Якось натрапив в інтернеті на замітки про ведмедя, який не заліг у сплячку чи раптово прокинувся. За твердженням мисливців-промисловиків, такі звірі становлять особливу небезпеку. Вони нападають на худобу, людей, забрідають у населені пункти. Професіонали дають поради, як не стати здобиччю такого звіра, бо дикий дорослий ведмідь не нападає на людину. Серед найбільш дієвих засобів захисту знавці повадок ведмедів називають такі: чинити галас, не намагатися сховатися й робити все, аби звір зрозумів, що перед ним не слабка жертва, а суперник, спроможний дати відсіч.

На останньому тижні останнього місяця зими погода нагадала українцям, якою може бути лютою цієї пори року. До нас прийшли одразу два циклони — «Ксантипп» і «Юлія», через що погода погіршилася на кілька днів. Негода показує себе у всій красі: Україну накрив сильний вітер, дощі, мокрий сніг. У деяких областях синоптики оголосили штормове попередження. Людям радять обережно проходити під деревами, білбордами та хиткими конструкціями.

Щоб оцінити кліматичні зміни, Всесвітня метеорологічна організація ділить з початку ХХ століття періоди спостережень на 30-річні ряди, середні значення яких за температурою повітря і опадами прийнято вважати «кліматичною нормою». Оцінку цих значень роблять національні гідрометслужби (НГМС). В Україні така служба веде родовід з листопада 1921 року, коли було створено Українську метеорологічну службу (Укрмет).

З огляду на складну морально-психологічну ситуацію, що склалася навколо розміщення на Полтавщині евакуйованих українців з Китаю, ввечері після прибуття літака з Уханя Прем’єр-міністр Олексій Гончарук прибув у райцентр Нові Санжари. Він переконався, що все підготовлено для належного проходження обсервації евакуйованими громадянами та безпеки навколишніх.

Віднедавна засоби масової інформації поширюють повідомлення про шведську політичну активістку Грету Тунберг, яка виступає за збереження довкілля і закликає людство вжити заходів, щоб зупинити глобальне потепління й запобігти кліматичній кризі. Питання, які вона порушує, надактуальні. Але не до кінця обґрунтовані, і вирішення їх так, як вона пропонує, може призвести до неприємних наслідків. Зокрема для мене неприйнятний заклик: відмовимося від м’яса — більше вегетаріанців — менше корів — менше метану в атмосфері. І ось чому.

Рух за припинення використання пластикових пакетів нині активно шириться світом. І хоч України він досягнув з деяким запізненням, то тут, то там з’являються відповідні ініціативи заміни поліетиленової тари. Верховна Рада недавно підтримала заборону пластикових пакетів. Нині відповідний закон готують до другого читання. Як альтернативу чимало активістів пропонують торговельним підприємствам та домогосподаркам торбинки багаторазового використання.

Борис Лятошинський, 125-річчя з дня народження якого музична спільнота відзначала у січні, — один з наймасштабніших українських композиторів ХХ ст. Його активна праця — створення музики та педагогічна діяльність у Київській консерваторії — тривала майже пів століття.

Можна по-різному ставитися до подій, які відбувалися в четвер, коли українців евакуйовували з ураженого коронавірусом Китаю. Але головний підсумок, як на мене, той, що причетні до розбірок українці не склали тесту на зріле громадянське суспільство.

Рідна мова для кожного з нас — наче вода, повітря. Це духовний простір, у якому почуваємося зручно й затишно. У рідній мові — пам’ять минулого, пошана батьків та естафета прийдешніх поколінь. Забуття рідної мови прирікає на втрату зв’язку з минулим, усього набутого попередніми поколіннями.

Учорашній круглий стіл «Крим: шість років потому. Шляхи та механізми деокупації півострова», який відбувся у столиці, розпочався з ушанування хвилиною мовчання пам’яті Героїв Небесної Сотні, які загинули за незалежність України 20 лютого 2014 року. Цей день закарбувався в історії нашої держави не лише цією трагедією. 20 лютого 2014-го — початок збройної агресії Російської Федерації проти України.