На території Радянського Союзу жертвами Голокосту стали 2,5 мільйона людей, з них півтора мільйона — в Україні. Проте досі в жодній із країн пострадянського простору жодного меморіалу, присвяченого трагедії Голокосту, збудовано не було. Ідея створити такий меморіал у Бабиному Яру, який давно відомий у світі як символ масових знищень євреїв за часів Другої світової війни, виношували не одне десятиліття. У період існування СРСР вона незмінно наштовхувалася на стіну мовчазного опору радянської влади, а в незалежній Україні ця ідея хоч й періодично виникала, в життя її втілити не вдавалося.

Проте завдяки підтримці політичного керівництва України, КМДА, меценатів, відомих європейських політиків: колишнього президента Польщі Александра Квасьнєвського, екс-міністра закордонних справ ФРН Йошки Фішера, колишнього американського сенатора Джозефа Лібермана — з’явилася перспектива втілити в життя масштабний проект зі створення меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Минулими вихідними в Києві відбулося перше засідання членів наглядової ради цього проекту.

Єрусалимський меморіал Яд ва-Шем стане одним із прообразів київського проекту. Фото vecernji.hr

У Бабиному Яру, де 29—30 вересня 1941-го нацисти за одну ніч розстріляли 30 тисяч київських євреїв, до 2021 року буде створено музей-меморіал пам’яті жертв Голокосту. Про це під час прес-конференції членів наглядової ради проекту, яка відбулася в столиці, пообіцяв голова Єврейського агентства для Ізраїлю відомий радянський дисидент Натан Щаранський. Його слова підтвердив Київський міський голова Віталій Кличко, який запевнив присутніх, що «цей проект буде доведено до кінця».

Суму бюджету, яку планують спрямувати на створення меморіалу в Бабиному Яру, під час прес-конференції члени наглядової ради не озвучили. Поки що не розроблено і його концепції, а архітектурне бачення меморіалу буде винесено на конкурс. На першій зустрічі членів наглядової ради її учасники визначалися з місцем, де розташують майбутній меморіал. Адже воно має відповідати релігійним вимогам (галаха — традиційне іудейське право — забороняє будувати будь-що на території цвинтаря, а в Бабину Яру, як відомо, кілька різних кладовищ і поховань), архітектурним правилам і юридичним нормам містобудування. За умовні зразки для київського центру Голокосту його натхненники мають намір узяти меморіал Яд ва-Шем в Єрусалимі та музей Голокосту у Вашингтоні. Обіцяють використати для створення експозиції найсучасніші технології, щоб київський центр був не лише меморіалом у пам’ять десятків тисяч розстріляних за часів Другої світової війни євреїв, а й виконував виховну та освітню функції для відвідувачів будь-якого віку. Як наголосив Александер Квасьнєвський, цей проект варто створити заради того, щоб злочини Голокосту більше ніколи не повторилися.

Усі етапи створення меморіалу члени наглядової ради планують виносити на широке громадське обговорення і залучити до дискусії українських і міжнародних експертів, науковців, представників неурядових організацій. «Лише після громадської підтримки ухвалюватимемо остаточні рішення щодо місця, де розташують меморіал, і щодо його змістового наповнення», — запевнив журналістів Натан Щаранський.

Він припустив, що на шляху до створення меморіалу «траплятимуться чинники, котрі працюватимуть проти. Чи буде це легко? Певно, що ні», — визнав голова наглядової ради, проте висловив упевненість, що проект вдасться завершити приблизно за п’ять років.

Відповідаючи на запитання журналістів про антисемітизм в Україні, Натан Щаранський сказав, що останніми роками у Західній Європі значно зросли прояви антисемітизму, проте у Східній Європі, в Україні зокрема, за його словами, таких тенденцій не зафіксовано. «Антисемітизм як явище тут існує, як і скрізь, але державного антисемітизму і, головне, так званого нового антисемітизму в Україні немає», — наголосив голова Єврейського агентства для Ізраїлю.