Тернопільщина багата на історичні, археологічні, архітектурні пам’ятки різних періодів. Кажуть про шість тисяч таких об’єктів. Отже, туристові є що показати. Інша річ, що чимало цих пам’яток матеріальної культури минулого маловідомі, малодосліджені, розташовані не на основних туристичних маршрутах. Тернопільський обласний центр охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини вирішив створити віртуальні 3D-тури унікальними об’єктами оборонного типу краю. Задля цього обґрунтував важливість такого проєкту й виграв грант на понад 635 тисяч гривень від Українського культурного фонду. 

 Нині для багатьох українців читати книжки російською мовою стало просто неможливо. Що ж робити з «літературним агресором» у нашій домівці? Багато хто вирішив, що така література має піти на користь нашим військовим. Ще восени торік одна зі шкіл у Черкасах оголосила акцію зі збору макулатури «Здай російськомовну книжку — допоможи ЗСУ!» Школярі зібрали сировину для перероблення на потрібний країні папір.

 Українська оборона у війні з російським агресором складається з різних великих і малих епізодів, які сумарно дають захист державі та можливість рухатися вперед і на суходолі, і на морі. Наші Військово-Морські сили Збройних cил разом з іншими елементами Cил оборони й безпеки України захистили від російських десантних операцій наше Чорноморське узбережжя. Потужна участь ВМС у спільній операції з нашими розвідниками та оборонцями дала змогу звільнити від окупантів острів Зміїний, і це повернуло безпеку значній частині української акваторії.

 Нещодавно двоє українських журналістів Мстислав Чернов і Василиса Степаненко (обоє харків’яни) стали лауреатами престижної телевізійної премії Royal Television Society 2023, яку отримали за правдиве висвітлення війни в Україні. Мстислав удостоївся нагороди в категорії «Оператор року», а Василиса — в номінації «Молодий талант року» як відеопродюсер і журналіст.

 На другий день кінофестивалю «Миколайчук OPEN» у Чернівцях глядачам демонстрували трейлери і тизери українських фільмів, які перебувають у процесі розроблення чи завершення зйомок. Серед презентованих проєктів була концепція майбутнього фільму відомого українського режисера, нині військовослужбовця Сил територіальної оборони Ахтема Сеітаблаєва.

 Нещодавно міністр оборони України відзначив нагородами військових журналістів. Зокрема медалі та відзнаки отримали пресофіцери оперативно-стратегічних угруповань «Таврія» та «Хортиця», які нині захищають нашу країну на найгарячіших напрямках сходу та півдня.
Серед нагороджених начальник відділу зв’язків з громадськістю 115 окремої механізованої бригади ЗСУ майор Вадим Чорний — журналіст, генеральний директор та власник ТОВ «Медіа холдинг Україна».

 Проєкт «Дитинство, яке перевернула війна» розпочався з роздумів педіатра Валентини Корнєвої, надрукованих у ЗМІ, зокрема й в «Урядовому кур’єрі». Автор нагадала страшні факти: від початку повномасштабної агресії рашисти вбили майже пів тисячі українських дітей, тисячу поранено, понад 20000 дітей московити вивезли за межі України. І додала: якщо зараз не придумаємо, як долати наслідки злочинів загарбників проти дітей, — у майбутньому нас чекають важкі часи.

Війна багато чого змінила в житті всіх українців. Одні змушені були втікати у ті регіони України, до яких не дотягнулися смертельні тенета безжального ворога-окупанта, інші — за кордон, далеко від рідного дому й Батьківщини. А є й такі відважні козаки, котрі навпаки повернулися з-за кордону для того, щоб боронити рідну землю. Серед них і три брати Гоблики із закарпатського Берегового.

 Хронічно безлюдні пляжі посеред літа на анексованому рашистами півострові вже стали сучасною візитівкою колись курортного Криму. Віднедавна ще одним обов’язковим атрибутом колись улюбленого місця відпочинку, перетвореного загарбниками на велику військову базу, стала «бавовна». Плюс лякливий чемоданний настрій переселених сюди осіб із глибинки держави-агресора, які замість вигуку «Крим наш!!!» тепер крізь сльози мимрять: «Як у себе вдома тут жили...»

 До урядового проєкту «Армія відновлення» Харківщина долучилася на початку нинішнього року, після того як у регіоні скасували заборону на проведення суспільно корисних робіт у зоні бойових дій. Відтоді понад 5,2 тисячі безробітних у межах цього проєкту змогли отримати оплачувану роботу. Здебільшого вони розбирали завали після ракетних і артилерійських обстрілів, прибирали сміттєзвалища, розвантажували і доставляли нужденним гуманітарну допомогу, заготовляли дрова тощо.