У житті журналіста прес-конференції - необхідне зло. Інформацію там часто отримуєш не ту, яку хотів би, а таку, яку тобі вважають за потрібне "впарити" її організатори. Але після її завершення можна записати контакти учасників, домовитися про зустріч. Ну і, звичайно, визначити стратегічні напрями в своїй темі, прочитавши між рядків прес-реліз. Отже, на прес-конференції ходити корисно. Що я і роблю. Але іноді трапляються зовсім дивні речі, коли не знаєш, чи то плакати, а чи сміятися.

Було це кілька днів тому в одному інформаційному агентстві, прес-конференції якого вирізняються рідкісною пустопорожністю, хоч теми заявлялися напрочуд актуальні. Часто я навіть дивувалася - це ж треба так примудритися: зібрати журналістів, учасників і практично говорити ні про що. Кілька таких прес-конференцій у мене навіть пропали даремно - написати щось цікаве виявилося неможливим. Але щоразу обов'язок журналіста змушує йти: раптом скажуть щось цікаве?

Цього разу курйози почалися вже на вході. Організатори суворо запитали: "Ви акредитовані?" А я подзвонити і повідомити своє прізвище не встигла. "Тоді ми вас пустити не зможемо. У нас і так уже багато людей". Я навіть з побоюванням озирнулася на всі боки - чи не видно "рамок", які супроводжують появу державних мужів. "Рамки" не було, але вільні місця в залі були. До зали мене, звичайно, пропустили - після того, як я повідомила, яке видання маю честь представляти.

Тема прес-конференції була цікавою - "Як працюватиме "швидка" після медичної реформи в Києві?". Просидівши майже годину, дізналася: "швидка" працюватиме так само, як і раніше. Принаймні, до 2013 року, адже саме тоді заплановано початок реформування сфери охорони здоров'я. А як вона працюватиме після 2013 року, ніхто ще не знає.

А зібрали нас, як виявилося, для того, щоб повідомити: у Київській міській державній адміністрації обурені інформацією, яку надрукувала відома газета. А саме - що швидка допомога буде приїжджати на виклики з фельдшерами, але без лікарів. А це не так. Лікарі теж будуть приїжджати - якщо, звичайно, вони є. Як відомо, лікарі не дуже охоче ідуть працювати на "швидку". За даними головного лікаря Київської міської станції швидкої допомоги Анатолія Вершигори, близько 70% викликів по Україні виконуються фельдшерськими бригадами. "Великої трагедії немає, якщо приїде кваліфікований фельдшер і надасть своєчасну допомогу", - зазначив він.

Чого ж тоді ображалися і прес-конференцію збирали?

Проте одну цінну інформацію я все-таки з прес-конференції винесла, чим і поспішаю поділитися з нашими читачами. Виявляється, слова, які нам часто доводиться чути, коли ми намагаємося викликати "швидку": "Немає бензину, немає машин" є забороненими для диспетчерів. І машини, і бензин є. Про це з усією відповідальністю заявив заступник керівника Головного управління охорони здоров'я КМДА Володимир Загородній. При цьому він додав, що якщо хтось почує подібне з вуст диспетчера або працівника "швидкої", він може сміливо дзвонити за телефоном 278-46-40. А там уже розберуться. Сам заступник керівника пообіцяв!

Отже, бензин, як нас запевнили учасники прес-конференції, для "швидкої" є! А все інше - не так і важливо. Навіть втрачені даремно півтори години робочого часу. До речі, могли б просто розіслати це повідомлення для ЗМІ електронною поштою. Чи в посадовців і на прес-конференції є рознарядки?