«Тож недарма прожив я на землі, бо віддавав сповна їй сили, своє тепло, наснагу всю, любов незгасну — до краплини», — так підбив підсумки своєї діяльності Василь Корчемний в одному з власних віршів. Василю Григоровичу виповнилося б 90. Але вже шостий рік немає його серед нас. Зате пам’ять про нього палає яскраво. 

Україна велика. Вільна. Незалежна. Мирна. Усе це завдяки нашим військовим, захисникам, усім видам і родам військ, до яких ми не відчуваємо нічого іншого, ніж гордість, гордість і ще раз гордість. На цьому Президент Володимир Зеленський наголосив у Харкові на площі Свободи під час урочистостей з нагоди Дня Збройних сил України. 

Після вікопомного розпаду СРСР наша країна успадкувала одне з найпотужніших військових угруповань у Європі. Чого варті, скажімо, 43 ракетна армія, оснащена міжконтинентальними балістичними ракетами з ядерними боєголовками чи повітряний флот стратегічних бомбардувальників! Та за наступні понад два десятиліття різні керманичі поступово перетворювали армію на гидке каченя. Упродовж десятиліть відбувалися масові скорочення кадрових військовослужбовців, дехто з них сам у відчаї полишав службу, не вбачаючи в армії жодної перспективи. 

Захист прав споживачів електричної енергії на роздрібному ринку. Контроль за наданням такої послуги належної якості, в достатній кількості та за обґрунтованими цінами. Розгляд звернень споживачів і врегулювання спорів між ними та постачальниками. Усе це покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Вона ніби арбітр між споживачем і постачальником. 

Для військового підрозділу сім років — ціла епоха, коли з’явилися власні традиції, символи та надбання, які роблять бригаду не схожою не жодну іншу. Увесь цей час воїни 14-ї пишуть власну героїчну історію, яка є і буде особливою сторінкою в історії українського війська.

Упродовж місяця юнаки з різних областей нашої країни проходили підготовку на базі Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота в селищі Оршанець на Черкащині. Серед тих, хто готує спеціалістів-прикордонників, зокрема навчає строковиків азів прикордонної військової служби, був і начальник центру підготовки молодших інспекторів підполковник Роман Науменко. На плацу прикордонного навчального закладу 450 військовослужбовців строкової військової служби цими днями урочисто присягнули на вірність українському народові. Це один з найважливіших ритуалів, який психологічно наснажує молоде поповнення прикордонників.

«Вогонь запеклих не пече» — ці Шевченкові слова стали гаслом на нарукавній емблемі 44 окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола. Військову частину сформовано в час, коли «Гради», «Смерчі» російської агресії спалювали вогнем українську землю, — 9 вересня 2014 року. У жовтні бригада вже виконувала бойові завдання в зоні проведення АТО. У тей гарячий період тоді ще майора Романа Дудченка призначили командиром 142 окремого артдивізіону. Створював його з нуля. Бойове хрещення підрозділу відбулося в боях за донецьке летовище. Нині Роман Дудченко має звання полковника і вже понад рік командує 44 бригадою, що дислокується в Тернополі.

Що відбувається на передовій? У яких умовах воюють українські військові? Які вони, наші нинішні захисники? Про що мріють і яким бачать своє майбутнє? Сьогодні розповідаємо про службові будні підрозділів оперативно-тактичного угруповання «Північ»

Рідко яке зведення штабу ООС обходиться без тривожних повідомлень з району шахти «Бутівка». На ще зовсім недавно успішному підприємстві, де видобували понад 600 тисяч тонн унікального вугілля на рік, тепер копають укриття від мін та снарядів, якими щедро поливають цю місцину російські найманці та їхні посіпаки з так званої ДНР. І замість чорного золота «Бутівка» відправляє в госпіталі поранених, а рідним та близьким з обох боків фронту — труни із загиблими.

Це один із найвищих показників  у співвідношенні не лише до загальної чисельності ЗСУ, а й порівняно з багатьма арміями світу. Представниці слабкої статі служать танкістками, артилеристками, командирами рот, взводів тощо. Офіцерські погони носять нині майже 5 тисяч жінок, 25,7 тисячі — особи рядового, сержантського та старшинського складу, майже 1,2 тисячі — курсантки.