Суспільство

  • Оксана ГОЛОВКО

    Надія повернулася в Україну

    Учора Та, Хто Символізує Надію України, ступила на рідну землю після майже дворічного російського полону. Насамперед Надія Савченко попросила всіх матерів, чиї діти загинули в АТО чи досі перебувають у неволі, вибачити її.

    «Я — на волі! Хочу попросити вибачення в усіх матерів, чиї діти не повернулися з АТО, а я ще й досі жива. Хочу попросити вибачення в усіх матерів, діти яких сидять у неволі, а я на волі. І хочу вам сказати: так, я не поверну мертвих, але я завжди готова покласти життя і не раз на полі бою за Україну», — заявила звільнена кремлівська бранка. 

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    Кожна нова модель має змінити на краще життя конкретної людини

    «Якщо ми не відчуватимемо, що життя простої людини змінилося на краще внаслідок реформи, то реформа неуспішна», — вважає віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.

    І на цьому шляху важливо чути цих людей, отримати від них зворотний зв'язок. Урядовець переконував жителів області: «Люди кажуть простими словами: «не потрібно робити наше щастя без нашої участі». Тому, відкриваючи в Дніпропетровську розширену нараду з головами об’єднаних громад, районних державних адміністрацій, районних рад, Геннадій Зубко закликав їх до активного діалогу. Адже саме таке спілкування даватиме стимул для подальшого просування цієї реформи. 

  • Гарій МАКАРЕНКО

    Нам газ потрібен для економії?

    Чи потрібно опалювати будинки в Сахарі? Якщо не заглиблюватись у сутність, то відповідь буде негативною. Адже в цій пустелі температура дуже висока.

    Та ось довідка з енциклопедичного словника про Сахару. «Середня температура січня — не нижча як 100С; абсолютний максимум — 590С; абсолютний мінімум — мінус 180С. Добова амплітуда температури повітря — понад 300С, ∂рунту – до 700С». 

  • Чим дихати, щоб не захворіти?

    Повітря — головний продукт споживання, а його наявність — основна умова існування. Тож забруднення атмосфери негативно впливає на здоров’я людей і тварин, стан рослинного покриву та екосистем.

    Серед населених пунктів нашої країни найбільшого антропогенного навантаження зазнали 15 міст, зокрема Кривий Ріг, Маріуполь, Зеленодольськ, Бурштин, Енергодар, на які припадає 56,7% забруднюючих речовин в атмосферне повітря загального їх обсягу. Це й не дивно, бо основні забруднювачі повітря — підприємства металургії, теплової енергетики, вугільної, нафтогазовидобувної, цементної промисловості. 

  • Іван ДАХНО

    Юридичні термінологічні нісенітниці

    Виступаючи перед юридичною громадськістю (передусім студентською), звертаю увагу, які нещасні юристи порівняно з математиками, фізиками, хіміками тощо. Представники цих професій можуть використовувати, крім слів, ще й символи: знаки додавання, віднімання, множення та ділення, кореня квадратного, кубічного, від нуля до нескінченності, інтеграла, логарифма тощо. Юристи ж можуть використовувати лише слова і нічого більше для формулювання своїх завдань, приписів тощо. Мені не відомі країни, право яких допускало б символи. Юристам не дозволено використовувати навіть знак оклику. Найімперативніший припис вони мусять формулювати спокійно, не підвищуючи голосу. Юристам не можна використовувати і знак питання, бо він символізує сумнів, незнання чи невпевненість. Якщо ж існує якийсь правовий припис, то це означає, що юристи ставляться до нього як до вже встановленої істини, щодо якої нема жодних сумнівів. 

  • Михайло ПОПКОВ: «Лісові реформи знову доведеться готувати майже з нуля»

    Чому уряд днями відправив у відставку голову Держлісагентства і чи було це неминуче? У якому стані нині наше лісове господарства? З чого доведеться починати новому керівнику відомства? Про це розмова з одним із кращих аналітиків профільного сектору.  

  • Ірина ПОЛІЩУК

    Як змусити державу виплатити компенсацію

    На жаль, останніми роками Україна зіткнулася з багатьма викликами. Один із них — велика кількість внутрішньо переміщених осіб, які під час військової агресії втратили все нажите майно. Ці люди потребують захисту й допомоги. Та держава, яка змушена витрачати величезні кошти на обороноздатність, небагато чим може їм допомогти. Проте юристи переконують, що не варто впадати у відчай, адже отримати компенсацію за втрачене майно можна. 

  • Світлана ІСАЧЕНКО

    Заповідний фонд — не резервація для місцевих громад

    Зламані лютневим буревієм дерева перекрили єдину дорогу до гірських хуторів біля Березівського лісництва, що на Прикарпатті. Законослухняні горяни просять Кутський лісгосп розчистити вітровал. Але лісівники нічим зарадити не можуть. Майже вся територія лісгоспу має природно-заповідний статус. Тож на будь-які роботи у своїх лісах (насамперед на всі види рубок, навіть нагальні, призначені таксаторами) лісівники повинні спочатку отримати «добро» від Міністерства екології та природних ресурсів.

    Столичним чиновникам невтямки, що такі суперечності, спричинені різним трактуванням законів та нормативних документів, роблять заручниками лісові господарства, національні природні парки, а головне — територіальні громади. 

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Безвізовий режим став заручником політичних обставин

    Безвізового режиму до кінця липня українці не побачать. Такий невтішний неофіційний меседж надійшов днями з Брюсселя. Якщо ще місяць тому українські політики й брюссельські чиновники оптимістично говорили про те, що скасування візового режиму між Україною і ЄС можливе вже цього літа, то нині такі заяви зникли з ефіру. А вітчизняні експерти, аналізуючи графіки роботи європейських інституцій і загальні політичні тенденції в ЄС, доходять висновку, що сподіватися на скасування віз влітку не варто.

    «У мене особисто склалося враження, що в урядів країн-членів ЄС не спостерігається єдиного запалу якомога швидше запровадити безвізовий режим з Україною», — сказав у розмові зі мною директор Європейської програмної ініціативи фонду «Відродження» Дмитро Шульга. Він переконаний, що радше за все безвізовий режим між Україною та ЄС буде запроваджено восени 2016 року. 

  • Як уберегти Південний Буг для нащадків

    У басейні Південного Бугу проживає 4,1 мільйона осіб (9% населення України). Це найбільша після Дніпра і Дністра річка в Україні. І єдина артерія, водозбірна площа якої повністю розміщена на території нашої країни.

    Південний Буг забезпечує роботу промисловості, сільського господарства, малої гідроенергетики, рибного й комунального господарств і навіть АЕС та кількох теплоелектростанцій.

    Скептики кажуть, що називати Буг річкою вже неправильно: в його басейні створено 189 водосховищ та понад 9,6 тисячі ставків із загальним об’ємом майже 1,5 мільярда кубічних метрів.