Суспільство

  • Павло КУЩ

    Давні проблеми на тлі нововведення

    «Подумаєш! Ну, сказала дівка не «решта», а «здача». Ну, вилаялася спересердя. Але ж культурно: «Блін!» Що? «Вигук блін — слово-паразит?» А хіба такі є не тільки серед людей? То тепер слід казати млинець? А хіба людину за це треба ось так катувати? А вони відразу схопили під руки, відвезли кудись і влаштували розправу. Двоє лобурів тримали в руках напоготові стоси шкільних підручників, а третій почав голосно декламувати українські вірші. І навіть змусив вивчити напам’ять один із них. Зі словами «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». Ага, станеш тут цуратися. Тому нещасна схопила подарований їй підручник «Українська мова» для учнів 5 класу, пообіцяла вивчити і дременула. І що? Відтепер, бідолаха, навіть отой паразитичний «Блін!» лише подумки каже. А вголос вигукує по-новому: «Трясця!»

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Знавець козаччини з Лубен

    Є в тисячолітніх Лубнах місцина з особливою енергетикою, яка надихає на творчу звитягу тих, чий талан — розповідати правду про історію українського народу. Вона наче магнітом притягує обраних. Інакше чим пояснити, що на ділянці землі на вулиці Лісній,1, де у першій половині минулого століття жив автор «Жовтого князя» Василь Барка, згодом, сам не знаючи, поставив хату Володимир Малик (21.02.1921— 31.08.1998). Твори його, щойно з’являлися у вільному продажу, зачитували до дірок, і нині вони входять до першої п’ятірки вітчизняних читацьких рейтингів.

  • Податкова накладна: як правильно заповнити

    Суб’єкт господарювання подав податкову накладну, припустившись помилки у зазначенні коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги. Податковий орган в ЄРПН зупинив її. Згідно з Податковим кодексом України, виправлення до податкових накладних вносять шляхом подачі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної. Однак до незареєстрованої податкової накладної неможливо подати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників. Які дії суб’єкта господарювання і як технічно можна виправити цю помилку й зареєструвати податкову накладну?

  • Роман КИРЕЙ

    Гей-гей, воли! Чого ж ви стали?

    Так і хочеться гукнути вслід за Степаном Руданським: «Чого ж ви стали? Гей, воли!», поглянувши на новий сніговий витвір жителя села Шевченкового Звенигородського району на Черкащині Віктора Голуба. І справді, воли, а ще більше — їхні господарі на возі вийшли пречудовими. Такі собі українські персонажі, які їдуть кудись у справах. Чи не попроситися до них на воза, може, розкажуть щось цікаве про життя-буття?

  • Олена ХОМИЧ: «Самим піклуватися про власне житло — кращої форми управління не існує»

    Рівнянка Олена Хомич — голова правління ОСББ на Дубенській, 44 і Макарова, 2 в мікрорайоні Боярка. У розв’язанні проблем багатоквартирних будинків почувається як риба у воді. Вона переконана, що кращої форми управління житлом для містян просто не існує.

  • Любомира КОВАЛЬ

    З 24 лютого країна повернеться до адаптивного карантину

    Поточне засідання Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розпочав із того, що нагадав: минулого тижня українські урядовці перебували з робочою поїздкою у столиці Бельгії Брюсселі та Люксембурзі. Серед значних підсумків візиту — початок процесу подальшої лібералізації торгівлі в межах зони вільної торгівлі, що передбачено Угодою про асоціацію. Досягнуто домовленості в частині збільшення квот для української продукції, що закріпить позицію наших виробників на євроринках і дасть змогу розкрити експортний потенціал.

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Авторитет рідного слова

    Важко сказати, коли і з чиєї лиховісної чи іншої руки став поширюватися міф про Сумщину як про російськомовний край. Мовляв, майже 600-кілометрова протяжність державного кордону з Російською Федерацією за кілька століть зробила свою справу, знівелювавши українську мову і залишивши їй місце на духовному маргінесі. Таке твердження далеке від правди, бо в області, утвореній наприкінці 1930-х років, українське слово завжди лунало і залишалося у повсякденному вжитку.

  • Ярослав МИХНОВСЬКИЙ

    ПрАТ «Діпрозв’язок»: підтримати неможливо ліквідувати

    Трудовий колектив приватного акціонерного товариства «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв’язок» (ПрАТ «Діпрозв’язок») вкрай занепокоєний подіями, які відбуваються в інституті впродовж останніх двох місяців. ПрАТ «Діпрозв’язок» — господарське товариство державного сектору економіки (100% акцій належить державі) внесено до Переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та її безпеки. Управління корпоративними правами щодо нього здійснює Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (Адміністрація Держспецзв’язку), якій ці повноваження передано розпорядженням Кабінету Міністрів від 14 вересня 2011 року №901-р. Адміністрація — вищий орган ПрАТ.

  • Олексій РЯБЧИН: «Посаду енергетичного омбудсмена важливо запровадити під час лібералізації ринків»

    Хто розглядає скарги споживачів енергетичних та комунальних послуг? Як вирішують суперечки між споживачами і монополістами? У багатьох країнах із цими питаннями громадяни можуть звернутися до енергетичного омбудсмена. Про запровадження такої посади в Україні йдеться вже кілька років. Чи підвищить це захист прав споживачів у галузі енергетики? Про це розповідає народний депутат України VIII скликання, ексзаступник міністра енергетики та захисту довкілля України, експерт USAID Проєкт енергетичної безпеки Олексій РЯБЧИН.

  • Василь БЕДЗІР

    ОСББ і місто: відносини на основі партнерства

    У Мукачеві на Закарпатті кількість об’єднань співвласників багатоповерхових будинків зростає швидкими темпами. Якщо з 2016-го по 2019 рік їх було створено 70, то 30 додалося торік. Провідний механізм, який дає такий результат і зацікавлює власників багатоповерхівок до самоуправління, — активна участь у цих процесах міської влади. Про досвід мукачівців і їхні перспективи — у матеріалі нашого кореспондента.