Не роби нікому добра і ніхто тобі не відповість злом — цей цинічний вислів чомусь спав на думку минулого тижня. Коли замість вдячності  Україна одержала чергову порцію звинувачень «Газпрому»  у несанкціонованому відборі газу, призначеного для європейських споживачів. Хоча на початку лютого в Москві ніхто не протестував проти того, що необхідний тиск у «газовій трубі» підтримується за рахунок вуглеводнів, піднятих з українських підземних газосховищ. Отже, в тому, наскільки такі звинувачення насправді відповідають реаліям, спробуємо проаналізувати далі.

Протягом наступних трьох тижнів погода в країні буде відносно стабільною — без різких змін температури. Найближчі дні практично по всій території  стовпчик термометра вночі опускатиметься від -3 до -10 градусів, а вдень температура буде від 0 до 5 градусів морозу. Протягом 1 — 4 березня спостерігатиметься потепління на 2—5 градусів, протягом 4 — 7 березня трохи похолодає, а далі знов потепління. Так, з 7 березня температура вночі буде від 1 до 6 градусів нижче нуля, вдень — від 0 до 5 тепла. 

Неподалік селища Лісновка, що в Сакському районі, 25 лютого сталася аварія на магістральному водогоні, який постачає воду для Євпаторії та ближніх  сіл. Того дня зникла гаряча вода, а подачу холодної обмежили. У ніч з суботи на неділю вдалося усунути лише один порив із дев’яти. Причиною аварії могли стати низька температура та аварійні відключення електроенергії. 
Вода в місто надходить, та скористатися нею можуть не всі. У багатоповерхівках вона не піднімається вище другого поверху. В старій частині міста вода є майже в кожному помешканні. 

Здавалось би, зовсім нескладно відповісти на нібито просте запитання: чи здатен літак із запасом пального на три години польоту і швидкістю 100 верст за годину здолати відстань у 450 верст між Києвом і Одесою без проміжних посадок на дозаправку? Однак 1 березня 1914 року авіатор Петро Нестеров довів, що це цілком реально, а заодно побив усі тодішні рекорди швидкості і дальності безпосадкових перельотів.

Секрет перемоги розуму над елементарною математикою простий: вихованець школи повітроплавання, який відмінно освоїв техніку пілотування повітряних куль і аеростатів, зробив своїм союзником… попутний вітер, завдяки якому реальна швидкість аероплана відносно землі зросла в півтора раза! Це лише один із численних прикладів, які доводять: попри всю важливість уперше здійснених Нестеровим знаменитої «мертвої петлі» і повітряного тарана, тільки ними його заслуги перед авіацією не обмежуються. 

Кінець робочого дня. Надворі майже темно. Поспішаю купити хліб у кіоску й швидше гайнути додому. Попереду жінка замовляє буханець. Продавчиня з віконечка мляво переводить погляд у її бік і припиняє перегукуватися з колегою, що навпроти торгує ковбасами й сирами. Хлібину подала , а та їй, відповідно, гроші. Узявши в руки зернистий буханець, жінка, вочевидь, зрозуміла, що він не першої свіжості, до того ж побачила, як його зняли з вітрини. Тому попросила іншу випічку, свіжішу, й повернула  назад товар. Невдоволена продавчиня  поміняла на заварний хліб. Спостерігаю за цим процесом і тупцюю на місці, бо проймає холод.

Глава держави на черговому зібранні Ради регіонів при Президентові України наголосив на необхідності змінити регіональну політику з огляду на те, що реформи розпочинаються в столиці, а поліпшення життя люди очікують на всіх територіях, з яких складається країна. Важлива складова цієї політики — відносини держави та місцевого самоврядування, носіями якого є зокрема і міські громади, що об’єднують майже 70% населення.

Підгрунтя таких взаємин — збалансований головний державний фінансовий кошторис, розроблений з урахуванням усіх сторін. Допоки він будується за принципом перевернутої піраміди: спершу всі надходження акумулюються «нагорі», затверджуються Верховною Радою, і лише потім, вже «дещицями» повертаються до міст, селищ, сіл. Причім, за належним своїм громадам очільники міст повинні їздити до Києва з простягнутою рукою. Схоже, це розуміють усі, та щось змінювати традиційно не поспішають. На заваді стають такі національні особливості, як поняття «рік до виборів», «час після виборів» чи «підготовка до нових перегонів». 

Мудрі греки небезпідставно стверджували, що держава існує, коли її охороняє  особиста участь кожного громадянина. Великою мірою це актуально і для нашої країни, де реалізація права особи на свободу об’єднання в громадські організації для здійснення і захисту прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших суспільних інтересів гарантовані Конституцією та ратифікованими  міжнародними угодами. Та в цій справі, як і в будь-якій іншій, мають діяти певні правові та організаційні засади.  

Навряд чи знайдеться людина, якій би жодного разу не доводилося мати справу з тими чи іншими правовими питаннями. Та з їх вирішенням, здавалося б, проблем немає — нині «розвелося» стільки контор і структур правового профілю, що можна знайти відповіді на будь-яке запитання. Та ще й з практичними порадами. Але важлива одна подробиця — всі вони прийдуть на допомогу лише тоді, коли ви маєте тугий гаманець. На жаль, похвалитися цим може далеко не кожний. 

Рік тому бельгійський астрофізик Патрик Герил назвав дату кінця світу — 21 грудня 2012 року. Здавалося б, через надмір подібних гіпотез, припущень та «цього разу — точно!» його прогнозу судилося канути в Лету. Та ні! Ясна річ, суперечка, що точитиметься аж до самої дати навколо головного: буде кінець світу чи не буде?  

Цю дату буде відзначено низкою подій, географія яких перетне кордони України. У понеділок на будівлі Центру Леся Курбаса відбудеться урочисте відкриття меморіальної  дошки з бронзи. Дошка, яку виготовили на заводі «Південмаш» (автори — народний художник України Володимир Небоженко і майстер-ливарник Федір Майстренко), є точною копією дошки, встановленої на фасаді Віденського університету, де навчався режисер.