Проект із будівництва 184 гуртожитків для Міністерства оборони, фінішний етап якого спершу прогнозували на кінець цього року, виявився непростим іспитом для вітчизняної будівельної індустрії. Переможцями торгів із подальшим укладанням угод на проведення будівництва у 21 області України стали майже 50 компаній і організацій. 2,6 мільярда гривень передбачено на цю мету в держбюджеті. Проте перші місяці 210-денного будівничого марафону (тривалість робіт у проекті) засвідчили, що не всі його учасники підійшли до справи відповідально й мали необхідні ресурси для якісної роботи у визначені терміни. А дехто, як з’ясувалося пізніше, і не збирався будувати. 

Було свого часу таке гасло від Товариства порятунку на воді: «Порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих». Мовляв, вчіться плавати, не лізьте у воду напідпитку, не хапайте у воді один одного навіть жартома… Загалом правильне гасло. Але погано, коли намагаються перекласти на самого громадянина відповідальність за все, що з ним відбувається у будь-якій сфері життя.  

ГО «Українська організація захисту споживачів послуг» була створена на початку нинішнього року. Її появу ініціював Олег Тітамир, котрий до війни на Донбасі мешкав у Луганську, а нині живе і працює в Києві. За його плечами – 25-річний досвід у стратегічному менеджменті й управлінні бізнес-процесами, в інвестиційній діяльності, на державній службі. У середині 2000-х, він відігравав чільну роль у національно-демократичному русі Луганщини. Тож, було цікаво дізнатися, з якою метою пан Тітамир вирішив започаткувати масштабну діяльність на терені захисту прав споживачів. 

2018 рік має стати переломним, аби більшість адміністративно-територіальних одиниць опинилися в об’єднаних громадах. У цьому переконані урядовці, сільські та міські голови, експерти. Головне — що у справі децентралізації, яка триває в Україні вже кілька років поспіль, зворотного шляху немає. Але на місцях всі ці важливі питання останніми місяцями почали вперто блокувати, що викликає неабияке занепокоєння у людей та центральної влади. Хто це робить? Саме про таке йшлося днями на брифінгу «Об’єднання громад: хто в регіонах блокує децентралізацію?». 

Україна наступного тижня подасть позов до Європейського суду з прав людини проти Росії щодо українських політичних в’язнів. «Є певна категорія людей, яких Росія спеціально переслідує за їхню підтримку територіальної цілісності України, за проукраїнську позицію, викрадаючи їх у Криму чи на території Російської Федерації. Часто немає абсолютно жодних підстав звинувачувати у чомусь цих людей. Це можуть бути наші журналісти чи активісти, яким закидають тероризм чи якусь іншу дурню. Відповідно, подавши цей міжнародний позов, ми привернемо увагу до цілої категорії осіб. Тому що зазвичай знають прізвища Сенцова, Кольченка, Сущенка, можливо, ще кількох, але таких людей кілька десятків. І увага Страсбурзького суду забезпечить щонайменше те, що в них будуть людські умови тримання», — в ефірі одного з телеканалів повідомив заступник міністра юстиції Сергій Пєтухов. 

До різних проблемних питань, якими опікується міська влада Сум, віднедавна додалася ще одне.

Днями на оперативну нараду завітала обурена сумчанка і зажадала від міського голови та його команди припинити неподобства у маршрутках: заборонити водіям їздити в… трусах (нехай і спортивних). Адже з настанням спеки вони відверто розперезалися: часто складається враження, що той чи той водій сів за кермо відразу після сну в ліжку, не потурбувавшись про свій зовнішній вигляд. І якщо водії почуваються більш-менш комфортно, то пасажири навпаки: ніяковіють, відводять погляди від напівоголених хлопців і чоловіків, вважаючи таку ситуацію принизливою для себе. Дехто з чиновників сприйняв такий закид з гумором. Мовляв, пасажирам, а надто жінкам, не варто задивлятися на водіїв, а краще перевести погляд у вікно. 

Рейдерство перетворилося на ракову пухлину, що роз’їдає економіку країни. Ніхто не може бути впевненим, що його власність надійно захищена. А якщо в державі не дотримуються прав власності, то її економіка не може нормально функціонувати, бо господар не певен, чи збереже назавтра своє господарство. Ось підтвердження цього. 

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства активізувало роботу з розроблення нового законопроекту, який має запровадити дієвий ринок орендного житла в Україні та визначити чіткі механізми взаємодії всіх його учасників. Про це повідомив заступник керівника відомства Лев Парцхаладзе за підсумками круглого столу «Орендне житло в Україні: перспективи та проблематика». 

Мовне питання дуже делікатне і потребує зважених підходів. Щось на зразок нейрохірургії, а не рубання березових дров. У нормальних державах уся політика вважається тонкою справою.

Нашим політикам не завадило б повчитися цього мистецтва у західних колег. У першій половині 1990-х мені доводилося контактувати з німецьким професором Арведом Дерінгером. Він частенько прилітав консультувати Антимонопольний комітет України. 

Проблема, що робити із застарілим і мало придатним для проживання житлом, в Україні не нова і з роками стає дедалі гострішою. Як повідомив ще на початку року заступник міністра регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Лев Парцхаладзе, тільки в Києві налічується близько 3,2 тисячі об’єктів житла, які потребують реконструкції (переважно хрущовок і сталінок). Деякі з них можна реконструювати, частину легше просто знести і побудувати нове житло