Провідні міжнародні неурядові організації опублікували спільне звернення до Європейського Союзу та держав-членів із закликом удосконалити й посилити свої програми з переселення біженців. Оскільки, на думку правозахисників, наявні програми містять певні переваги на користь біженців з України і водночас нехтують правами мігрантів з інших країн.
У заяві, опублікованій від імені Міжнародного комітету порятунку (IRC), Amnesty International, Червоного Хреста ЄС та Європейської ради з питань біженців і вигнанців (ECRE), підкреслено нагальну потребу країн-членів ЄС застосувати «довгостроковий підхід до глобальних потреб у захисті біженців».

Недавно довелося побувати у 17-й черкаській міській школі, яка славиться активністю волонтерів. Участь у цьому русі беруть і вчителі, й учні та їхні батьки. Днями педагоги разом з батьками буквально за три дні виготовити цілу гору смачної випічки для військовиків: тут і сотні здобних булочок, й енергетичне печиво, й домашня ковбаса (її налічили аж 22 відра!), й запечені рульки та щоковина. Працювали і вдень, і ввечері, щоб устигнути до свята. Шалена спека у шкільній їдальні не стала на заваді. До виготовленої смакоти додали чимало тушкованого м’яса, рису з овочами, перловки з м’ясом. А запах домашнього хліба, спеченого за власним рецептом, і досі витає у школі. 

 Наталія Басараб з Тернополя — художниця, лялькарка. Себе називає натурою романтичною, отже від її творчості — чи то лялькарства, а чи живопису — завжди віє емоційною піднесеністю, мрійливістю, казковістю, лагідністю, світлістю, барвистістю і, звісно ж, любов’ю. Любов’ю до людини, природи, прекрасного. Вона створила колекцію ляльок акторів, кіногероїв і навіть збірний образ журналіста. Написала сотні графічних і живописних робіт, вражала, зокрема й закордон, картинами з пір’я.

«Якщо ми економимо на культурі, то за що воюємо?» Цей недвозначний вислів лідера Великої Британії часів Другої світової війни Вінстона Черчилля став дуже актуальним для України ще 2014 року. А надто 2022-го. Тривалий час стійко захищаючи від рашистів Маріуполь, українські бійці воювали ще й за вітчизняну культуру, право на існування якої, як і нації загалом, публічно заперечує головний кремлівський «історик» та горе-геополітик. Серед об’єктів міста, які довелося боронити, був і найбільший на сході держави Центр української культури та духовності на базі храму Святителя Петра Могили та собору Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України.

Тут багато блокпостів і наших військових та техніки. І хоч назви жодного населеного пункту не прочитати відколи зняли дорожні вказівники, зорієнтувалася одразу. Наближаємося до кордону з нашим тепер уже недружнім сусідом білоруссю.  218 кілометрів спільної межі, які має Рівненщина із ще недавно «братнім народом», — нині зовсім не жарти з точки зору безпеки. Народ, гадаємо, яким був, таким і залишається (чого вартий підрив власних залізничних колій), а ось що в голові у диктатора, передбачити складно.

Наявність смартфона й доступу до інтернету істотно полегшать життя співгромадянам, які через війну вимушені переїхати в межах країни. У застосунку «Дія» внутрішньо переміщені особи можуть скористатися корисними електронними послугами, повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

У підготовці та реалізації деяких проєктів застосунку «Дія» разом з фахівцями Мінцифри брав участь директорат цифровізації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. 

Закарпатська область утвердилась як лідер серед західних в Україні, до яких перемістився бізнес із охоплених війною регіонів. Тут розмістилися 45% компаній, які переїхали із зони бойових дій. Загалом у краї налічують майже 300 релокованих підприємств. Що стало передумовою і як місцева влада співпрацює з ними, щоб ефективно діяли на новому місці, дізнавався кореспондент «Урядового кур’єра».

Першою жертвою під час війни стає правда. Бо брехня у цей важкий час поширюється швидко, агресивно й токсично із найголовнішою метою — намагатися виправдати розпочаті горе-правителями бойові дії. Переконливий приклад цього — безумство російської пропаганди, яка супроводжує підлу, нічим немотивовану й абсолютно невиправдану воєнну агресію проти України.
Тут теж правда потерпіла найпершою. 

Тернополець Василь Паславський 51-річчя зустрів на фронті. Він не міг не стати на захист рідної країни, коли рашистські варвари стали коїти на українській землі немислиме, вбивати мирних людей, знищувати наші міста й села. Сказав без жодного пафосу: «Я не лежатиму на дивані й не дивитимусь по телевізору новини, не ховатимусь у підвалах під час повітряної тривоги»
Зголосився до територіального центру комплектування та соціальної підтримки й за три дні вирушив на війну. Білопінного квітучого травня він загинув.

 Останнім часом чимало мереж супермаркетів, які наполегливо й не без складнощів працюють в умовах жорстокої війни, заявили про значне збільшення поставок імпортної продукції. Це цілком зрозуміло: з різних причин чимало українських виробників харчових продуктів та напівфабрикатів перестали працювати. Тож треба шукати альтернативу вітчизняним продовольчим товарам за кордоном.
«Урядовий кур’єр» спробував проаналізувати, як саме й звідки імпортують продовольчі товари наші ритейлери, і з’ясувати питання цінової політики.