Широкого розмаху набули деросіянізація міст, селищ, вулиць, станцій метро, демонтаж пам’ятників, меморіальних дощок російським діячам. На перейменування чекають Ватутіне, Сєвєродонецьк, Красноград, Хрустальне, Новомосковськ, Метьолкіне, Первомайськ. Цілком логічно постає питання і про деросіянізацію українських антропонімів.
Наука про імена антропоніміка (від гр. — людина, ім’я) — галузь ономастики, яка вивчає власні назви людей, прізвища, прізвиська, псевдоніми, криптоніми. Зосередимо увагу на українських іменах та прізвищах, що становлять генокод і духовний скарб нашого народу.

 Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розпочав останнє чергове засідання уряду в цьому році такими словами: «Проводимо його у Києві. У вільній столиці незламної країни. Дякуємо Збройним силам України за те, що це можливо. За те, що на своїх плечах тримають незалежність країни. Вічна слава та пам’ять кожному герою, який загинув у цій війні. Світ назавжди запам’ятає цей рік як рік незламних і хоробрих українців. 2022 рік увійде в історію як символ боротьби та стійкості українського народу, а  2023-й — як рік великої Перемоги та миру».

 Вечоріє. Потріскують у каміні дрова. Язики жовтогарячого полум’я огортають поліно, яке Андрій Хімич щойно поклав у камін. А в кімнаті ще тримається запах живиці. Лісу поблизу їхньої Макіївки на Чернігівщині, де народився й виріс, не було, тож цей запах дуже вподобав пізніше, коли вже навчався в Черкасах. Там олімпійський чемпіон Андрій Хімич і жив та працював певний час після Олімпіади. Сам тренувався на дніпрових плесах і гартував олімпійську молодь. Побував і в Болгарії, куди запросили як тренера. 

Новоріччя зустрічати, Різдво святкувати тисячам жителів Маріуполя не доведеться у власному помешканні. Російський окупант ледь не вщент знищив їхнє квітуче, гарне місто, змусив податися в різні куточки України та світу. Майже тисяча з них зареєструвалися на Тернопільщині як внутрішньо переміщені особи.
Понад три місяці тому в Тернополі відчинив двері центр «Я — Маріуполь», який став для переселенців місцем зустрічей, допомоги та підтримки. Переселенці з азовського міста занурилися у нове життя, пізнають історію і традиції Тернопілля.

 Протягом 2022 року, попри надскладну безпекову й економічну ситуацію в нашій країні, спричинену широкомасштабною нищівною воєнною агресією росії проти України, наші громадяни відчувають підтримку держави. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль відзвітував, що здійснено всі заплановані на нинішній рік підвищення соціальних виплат, проведено індексації, продовжено додаткові програми підтримки людей. 

 24 грудня 2021 року «Урядовий кур’єр» опублікував кореспонденцію «Щоб будинок із грифонами не відлетів у вирій». У ній ішлося про наміри забудувати земельну ділянку багатоквартирними будинками біля підніжжя Замкової гори в обласному центрі та активні протести проти планів забудовників громадян Черкас, зокрема архітекторів, істориків та діячів культури. Замковий узвіз збиралися забудувати чотирма чотириповерховими будинками й одним восьмиповерховим.

 Віднедавна майже всі гравці ринку страхування створили продукти, якими дозволено страхування фізичних осіб та їхнього майна від різноманітних воєнних ризиків. «Урядовий кур’єр» зібрав усе за темою, щоб допомогти читачам зрозуміти це.
Перше і, можливо, головне: що і де в Україні не страхують від воєнних ризиків?

 Виконавча рада МВФ на початку минулого тижня схвалила для України нову моніторингову програму із залученням ради директорів. Цей інструмент розрахований на чотири місяці та не передбачає фінансових траншів. Однак він зосереджений на тому, щоб, по-перше, допомогти стабілізувати українську економіку, а по-друге, сприяти донорським внескам ззовні. Про те, як працюватиме цей механізм на практиці, які умови має виконати Україна, чого чекати пересічним українцям наступного року, в інтерв’ю Укрінформу розповів заступник виконавчого директора МВФ Владислав РАШКОВАН.

 Із початку повномасштабного вторгнення російських окупантів лікарі, фельдшери, медсестри та водії швидких опинились на передовій, бо надавати  медичну допомогу треба було в посиленому режимі. Вони, ризикуючи життям, завжди поспішають туди, де найбільш потрібні, — на лінію фронту до поранених військових, на місця кривавих бомбардувань цивільних об’єктів та на інші екстерні виклики до пацієнтів. Медики харківського обласного Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф не припиняли роботу навіть на окупованій території краю. 

 Днями відбулася чергова ротація піротехніків ДСНС Черкащини. П’ятеро саперів поїхали на деокуповані території в південні області для виконання завдань з розмінування. У таких завданнях уже брали участь 30 черкаських рятувальників, усього ж у частині піротехнічних робіт служить 51 фахівець.
Сапер Олександр показує ворожий бронежилет, який він привіз із небезпечного відрядження з Харківщини. Тепер це експонат виставки за склом при вході в Головне управління ДСНС в області. Рятувальник пояснює: на визволених територіях кожна річ може таїти смертельну небезпеку.