Суспільство

  • Чи будемо з водою

    Підготовку міжгосподарських зрошувальних систем до роботи цьогоріч завершено вчасно — до 1 квітня. Заплановано полити 680,2 тис. га. Станом на 1 червня підрозділи Держводагентства уклали договори на полив 393 тис. га. А 91 тис. га ранніх сільгоспкультур уже отримала потрібну вологу. Ці цифри дають підстави стверджувати, що водогосподарники готові до подачі води у цьогорічному вегетаційному періоді. 

  • Віктор ЦВІЛІХОВСЬКИЙ

    Чи страшні насправді «друзі» Путіна?

    Непросто збирати геополітичні пазли за повідомленнями ЗМІ. Не всі складові картинок під рукою, чимало прогалин і неправильно підігнаних елементів. Трапляються миті, коли здається, що весь світ солідарний з Україною проти агресивного Кремля. І розчаровуємося, коли лідери окремих країн повертаються до нас спинами, братаючись із Москвою. 

  • Олег ЛИСТОПАД

    Поверніть ефірам душу

    Пісні українською мовою нині займають лише 5% ефіру українських радіостанцій. Натомість російською — 40%! Причому дані двох досліджень — громадського руху «Простір свободи» й активного автора «Порталу мовної політики» Станіслава Свідлова майже однакові. Та й наші читачі самі мають змогу перевірити достовірність цих цифр, увімкнувши свій радіоприймач.

    Таке засилля російської власники радіостанцій зокрема мотивують тим, що «український пісенний продукт не має споживача» та «бракує якісної українськомовної музики». Ці аргументи вони наводять, намагаючись заблокувати ухвалення законопроекту №3822, обговорення якого тривало протягом півроку, внаслідок чого фінальна версія пропонує поетапне введення квот на звучання українських пісень від 25% протягом першого року, 30% — протягом другого та 35% — починаючи з третього року його вступу в дію. А також трансляцію української музики рівномірно протягом доби, а не у «зручний час», яким багато радіостанцій вважають глупу ніч. Не буде й жодних винятків для так званих нішевих радіостанцій, оскільки вони призведуть до спекуляцій і нівелювання закону загалом. 

  • Петро Порошенко: «Будьте вільними у своїх думках»

    Президент Петро Порошенко взяв участь у відкритті Всеукраїнського дитячого форуму «Діти змінюють світ», який відбувся у столичному «Мистецькому Арсеналі» з нагоди Дня захисту дітей. На форум зібралися  лідери учнівського самоврядування та переможці всеукраїнських олімпіад з усіх областей України. У тематичних групах діти обговорювали питання про те, як учитель може допомогти учневі бути по-справжньому вільною людиною і по-справжньому навчатись, як плекати творче мислення у школярів і як школа може навчити дітей бути проактивними і небайдужими громадянами своєї країни. 

  • Роман КИРЕЙ

    Нові підходи чекають на розуміння

    Процес добровільного об’єднання громад триває в Україні приблизно рік. Три територіальні громади на Черкащині, які об’єдналися, стали першопрохідцями в пошуку нових підходів до ефективного місцевого самоврядування. Спочатку більшість селян не розуміли необхідності об’єднання і сумнівалися в доцільності таких кроків. Проте минув час, і громади, які об’єдналися, усвідомили, що є в новій справі й певні вигоди, зокрема у фінансуванні. Кошти на благоустрій новостворених територіальних одиниць надає регіональна комісія за участі Державного фонду регіонального розвитку. Так, на Черкащині нинішнього року для фінансування попередньо відібрали чотири проекти об’єднаних територіальних громад. 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Заслін для злочинців і контрабандистів

    Травневе сонце високо зависло в голубій високості, відбиваючись на хвилястому плесі Сейму. Густа «зеленка» лісосмуги і трави по обидва береги наче зливаються в одне смарагдове полотно, заколисуючи і навіюючи весняну романтику.

    Та ця ідилія оманлива. Адже по річці проходить ділянка українсько-російського кордону, яку цілодобово пильнують сумські прикордонники. І не тільки по Сейму, а й Ворсклі, Пслу, Десні. Із загальних 560 кілометрів кордону на Сумщині водний має протяжність майже 100 кілометрів і пролягає територією восьми районів, з-поміж яких Великописарівський, Краснопільський, Сумський, Білопільський та інші. 

  • Канал розмежування і розбрату

    Жителі села Ветли Любешівського району на Волині бунтують проти проведення робіт уздовж лінії кордону України з Республікою Білорусь поблизу їхнього населеного пункту, бо, мовляв, там — їхня земля. Натомість навіть МЗС України переконує, що все робиться відповідно до документів, підписаних на рівні обох держав. 

  • Богдан АНДРУШКІВ

    Проблиск у кінці тунелю

    У ЗМІ прочитав витяги з Плану дій Кабінету Міністрів України на 2016 рік. Загалом позитивно оцінюючи документ, вважаю, що заходи варто було б вибудувати на науково об∂рунтованих засадах. Скажімо, розділ 1 «Безпека і впевненість» мав би враховувати особливості відносин між партнерами, що виникли у зв’язку з агресією Росії на сході України. Дуже важлива проблема через ці обставини — реформування Збройних сил і органів військового управління за принципами й цінностями, які застосовують у країнах-членах НАТО відповідно до стратегічного оборонного бюлетеня (дорожньої карти реформування Міноборони і Збройних сил України). У цьому розділі мало б ітися й про розвиток Національної гвардії. 

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Чи усміхнеться дітям літо?

    Як організувати дітям літній відпочинок? Яким він має бути за замістом? Цим питанням переймається чи не кожна родина, в якій підростають хлопці й дівчата. А ось чи потягнуть батьки на свої нинішні зарплати сімейний літній відпочинок без підтримки держави? Що може і має зробити місцева влада для дитячого відпочинку? Відповіді на ці запитання «Урядовий кур’єр» шукав на Рівненщині, де найбільша кількість багатодітних сімей. 

  • Віктор ВИШНЬОВ: «Щоб вдало придбати арештоване майно, приїдьте й оцініть майбутню покупку»

    Ще кілька років тому українці полюбляли робити покупки в кредит. Це стосувалось як побутової техніки, так і нерухомості. Щоправда, після різкого здорожчання валюти не всі змогли виплачувати ці кредити. Як наслідок, деякі речі тих, хто не зміг виплачувати кредит, в судовому порядку потрапили на електронні торги арештованим майном. Головною проблемою таких торгів тривалий час було те, що в результаті продажу арештованого майна здебільшого позичальник залишався і без речі, й із чималою заборгованістю за неї. Адже речі продавали на торгах, про які знала обмежена кількість людей, і реалізовували за заниженими цінами.

    Чи змінилася ця ситуація із запровадженням системи електронних торгів СЕТАМ та як не купити неякісне майно, в ексклюзивному інтерв’ю «УК» розповів генеральний директор ДП «СЕТАМ» Віктор ВИШНЬОВ.