Народився він в сім’ї лісівника, а малювання для хлопця було лише аматорським захопленням. Після переїзду з гірського села Дубриничі до низовинних Доманинців під Ужгородом Антон розпочав навчання в гімназії. Предмет малювання в ній викладав Йосип Бокшай — чи не найвідоміший у довоєнні часи майстер пензля у краї, один з фундаторів закарпатської живописної традиції.

З біологічної точки зору, білки, жири та вуглеводи — джерела необхідних для організму речовин. Та їхнє споживання не має бути надмірним. І якщо споживання вуглеводів (наприклад цукру), білків (м’яса) можна самостійно обмежити, то ситуація із жирами складніша. Їх вміст мають зазначати на маркуванні продуктів. Але виробники часто вказують недостовірну інформацію, в яких пропорціях, а головне, який саме жир використано. А це має дуже важливе значення, бо чимало виробників, аби здешевити продукт, молочний натуральний жир замінюють трансжирами, зокрема гідрогенізованою пальмовою олією, яка утворюється під час фізичної та хімічної обробки сирої пальмової олії.

ФОП, подаючи звітну декларацію з ПДВ за липень 2020 року, помилився у податковому номері покупця і відповідно додаток 5 був помилковий. У вересні ФОП отримав з податкової акт камеральної перевірки про невідповідність даних з податкової звітності і реєстру податкових накладних. Після отримання акта ФОП подав уточнюючий розрахунок для усунення даних неточностей. В електронному кабінеті в розділі «Електрон­не адміністрування ПДВ» після подання уточнюючої звітності всі показники вирівнялися.

Права людини — це її природні можливості, що забезпечують гідність і свободу діяльності в усіх сферах суспільного життя. Українцям їх гарантують Основний Закон — Конституція і міжнародні угоди. Стаття 21 Конституції визначає, що всі люди вільні і рівні у своїй гідності та правах. А утвердження і забезпечення прав і свобод людини — головний обов’язок держави.

Тривав повітряний бій. У небі було тісно — воно палало вогнем і, мов гігантська м’ясорубка, перемелювало людей і машини. Охоплені полум’ям німецькі й радянські літаки падали на землю. Аж ось кулеметна черга ворожого «фокке-вульфа» прошила фюзеляж радянського Іл-2. «Дотягти б до своїх», — подумав командир. «Товаришу лейтенанте, взуття горить, тліє ранець парашута», — прокричав ззаду стрілець-радист. «Стрибаємо».

Зайве говорити, наскільки непросто нині вітчизняним бібліотекам, а разом з ними й читачам. Надто це стосується жителів сільської місцевості й насамперед глибинки, де про книжки якщо і згадують, то здебільшого в минулому часі. У багатьох селах бібліотечний вогник давно згас. Однак, на щастя, така ситуація не скрізь.

Те, що Харківщина не омине «червоної» карантинної зони, було цілком зрозуміло ще за два-три тижні. Уже тоді катастрофічно не вистачало ліжко-місць в опорних лікарнях області й міста, кисню і медперсоналу. Медики поставали перед проблемою, кого госпіталізувати насамперед. Фактично всім хворим на коронавірусну недугу в легкій та середній формі приписували лікування вдома. Та й не лише легкохворим. Десятки повідомлень у соцмережах, розповідей у громадському транспорті чи в магазинах свідчили, що навіть у разі тяжкого перебігу людям було нелегко пробитися у стаціонари лікарень. Така ситуація склалася не тому, що медики черстві чи бездушні. Просто у стаціонарах не вистачало і нині не вистачає місць для пацієнтів із COVID-19.

Тема бар’єрів у всіх сферах життя українців стала видимою. Вона вийшла на найвищий державний рівень. Україна як європейська держава має дбати про базові цінності — стандарти життя, рівність умов для кожного громадянина. Це основа, з якої починається цивілізоване суспільство.

Цього дня рівно сім років тому в нас усіх ще вчора був мир. Тривожний. Хиткий. Трохи гібридний, але мир. І тоді ще залишалися надії, що воєнного протистояння і кровопролиття вдасться уникнути. Проте носії «рускай вєсни», які в лютому та березні дестабілізували ситуацію до критичної, вкотре підняли ставки. Уранці 12 квітня група «зелених чоловічків» на чолі із громадянином РФ і співробітником спецслужб Ігорем Гіркіним (позивний «Стрєлков»), які прибули із Криму, захопили у місті Слов’янськ на Донеччині приміщення управлінь МВС та СБУ. Тобто розпочалася гаряча фаза гібридної війни, а Гіркін («Стрєлков») після того, як уже втік у Росію, неодноразово не без гордощів підкреслював, що саме він тоді «натиснув на курок війни».

Cімдесяту весну видатному українському письменникові, правозахисникові, громадському діячеві, лавреатові Шевченківської премії Степанові Сапеляку не судилося зустріти. Уже дев’ятий рік його немає серед нас — підступна хвороба вирвала поета із життя. Але залишилася світла пам’ять, спогади.