Робоча нарада міських, селищних і сільських голів відбулася в межах засідання правління Асоціації міст України. Цей захід відкривав у стінах Київської міської державної адміністрації Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Порядок денний привернув увагу багатьох представників ЗМІ. Адже на цьому заході планували пролити світло на такі чутливі питання, як упровадження медичної реформи, тарифи на електроенергію для забезпечення зовнішнього освітлення та роботи міського електротранспорту, компенсація органами місцевого самоврядування різниці в нормах споживання комунальних послуг над встановленими урядом соціальними нормативами, функціонування теплопостачальних підприємств. 

На території Радянського Союзу жертвами Голокосту стали 2,5 мільйона людей, з них півтора мільйона — в Україні. Проте досі в жодній із країн пострадянського простору жодного меморіалу, присвяченого трагедії Голокосту, збудовано не було. Ідея створити такий меморіал у Бабиному Яру, який давно відомий у світі як символ масових знищень євреїв за часів Другої світової війни, виношували не одне десятиліття. У період існування СРСР вона незмінно наштовхувалася на стіну мовчазного опору радянської влади, а в незалежній Україні ця ідея хоч й періодично виникала, в життя її втілити не вдавалося. 

Містика чи ні, але коли на початку третьої лютневої декади одержав повідомлення про нові способи передачі даних домашнього електролічильника, мимоволі промайнув сумнів: не може бути, щоб усе вийшло так, як планували. І хоч не підозрював, що володію якимись задатками Нострадамуса, наче у воду дивився. Бо вже за кілька днів у Сумах спалахнули такі пристрасті, що впору порівнювати із міні-Армагеддоном. 

Щорічно 22 березня світова спільнота відзначає Всесвітній день води, проведення якого започаткувала Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй у 1992 році. Це можливість нагадати людству про надзвичайну важливість водних ресурсів для довкілля і розвитку суспільства,  спонукати споживачів, науковців, фахівців і громадськість і на національному, і на міжнародному рівнях запобігати забрудненню водних ресурсів, зберігати й поліпшувати якість водних екосистем. 

Останні кілька років в Україні постійно з’являються нові органи, покликані боротися з корупцією та зловживаннями. Більшість українців не розуміють, навіщо нам їх аж стільки й чим саме вони займаються. Та дивлячись на розграбовані будинки колишніх високопосадовців, усвідомлюєш: за цими статками потрібен нагляд, якого немає. 

Молодший лейтенант хірург Сергій Ніщенко з Вінниці, як і більшість персоналу 59-го військового мобільного шпиталю, з початку року оселився у Сєверодонецьку. І як для більшості його колег, практикою для молодого лікаря став свого часу Майдан у Києві, а потім — участь в антитерористичній операції. Він недавно закінчив навчання у виші, а магістерську роботу написав уже у Сєверодонецьку. Дивилася на цього юнака і розуміла, що йому довелося швидко подорослішати, рятуючи людей на війні. Тому перше, про що запитала: чи не розгубився, коли довелося допомагати пораненим? 

Місцем проведення п’ятого засідання Ради регіонального розвитку став Міжнародний виставковий центр, а не Адміністрація Президента. І не дивно. Цього разу розгорнулася широка дискусія не щодо майбутнього областей, а щодо перспектив успішного завтра цілої країни. Розкрити тему повністю було б неможливо без участі керівників впливових міжнародних організацій. Саме тому на Броварському проспекті столиці вони ділили площу з представниками центральних і місцевих органів влади. 

Поряд із давньою традицією влаштовувати веселі проводи зими на Донеччині люди дедалі частіше збираються для сумного прощання з асфальтом, який зникає з настанням весни. Такі акції протесту недавно пройшли у Лимані та Покровську, де вже з’явилися ознаки добре організованого протестного дійства. Приміром, активісти встановили у місті величезні білборди інформаційно-саркастичного змісту: «Мером і його командою в 2016 році у Покровську витрачено 42 000 000 гривень бюджетних грошей на ремонт доріг. Катайтеся і отримуйте задоволення!!!»  

У неспокійному сьогоденні майже непоміченою пройшла добра новина: всі водно-болотні угіддя Рівненського природного заповідника набули статусу міжнародних. До торфово-болотного масиву Переброди нещодавно долучилися масиви Сира погоня, Сомине, Біле озеро та болото Коза-Березина. Тобто майже всі 42 тисячі гектарів заповідника тепер перебувають, як кажуть екологи, під егідою Рамсара. Ідеться про Конвенцію про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, яку підписано в місті Рамсар (Іран) 1971 року. 

Неділя. Надвечір’я. Торгівля обіч дороги згортається. Власник величезної кількості товару (городина, яблука, домашні кулінарні вироби, гідні прикрасити весільний стіл) занепокоєний.

— Ти, — звертається до сина-помічника, — йди на електричку, їдь додому. Я залишуся, бо не везти ж усе це добро до хати — мати ніч не спала, щоб усе приготувати.