Наступний опалювальний сезон експерти й урядовці характеризують як дуже складний та непередбачуваний. Він буде першим у час активної фази восьмирічної війни з росією.

«Урядовий кур’єр» аналізує особливості цього періоду та виклики, з якими доведеться боротися пересічним українцям під час подачі тепла та електроенергії. Ми попросили експертів надати нетривіальні поради, як упоратися із труднощами.

5 вересня, перебуваючи в Берліні, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що наша країна вже закачала у сховища майже  13 мільярдів кубометрів газу та встигла накопичити понад 2 мільйони тонн вугілля. 

«І запаси газу, які в нас є, наш видобуток плюс LNG-термінали в Європі, плюс домовленості з північними країнами, плюс домовленості з іншими нашими партнерами дають нам сьогодні впевненість у тому, що складно, але ми пройдемо цей опалювальний сезон», — запевнив Денис Шмигаль.

Газу та вугілля має вистачити

На думку голови «Оператора ГТС України» Сергія Макогона, із запасами блакитного палива 13 мільярдів кубометрів країна може пройти помірну зиму, оскільки споживання газу цьогоріч значно скоротилося. «Урядовий кур’єр» саме про це писав ще 15 червня у статті «Блакитне паливо: населенню вистачить українського». Тоді ми наводили думку економіста Олексія Куща, який стверджував, що Україна 2022 року значно краще підготувалася до опалювального сезону, ніж Європа, а в самій країні через знищення металургійних підприємств та значне зменшення використання газу хімічними заводами істотно скоротилися загальні обсяги його споживання.

Однак  заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторія Тютюнникова вважає, що такого обсягу закачування газу до сховищ недостатньо.

«Справді, Україна добре справляється із цим завданням, проте у сховища необхідно закачати не менш як 19 мільярдів кубометрів. І це ми повинні зробити ще до початку опалювального сезону», — додає вона.

А Олексій Кущ переконаний, що Україна змушена буде закуповувати майже 2 мільярди кубометрів блакитного палива. «Це небагато. І цей газ ми могли б частково закупити у європейських постачальників. Частково (мільярд кубометрів) нам, згідно з умовами ленд-лізу, повинні надати американці. Це скраплений газ, який вони завезуть до LNG-термінала в Польщі (Свіноуйсце). Але Україні все-таки будуть необхідні чималі гроші на це. Хоч із цим завданням, гадаю, ми впораємося», — зазначає експерт.

Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан вважає, що ідеальний варіант для нас — закачати щонайменше 19 мільярдів кубометрів. Він нагадує, що постановою Кабінету Міністрів було затверджено зменшення споживання блакитного палива муніципалітетами на 10%, а місцева влада вживає заходів з енергозбереження.

Щодо накопичення мазуту і вугілля, то Вікторія Тютюнникова вважає, що проблем у цьому немає, адже Україна активно нарощує темпи власного видобутку вугілля. На думку експерта, цьому сприяє постанова Кабміну України №666 від 10 червня 2022 року, згідно з якою було призупинено експорт цих видів палива.

Електрики вистачить, але є ризики теплопостачання

Однак Вікторія Тютюнникова вбачає серйозні проблеми в іншому: «Це ураження об’єктів критичної енергетичної інфраструктури. На 11 серпня такої долі зазнало 327 підприємств у галузі теплопостачання. Було пошкоджено 304 котельні, з яких 12 зруйновано вщент. Пошкоджень зазнали десять ТЕЦ, із яких чотири зруйновано. Не слід забувати, що маємо великі ризики ураження ракетами та снарядами наших об’єктів теплопостачання вже після початку опалювального сезону».

Олександр Слобожан каже, що держава ретельно дбає про нівелювання таких ризиків. Для подолання в майбутньому наслідків цих варварських атак на нашу інфраструктуру з теплопостачання у резервному фонді передбачено до 1,4 мільярдів гривень на закупівлю обладнання для пунктів обігріву громадян, у будинки де буде припинено постачання тепла. На відбудову ТЕЦ в Чернігові, Кременчуці, Охтирці виділено по 100 млн грн з резервного фонду Держбюджету. Окрім того, вирішується питання відбудови Харківської ТЕЦ, у яку влучив ракетний удар, - міський бюджет вже виділив 60 млн грн і ще 70 млн грн очікується з резервного фонду Держбюджету.

Щодо готовності постачати в необхідному обсязі електроенергію, то експерти одностайні: нестачі її в цьому опалювальному сезоні не буде. Олексій Кущ стверджує, що в Україні профіцит електрики, адже нинішнє її споживання, як і газу, набагато менше, ніж у довоєнний час. Експерт зазначає, що великою перемогою в цьому питанні було нещодавнє від’єднання української енергосистеми від енергосистеми росії й білорусі та приєднання до європейської. Навіть проблеми, які можуть виникнути з постачанням із Запорізької АЕС, не стануть на заваді забезпеченню електроенергією наших споживачів.

Буржуйки: небезпечно та дорого

Ще одне наболіле питання й аспекти його вирішення: нещодавно Львівський міський голова Андрій Садовий заявив, що людям варто встановлювати у квартирах буржуйки й купувати дрова для опалення.

Як до цього ставляться експерти?

Вікторія Тютюнникова зазначає, що це може бути раціональним рішенням, проте буржуйки — досить небезпечний спосіб обігрівання квартир. «І це задоволення буде не з дешевих. Щоб обігріти квартиру площею 100 квадратних метрів, треба закупити дров на 17 тисяч гривень. Якщо купувати пелети для такої оселі, то їх знадобиться 3—4 тонни, і ви витратите майже 20 тисяч гривень. Це недешево, особливо тепер, коли більшість людей не мають таких грошей», — додає вона.

Директор асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк із цього приводу дає цікаву пораду місцевій владі: визначитись у багатоквартирних будинках з місцями, які можна буде обладнати локальним теплом, коли централізоване не постачатиметься за тих чи тих умов. На його думку, це можуть бути дахи чи підвальні приміщення будинків, де можна встановити твердопаливні котли, щоб обігрівати якусь площу.

Не підтримують експерти й ідеї масової закупівлі твердопаливних котлів у приватний сектор, адже вони коштують недешево. Олександр Слобожан вважає, що держава нині не зможе швидко покрити програмами здешевлення та часткової сплати закупівлю таких котлів для пересічних українців.

Проте це треба робити тим, хто має вільні кошти. Однак чимало експертів переконані, що краще економити споживання газу, адже дрова та пелети цього року недешеві.

Отже, опалювальний сезон 2022—2023 років буде не з легких. Але з огляду на всі дороговкази експертів, які ми навели вище, можна нівелювати ризики та виклики.