Печиво — принадна їжа і ласощі. Це добре усвідомлюють викладачі, майстри виробничого навчання, студенти Тернопільського фахового коледжу харчових технологій та торгівлі. Третього дня війни взялися випікати його для українських воїнів і відправляти через волонтерів на передові позиції. Тонни пісочних смаколиків вже доправили на фронт. І надалі вісім видів домашнього печива готують і пакують для фронту. Тепер до них долучилися тернопільські просвітянки — учасниці «Клюбу «Галицьке вариво», що взялися відроджувати та популяризувати давні місцеві страви.

 Родина Бондаренків, яка нині живе в Черкасах, переїжджає з міста в місто вже дев’ять разів. Уперше з рідного Слов’янська перебралися до Харцизька. А потім пішло-поїхало. Тоді ще їх було четверо — двоє дорослих і двоє дітей. Найменша донька Меланка народилася 2017 року вже в мандрах, розповів голова родини Євген Бондаренко. Усе шукають, де краще влаштуватися. Але й досі живуть постійно на валізах. Стабільності немає, часто виникають стресові ситуації, діти нервуються. Родині залишається тільки мріяти про повернення додому, у Слов’янськ.

 Завзяття професійних аферистів, яке ослабила повномасштабна війна з російськими загарбниками, знову розцвітає. Шахраї виходять на полювання не тільки з новими надіями, а й за оновленими сценаріями видурювання коштів. Поповнення власних кишень грішми пересічних українців декому здається такою заманливою й певною справою, що маніпулятори готові ризикнути своїм добробутом.

 Про те, як зробити медичні послуги доступними, якісними та безплатними для пацієнтів, днями дискутували на Рівненщині. Участь у відвертій розмові про завтрашній день галузі охорони здоров’я взяли профільний міністр Віктор Ляшко, голова НСЗУ Наталія Гусак, начальник Рівненської ОВА Віталій Коваль, керівники медичних закладів різних рівнів, голови всіх територіальних громад. Зустріч пройшла в новому корпусі Національного університету «Острозька академія».

 Інженером-електриком він став після закінчення Національної гірничої академії. Актором — після отримання диплома Дніпропетровського театрально-художнього коледжу. Хоч театр приваблював набагато раніше. Нині він головний сержант взводу розвідувальної роти 46 окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, «освіту» якому дав начальний центр ДШВ і сама війна. Усе це про одну людину, цікаву, різносторонню, сильну.

 Наприкінці минулого року український парламент дав зелене світло спрощеному механізму добровільної участі громадян у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні. Простіше кажучи, дозволив сплачувати пенсійні страхові внески на свою користь і на рахунки інших людей без паперової тяганини й відвідування держустанов.

 Якщо досі ситуація, коли країна-агресор залишалася серед постійних членів Ради Безпеки ООН, м’яко кажучи, була суперечливою, то з 1 квітня вона стала нагадувати театр абсурду. Адже органом, покликаним гарантувати мир і стабільність у світі, протягом квітня керуватиме держава, котру очолює військовий злочинець, обвинувачення якому офіційно висунув Міжнародний кримінальний суд. 

 «Щиро кажучи, ми трохи боялися їхати в Бучу малювати. Думали, тут навіть у повітрі збереглися надрив, трагедія, біль, а творити з тяжкою темною енергією майже неможливо. Та все сталося навпаки: місто зустріло світлою молоддю, теплом і затишком. Працювалося легко, натхненно», — діляться враженнями художники, які брали участь у пленері BUCHA-2022. Їм не завадив навіть дощик у перший день роботи — митців прихистила Бучанська міська бібліотека.

 Воєнний час негативно впливає на ментальне здоров’я, а значить ми усі потребуємо хоч трохи радощів, аби відволіктися від проблем, стресів і страждань. І такі можливості сьогодні надають актори. Днями Тернопільський академічний драмтеатр ім. Тараса Шевченка запросив на чергову прем’єру. Режисер-постановник, народний артист України Олег Мосійчук звернувся до п’єси «Блез» відомого французького драматурга Клода Маньє, а виставу визначив як l’amurна комедія під назвою «Мадемуазель, негайно одягніться!».

 Навіщо росіяни створюють приватні військові компанії у Криму та чи є у них план оборони півострова? Чи справді «вагнерівців» перекидають з України в Африку і чи братимуть вони надалі участь у російсько-українській війні? Наскільки росії вистачить наступальних можливостей і чи здатен її військово-промисловий комплекс компенсувати втрачене на фронті? Чим обернувся для росії її «великий наступ»? Що відомо про депортацію дітей із тимчасово окупованих територій материкової України до Криму та росії? Про це та інше розповів Укрінформу представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій ЧЕРНЯК.