Слова народної пісні «Збудуй хату з лободи, а в чужу не веди», спадають на думку, коли мова заходить про одну з найгостріших проблем українських сімей — забезпечення житлом. Адже власний дім — це можливість побудувати щасливу родину. Такий шанс реально з’явився торік у харків’ян, про що й написав «Урядовий кур’єр» 3 березня 2011 року в публікації «Спочатку кошти, потім новосілля». В ній йшлося про те, що з міського бюджету виділили на реалізацію двох програм молодіжного кредитування і програму «Доступне житло» 10 млн грн. Зокрема, на останню, яка реалізовуватиметься протягом аж семи років поспіль, передбачено щорічне фінансування з міського бюджету в 5 млн грн. «У 2011 році виділення цих коштів дасть можливість забезпечити житлом до 60 харківських сімей, що перебувають на квартирному обліку», — зазначив тоді заступник міського голови, директор департаменту економіки і комунального майна міськради Михайло Фатєєв. За його словами, на 5 млн грн  буде зведено 3,5 тис. м2 житла. Минув рік: чи отримали обіцяне харківські сім’ї ?  

Події в Турбові у 2009 році сколихнули громадськість Вінниччини і були відомі всій країні: внаслідок забруднення території важким металом хромом 4 тисячі жителів приватного сектору селища залишилися без питної води. Деінде вміст хрому в ній у 300—500 разів перевищував норму! За фактом забруднення було порушено кримінальну справу. Тоді у 1100 дворах люди закрили криниці на замок і користувалися привізною артезіанською водою. Її доставляли тричі на тиждень і в обсягах у кілька разів менших від потреби. Про цю проблему всі знали, але лише теперішня влада взялася її розв’язати. Під час перебування в регіоні наприкінці жовтня 2010 року Прем’єр-міністр Микола Азаров дав доручення обласній владі забезпечити турбівчан, які проживають на забрудненій хромом території, централізованим водопостачанням. З  держбюджету  було виділено 2 млн грн на будівництво першої черги мережі. Минув рік: що зроблено?  

Свого часу президент США Теодор Рузвельт завважив, що в політиці доводиться робити багато такого, чого не варто робити. А письменник  Марк Твен з притаманним йому сарказмом уточнив: «Етика складається з політичної етики, комерційної етики, церковної етики і… етики».  

Років з 30 тому як журналіст перевіряв листа-скаргу відомого краєзнавця з Конотопа Івана Лисого (світлої пам’яті). Писав ветеран про неподобства, що чинилися на полях тодішніх колгоспів і радгоспів району, — нехтування скіфськими курганами і городищами, якими рясно всіяна тамтешня місцевість. Безжально розорювали землю, хоч від цього не мали зиску. Запам’яталася цифра 0,11% — саме таку площу всієї ріллі займали кургани, і дедалі ближче діставалися плуги до самісінької серцевини давніх поховань.  

Звертаються до вас мешканці одного з багатоквартирних будинків Києва. Торік улітку до нашого будинку вселився новий сусід, який одразу почав проводити в квартирі будівельно-ремонтні роботи та перепланування.

Внаслідок цього на стінах будинку з’явилися тріщини завдовжки до 10 см. Також цей мешканець зніс частину несучої конструкції будинку та порушив систему сантехнічних будинкових розподілювачів. Своїми діями новий власник квартири заважає спокійно жити сусідам і наражає будівлю на небезпеку руйнування.

Хочемо дізнатися: чи законні його дії та як нам захистити будинок від руйнації?

В. СОКИРКО, Ю. ЮРЧЕНКО та ще 5 підписів,
м. Київ

Прошу роз’яснити, як проводиться перерахунок пенсії для працюючого пенсіонера через 24 місяці за новим пенсійним законодавством.

Я — працююча пенсіонерка. І коли  намагалася самостійно перерахувати, на скільки збільшиться моя пенсія через 2 роки роботи, вийшло, що лише на 20 гривень. Напевно, я десь помилилася. До того ж, мою пенсію мали перерахувати ще в липні 2011 року, а й досі не перерахували.

Хочу з цього приводу дізнатися думку фахівців: які показники краще застосовувати для перерахунку пенсії — розмір зарплати чи стажу? Заздалегідь вдячна.

В. ЧЕРНЯВСЬКА,
селище Ярмолинці Хмельницької обл.

Після прийняття постанови Кабінету Міністрів від 11.05.2011 року №524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» передбачено виплату з 1 січня 2012 року медичним і фармацевтичним працівникам державних і комунальних закладів (установ) допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки.

Разом з тим, згідно з пунктом 4 постанови Кабміну від 30 серпня 2002 року №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», мають надавати працівникам матеріальну допомогу, зокрема на оздоровлення, в сумі не більше, ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання.

Тож чи виплачується матеріальна допомога і допомога на оздоровлення окремо і в сумі, що може перевищувати посадовий оклад? Чи сумарно матеріальна допомога і допомога на оздоровлення не повинні перевищувати посадового окладу на рік?

Н. КОНСТАНТІНОВА,
м. Кіровоград

Про це заявив міністр екології та природних ресурсів Едуард Ставицький на прес-конференції, присвяченій результатам конкурсів на укладення угод про розподіл продукції з розробки і видобутку вуглеводнів на Юзівській (Харківська і Донецька обл.) та Олеській (Львівська й Івано-Франківська обл.) ділянках. Нагадаємо, що в кінці лютого Україна, яка прагне скоротити залежність від російського газу (що дорожчає) за рахунок збільшення видобутку альтернативного палива, виставила на конкурс два згаданих родовища. Заявки на участь подали п`ять транснаціональних компаній. Зокрема по Юзівській — ExxonMobil, Shell, TNK-BP, по Олеській — Сhevron та Eni.  

Спочатку в їхнє життя, як і в життя мільйонів людей, безжально увірвалася Велика Вітчизняна війна. Здавалося б, що може бути страшніше?  Але вона виявилась менш тяжким випробуванням, ніж примусове виселення з рідних домівок та майже піввікове забуття.

Свого часу заява Президента Віктора Януковича про наміри України позмагатися за право проведення у нас зимової Олімпіади—2020 викликала чималий інтерес фахівців зимового спорту як за кордоном, де вперше озвучено цю ідею, так і в Україні. Однак як і все нове, сприйняли її неоднозначно. Особливо окремі закордонні спеціалісти. Представники, так би мовити, конкурента у своїх коментарях почали висловлювати сумніви, що  в Українських Карпатах можна знайти  гірськолижні траси, які б відповідали міжнародним спортивним стандартам. Мовляв, Карпати — гори молоді й  значно поступаються висотою Альпам. Зовсім іншої думки щодо проведення Олімпіади ті, хто знає Карпати не з туристичних довідників, а пов’язали з цим краєм своє життя. До них належить і голова Рахівської райдержадміністрації Дмитро Андріюк, із яким ми розмовляємо про те, наскільки реальна перспектива  проведення тут спортивного заходу світового масштабу. І перше питання, яке можна зарахувати до фундаментальних: чи можна знайти в Карпатах серйозні гірськолижні траси, які б повною мірою задовольняли вимоги спортсменів?