Розпочав роботу оперативний штаб, утворений рішенням глави Нацполіції Хатії Деканоідзе, який базується в бурштиновій столиці — місті Сарни на Рівненщині. Цьому передувала чергова сутичка між старателями й правоохоронцями, яка виникла напередодні в урочищі Смітник. Одночасно в обласному управлінні Нацполіції змінився керівник: його очолив Сергій Князєв, що досі працював на аналогічній посаді на Закарпатті. І одразу, як мовиться, з корабля на бал — кримінально-бурштиновий. 

Із чим передовсім асоціюється армія, то це вишкіл і залізний порядок, витримка і організованість. Щойно у військовослужбовців ці поняття починають шкутильгати, вважай, біди не уникнути. Так, за минулий рік у Збройних силах через небойові ситуації 126 бійців зазнали каліцтва чи навіть загинули. Із них 66 — у зоні АТО. Для порівняння: у 2014 році за порушення дисципліни в армії покарано 701 особу, а в 2015-му — 9 тисяч. 

Нинішню гласність та свободу слова в Україні можна з повним правом зарахувати до найбільших і беззаперечних завоювань Революції гідності. Уже нікого не здивуєш тим, що правоохоронці, приміром, публічно звинувачують у тих чи інших гріхах прокуратуру і навпаки або обидві структури дають далеко не компліментарну оцінку судовій системі, а остання — їм. При цьому представники певних структур і відомств постійно наголошують на необхідності реформ, які чомусь ніяк не хочуть прискорюватися й ставати зримими пропорційно до цих розмов. І часто це відбувається не тому, що саме керівники різних органів влади встромляють палиці в колесо реформування, а через небажання рядових виконавців відмовитися від звичних для них «цінностей». Тих самих виконавців, які й під люстрацію не підпадають, і на публіці з певних причин не дуже хочуть «світитися». Але вони тихою сапою нищать перші паростки віри пересічних громадян у торжество справедливості й надію на зміни в суспільстві. Саме про один з таких випадків йтиметься. 

У 1990-ті роки пісня про підпільника Кіндрата і його чудодійний самогонний агрегат була напрочуд популярною. Оспівуючи революційні подвиги «народного депутата», автор водночас (свідомо чи ні, хоч й із максимальною іронією) творив осанну напою, який в усі часи, на відміну від самого твору, був популярним. 

Є в Полтаві чудовий Музей авіації й космонавтики, в якому з понад 4 тисяч експонатів 80% унікальні й де у 1992—1994 роках працювала науковим співробітником бібліограф-дослідник Людмила Саприкіна. Про пані Людмилу можна прочитати у публікації «Давно вже нібито зниклі літери епітафії раптом проступили на камені під час зливи» («УК» №114 за 27 червня 2013 року). Вона відома тим, що знаходила і виправляла помилки навіть у словнику Брокгауза і Єфрона. Безцінний її внесок і в створення архіву та картотеки музею.

Але суть в іншому. Працюючи над завданнями завідуючого музеєм Дмитра Кального, пані Людмила принагідно «розкопала» чимало цікавого про найвідоміших конструкторів, інженерів, льотчиків, імена та наукові доробки яких так чи так пов’язані з містом над Ворсклою. Зокрема їй пощастило дізнатися, чому Олександр Шаргей став Кондратюком і як пізніше допоміг американцям висадитися на Місяць. 

Місто Ірпінь 31 березня першим у Київській області отримало нові повноваження в межах децентралізації системи державного архітектурно-будівельного контролю. Про це «УК» повідомили у прес-службі Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ). Акт приймання-передавання справ від Держархбудінспекції до виконкому місцевої ради підписали голова ДАБІ Олексій Кудрявцев та Ірпінський міський голова Володимир Карплюк. Станом на початок квітня ще 9 громад отримали нові повноваження в межах децентралізації сфери держархбудконтролю. Це великі міста Луцьк, Тернопіль і Маріуполь, а також Чорноморськ на Одещині, Славута на Хмельниччині, міста Дружківка, Лиман, Дзержинськ та Селидове в Донецькій області. 

У плані дій Кабінету Міністрів України на 2016 рік серед іншого йдеться про запровадження регулювання підприємницької діяльності (ліцензій, дозволів, інших обов’язкових адміністративних процедур) за принципом one in — two out.

Як пояснила під час «круглого столу» в столиці, що стосувався проблем дерегуляції в нашій країні, голова Державної регуляторної служби (ДРС) Ксенія Ляпіна, це фундаментальний крок уперед. Запровадження однієї процедури за умови скасування двох сприятиме ефективному регулюванню та зменшенню адміністративного тиску на бізнес.

Газета «Урядовий кур’єр» пропонує шановним читачам контактну інформацію вищих та центральних органів виконавчої влади, державних органів та установ  

Цією статтею ми продовжуємо цикл матеріалів, які приурочено до трагічних роковин події світового масштабу. У № 55 від 23 березня «УК» публікував інтерв’ю з екс-головою Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення Володимиром Холошею. Тепер на суд читачів пропонуємо матеріал-згадування безпосереднього учасника тих подій. 

Повз цей рекламний жовтий вафельний ріжок з ванільним морозивом на проспекті Перемоги (колишня вулиця імені Леніна) в Лисичанську не можна пройти байдуже вже хоча б тому, що він метр заввишки. На вхідних дверях закладу вивіска — кафе «Капітошки». Щосереди тут відбуваються лялькові спектаклі, по четвергах майстер-класи з малювання, ліплення чи створення виробів із повсті, по понеділках безплатні для дітей з малозабезпечених родин та переселенців ігри й розваги.

Тільки-но відчиняєш двері — бачиш диво-автомат з приготування м’якого морозива, «батарею» пляшечок з апельсиновими, малиновими, грушевими джемами, вежі тістечок та гори цукерок. Можливо, офіціантка цього дня буде в піратському тільнику, а аніматор із саморобною лялькою «Настя Каменських» у руках. Це означає, що у когось із маленьких відвідувачів кафе день народження, тож дорослий колектив готується здивувати і розвеселити іменинника. Завітавши сюди раз, ви знайдете привід і знайомих дітлахів, аби вже разом з ними прийти знову — хоча б попити кави за столиком під яскравою парасолькою.