У плані дій Кабінету Міністрів України на 2016 рік серед іншого йдеться про запровадження регулювання підприємницької діяльності (ліцензій, дозволів, інших обов’язкових адміністративних процедур) за принципом one in — two out.
Комфорт для бізнесу
Як пояснила під час «круглого столу» в столиці, що стосувався проблем дерегуляції в нашій країні, голова Державної регуляторної служби (ДРС) Ксенія Ляпіна, це фундаментальний крок уперед. Запровадження однієї процедури за умови скасування двох сприятиме ефективному регулюванню та зменшенню адміністративного тиску на бізнес. За її словами, ДРС, вивчаючи європейський досвід, неодноразово пропонувала застосовувати такий принцип в українському регуляторному середовищі. Наприклад у Велико?британії, вводячи регулювання на 1 фунт, на інші 2 його скасовують. Це зекономило бізнесу країни майже 2 мільярди фунтів стерлінгів.
«Практичне втілення європейського досвіду для України багато в чому залежатиме від готовності органів влади забезпечувати об∂рунтованість та ефективність своїх рішень, а також від зацікавленості суспільства цими питаннями», — каже Ксенія Ляпіна.
Як зазначив голова Київської міської організації роботодавців галузі охорони здоров’я Володимир Симоненко, громадськість має згуртовуватися навколо ДРС, щоб разом розчищати поле від непотрібних, незграбних й затратних для бізнесу регулювань, аби підприємцям працювалося комфортно.
Фільтр, без якого ніяк
ДРС має стати ще кращим фільтром пропонованих органами влади регуляторних документів. Ксенія Ляпіна наголосила, що вже чинна урядова постанова від 16.12.2015 року №1151, вимога якої — кожен проект регуляторного акта супроводжувати розрахунками. Вона підкреслила, що служба готова до спротиву як системи загалом, так і окремих державних службовців, адже відтепер їм потрібно буде доводити бізнесу та громадськості актуальність і переваги запропонованих ними рішень шляхом розрахунків, і просить громадськість підтримати службу в її діяльності.
«Ми повертатимемо документи, які подаватимуть без цифрового аналізу регуляторного впливу. Нас, звісно, критикуватимуть. Але якщо ДРС зникне як фільтр, то нічого не зміниться, і з дерегуляції нічого не вийде», — констатувала вона.
Отож відтепер кожен проект документа повинен містити аналіз регуляторного впливу. Його частина — М-тест, який показуватиме вплив рішення на малий та мікробізнес. Ксенія Ляпіна не втомлюється повторювати, що витрати саме такого бізнесу від держрегулювань набагато більші, ніж великого та середнього бізнесу. Вона каже, що М-тест можна застосовувати не лише до нових документів, а й до чинних.
До впровадження нової методики обрахунку вартості державних регулювань ДРС за допомогою Центру комерційного права та Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» проводили широкомасштабну кампанію з навчання державних службовців та працівників місцевого самоврядування. Навчатися також мали змогу представники бізнес-асоціацій та громадськості, щоб мати інструменти (йдеться про М-тест) впливу на рішення влади ще на етапі їх розроблення. Такі навчання обіцяють продовжувати. Крім того, рахувати по-новому аналіз регуляторного впливу та проводити М-тест держслужбовців навчатимуть у Національній академії державного управління при Президентові України.
Нині бізнес схвалює відкритість реєстрів, електронні сервіси. У ДРС звітують, що торішній результат дерегуляції — скорочення витрат бізнесу на 10 мільярдів гривень. Заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАНУ Юрій Іванов каже, що у податковій сфері ніби й ухвалювали документи щодо зменшення податкового навантаження на бізнес, затрат на звітування, але на міжнародних рейтингах держави це не позначилося.
Отож експерти резюмують, що дерегуляцію як процес слід оцінювати не за кількістю ухвалених в органах влади відповідних документів, а за їхнім впливом на бізнес-середовище, на економіку загалом, а також на рейтинги країни.
Ми в Google+