Торік Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС, і на нас чекає впровадження європейських директив, серед яких про водні ресурси. В їх реалізації у Басейновому управлінні водних ресурсів річки Тиса зробили істотні кроки. Співучасник програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства, управління здійснило певні заходи, серед яких проєкт із запобігання й управління паводками в басейні річки Уж. На конференції, на якій підбито підсумки його реалізації, побував кореспондент «Урядового кур’єра».

 Перед війною внаслідок адміністративно­територіальної реформи кількість філій Центральної бібліотеки Полтавської міської територіальної громади збільшилася майже вдвічі — з 17 до 32. Про те, як вони працюють в умовах воєнного стану, «Урядовому кур’єру» розповідає директор Центральної бібліотеки Таміла ДУЗЕНКО.

 Головним завданням цієї ініціативи буде сприяння вітчизняним виробникам та продавцям товарів. Вона здебільшого неурядова, хоч активну участь у ній бере Міністерство закордонних справ. Ідеться не про надання фінансової допомоги, а про інструменти можливостей, які отримає бізнес, і спеціальні знання для успішного впровадження в життя продажу товарів. У  нинішніх важких воєнних умовах, коли підприємцям доводиться докладати чимало зусиль для пошуку покупців та залучення нових ринків збуту, така програма на часі.

 Про необхідність поліпшити харчування дітей у школах і садочках говорять не перший рік. До розв’язання проблеми долучилися перша леді Олена Зеленська, МОН, Посольство Швейцарії в Україні й громадські організації «Культ Фуд» та «Національна асоціація громадського харчування». Тепер проблему почали розв’язувати. На державному рівні запровадили новий санітарний регламент для шкіл, дозволили кейтеринг (доставку) в дитсадках, розробили нове меню, три технологічні моделі (базова кухня, опорна кухня, фабрика-кухня), урядову платформу «ЗнаЇмо».

 Нещодавно вдосвіта місто Сміла на Черкащині потрясла російська ракетна атака. Загарбники поцілили у приватне підприємство та медичний заклад, пошкодили міські мережі водо- й теплопостачання. Як повідомив міський голова Сергій Ананко, внаслідок ворожої атаки склалася критична ситуація з водопостачанням більшої частини міста. Комунальники й досі напружено працюють над усуненням наслідків руйнувань. Постачання води вже відновлено. 

 Сильна армія — запорука суверенності та права на самостійний розвиток країни

 Вони тепер всюди на перших ролях, бо такий у них вік — найбільш енергійний і продуктивний, ініціативний і невтомний. Ровесники Незалежності, на щастя, не вражені вірусом радянщини і не розуміють наративів агресора, який вторгся в нашу країну і нав’язує українцям якісь дивні погляди, в яких немає України з її багатою історією, культурою, традиціями й мовою. Це покоління ніколи не зрозуміє і завжди протистоятиме ідеям рашистів, тому й боронить своє майбутнє завзято і відчайдушно.

 Незалежність України для російських «братів», а насправді наших найлютіших ворогів завжди була, немов сіль знищеного ними Соледара у злих і заздрісних очиськах. Або немов кістка у зажерливих горлянках. Отримавши відкоша та зазнавши поразок у відкритій і прихованій війнах проти кількох поколінь українців, московити трохи підібгали хвости, а затим почали вкотре переписувати історію нашої держави.

 З ініціативи меценатки зі Сполучених Штатів Америки Олесі Говорун спільно з Національним музеєм гончарства 2016 року було засновано Міжнародну грантову премію Говорунів на підтримку молодих талановитих мистців кераміки.
За умовами гранта, художники-керамісти на базі майстерні при музеї створюють монументальні скульптури, які передають на постійне зберігання й експонування в музей. Від початку заснування гранта передбачено, що один рік — один лауреат. Але розпочалося широкомасштабне вторгнення. 

 Українські мистецькі традиції, зокрема у царині художньої репрезентації військової героїки, мають дуже глибоке коріння, сягаючи епох Києворуської держави, праукраїнського язичницва, праслов’янського періоду. Важливо, що центром праслов’янської території була Київщина (київська археологічна культура — остання праслов’янська), звідси праслов’яни розселялися.