу пройшло дуже багато, деякі згубилися, інші просто немає в кого затребувати.

Як бути в такій ситуації? Порадьте, куди звернутися по допомогу?

Б. ЛИМАНСЬКИЙ,
с. Райки Вінницької обл.