З минулої неділі вітчизняне громадянське суспільство подорослішало ще на одні виборчі перегони. Бо така вже природа людська: порівнювати сьогоднішнє і минуле, проектуючи ситуацію на майбутнє. Втім, чи не найоптимістичнішою поствиборною новиною стала досить активна участь українських громадян під час виконання свого конституційного обов'язку.

Історія Чернігово-Сіверського краю, яка засвітила свою зорю над відомою у всьому світі Мізинською стоянкою первісної людини (Коропський район), сягає такої сивої давнини, що нинішня кругла дата області — лише крихітний відтинок на тому шляху. Та вона дорога сучасним поліщукам, котрі, як і всі покоління їхніх предків, під різними вітрами минулих епох будують майбутнє для своїх дітей і внуків. 

Їх обох уже немає на цьому світі. Але залишається пам’ять про  ветеранів, які всупереч жорстокій і немилосердній долі до останнього дня вірили в торжество справедливості. Однак вона так і не взяла гору — натомість перемогли заздрість, наклеп, підступність. Виходить, що фашистів вони здолали, а в двобої з брехнею не змогли довести свою правоту.  
Уперше Омеляна Сокола, якому на початку війни було 37, призвали на фронт 26 липня 1941-го. Через три дні разом з іншими новобранцями він прибув до Чернігова, а вже наступного ранку необстріляне поповнення почало марш-кидок уздовж Десни до дніпровських рубежів.

Я пішов на пенсію у 1988 році, маючи вислугу у міліції 25 років. Було мені тоді 46 років, а звільнився зі служби через хворобу.

Був переконаний, що відповідно до статті 22 Закону «Про міліцію» маю право на 100% знижку плати за комунальні послуги. Однак місцеві комунальники і працівники управління соціального захисту населення цього не визнають. Судився, суд пристав на їхню сторону.

Тому прошу детально роз’яснити мені: які комунальні пільги (на опалення, освітлення, водопостачання і газ), а також пільги на користування телефоном і радіоточкою має міліціонер-пенсіонер?

В. КУТНІЙ,
селище Ружин Житомирської обл.

Хочу провести в своєму домі перепланування. Але чув, що недавно внесені якісь зміни у порядок узаконення таких робіт. Однак детальної інформації про це ніде не знайшов. Прошу роз’яснити мені: чи справді внесені зміни у нормативні акти, і які саме?

Василь КОЛЕСНІЧЕНКО, 
м. Чернігів 

Саме таке бажання останнім часом виникає дедалі частіше. Бо коли вмикаєш телевізор, особливо у вихідний день, складається враження, що вітчизняні телебоси роблять усе, аби українці перестали його дивитися.
Звісно, щось блакитний екран показує, але це не що інше як щось. Переважно ефір заповнений рекламою, повтором кінофільмів та передач. Причому в передвиборчий час кількість політичної реклами вражає. Приміром, я і раніше встигала під час рекламної паузи пропилососити у квартирі, а тепер вдається ще й пил повитирати. 

Досудове слідство у справі щодо вибухів, які сталися у квітні в центрі Дніпропетровська, завершено. На брифінгу в Дніпропетровській обласній прокуратурі заступник Генерального прокурора України Віктор Войцишен повідомив, що обвинувальний висновок затверджений і направлений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. У цій установі мають визначити підсудність, тобто вказати, який суд розглядатиме справу за обвинуваченням проти чотирьох підозрюваних у терактах. На думку керівника оперативно-слідчої групи СБУ Олега Животова, справу, найімовірніше, розглядатимуть у Дніпропетровській області, адже саме тут живуть свідки і постраждалі.  

У селі Погорилівка Заставнівського району ремонтували старовинну дерев’яну дзвіницю. Розібравши фанерну обшивку, робітники помітили у балці невідомий предмет, схожий на заіржавілий боєприпас.

Щоб дістати небезпечну знахідку, прибулим на місце пригоди спеціалістам групи піротехнічних робіт територіального управління МНС України у Чернівецькій області довелося обережно випилювати частину дерев’яної будівельної конструкції.
 

Є питання, до яких рідко привертають увагу широкого загалу. І тільки надзвичайні обставини проривають завісу мовчання. Так сталося зокрема в Горностайпільському геріатричному пансіонаті, що на Київщині. Проживають там одинокі й престарілі громадяни. Зрозуміло, не від добра вони туди потрапили. Але люди освоюються на новому місці, знайомляться, намагаються одне одному не заважати, а навпаки — допомагати. Спокій і усталений спосіб життя порушили звільнені з місць позбавлення волі й люди без відповідного місця проживання, яких туди направили.  

Прикро, та якби мені довелось судити про рідну Житомирщину за сюжетами новин на центральних телеканалах, висновок був би однозначний: тут не відбувається вартих уваги подій, крім кримінальних злочинів, пожеж, аварій чи сусідських війн на побутовому грунті. Втім, залишимо це на совісті тих, хто вкрай однобоко висвітлює життя краю, який другий рік поспіль отримує рекордні для області 1,5 млн тонн зернових, вийшов на перше місце в країні за темпами промислового виробництва, стабільно забезпечує позитивне сальдо у зовнішній торгівлі тощо.