У парламентаріїв широке коло обов’язків, бо відповідають за долю країни. Але є у їхній діяльності й зобов’язання, не передбачені регламентом, вони вимірюються суто моральними категоріями. Серед таких потреба перейматися людськими долями, сприймати їхні інтереси, неначе власні.

В історії проведення АТО/ООС кожен день має величезне значення. Проте окремі з них стали знаковими, назавжди ввійшовши до бойового літопису. Один з них — 20 січня 2015 року, коли група українських військових інженерів за підтримки «кіборгів» здійснила неймовірно складну, майже карколомну операцію на території донецького аеропорту. Тоді там пролунали п’ять потужних вибухів, від яких у радіусі кількох кілометрів здригнулася місцевість і запала кількахвилинна тиша з обох боків.

Пам’ять загиблих ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС вшанував Президент Володимир Зеленський. Він поклав квіти до пам’ятника Героям Чорнобиля, який розташовано біля енергоблока ЧАЕС, де у 1986 році стався вибух. У церемонії взяли участь Прем’єр-міністр Денис Шмигаль та керівник Офісу Президента Андрій Єрмак. Присутні вшанували пам’ять загиблих ліквідаторів хвилиною мовчання.

У світі вакцинацію проти COVID-19 визнано безальтернативним шляхом подолання пандемії коронавірусу. В Україні лікарі дотримуються такої самої думки. Вони закликають робити щеплення. Щоб сформувати колективний імунітет до смертельно небезпечної хвороби, потрібно вакцинувати щонайменше 60% населення.

«За минулу добу підрозділи дезінформаційних сил Росії здійснили проти України 1 375 820 обстрілів. Наші недруги використовували станкові та переносні фейкомети різних калібрів, ЗРК (залпові рупори Кремля), наклепницькі комплекси та інші види ЗМІ (зброї масових інсинуацій). Внаслідок обстрілів ще 890 людей зазнали різноманітних поранень свідомості та здорового глузду, серед яких дуже важкі травми, не сумісні з подальшим адекватним сприйняттям дійсності. Ще 137 осіб потерпіли від замаскованих антилюдських пропагандистських мін, використання яких заборонено міжнародними конвенціями».

Про те, як аварія на ЧАЕС вплинула на безпеку, довкілля та людські життя, — у тематичній добірці «Урядового кур’єра»

Біля пам’ятника жертвам Чорнобильської катастрофи в центрі Рівного зазвичай збираються двічі на рік: 14 грудня у День ліквідатора і 26 квітня, який поділив життя всього світу на до і після.

26 квітня Україна і весь цивілізований світ ушановуватиме чергові роковини з дня аварії на Чорнобильській АЕС, яку фахівці назвали катастрофою ХХ століття. 9 грудня 2020-го Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо забезпечення екологічної безпеки та підготовку заходів до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи». Серед першочергових заходів, яких треба вжити урядові, в третьому пункті указу зазначено: «Опрацювати питання щодо актуалізації загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами та загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему».

Коли вся увага прикута до пандемії, карантинних обмежень та порятунку хворих на коронавірусну недугу, здається, що інших проблем зі здоров’ям не існує. І якщо планові операції заморозили на певний час, то й хвороби зачекають. Однак для багатьох категорій пацієнтів, які мають хронічні захворювання, вроджені вади розвитку недоступність медичної допомоги означає інвалідність або й смерть.

За даними Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), на участь у зовнішньому незалежному оцінюванні-2021 зареєструвалося майже 390 тисяч осіб. Це випускники шкіл, професійно-технічних закладів і випускники минулих років: відповідно 56%, 30% і 14% загальної кількості. Графік ЗНО такий: розміщення запрошень-перепусток — до 30 квітня; додатковий період реєстрації — 6—18 травня; початок тестувань — 21 травня (перші тести будуть із хімії); закінчення тестувань — 15 червня (географія); додаткова сесія — 29 червня — 16 липня; усі підсумки оголосять до 23 липня.