Такої пожежі, як спалахнула ще у понеділок на базі «БРСМ-Нафти» у селі Крячки неподалік Василькова, кажуть люди, навіть пожежні не пам’ятають з 60-х років минулого століття. Хто міг, той кинувся на боротьбу з вогнем. А решта киян і жителів області, без перебільшення, із завмираючим серцем відслідковує події в Інтернеті. Не можу відірватися від відео з величезним стовпом вогню, оповитим чорним димом, і я – цієї ночі сиділа до другої години, переглядаючи найсвіжішу інформацію, що оперативно з’являється у мережі. Не спалося ще й тому, що почало дерти у горлі, яке розболілося, як мовиться, на рівному місці. 

«УК» виконує свою обіцянку висвітлювати всі перипетії, пов’язані з подальшою долею законопроекту №1558-1 про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті. Відомо, що ухвалення цього демократичного документа, який би полегшив життя людям, які свого часу взяли валютні іпотеки й не можуть їх погасити через значне падіння курсу нацвалюти, було фактично провалено. Зрозуміло, що цей документ не влаштовував банківське лобі у Верховній Раді. Тому його вирішили подати на третє читання. 

Чи можна їздити на несправному авто? Відповідь очевидна навіть для людини з неповною середньою освітою. Але не для служителів Феміди Вишгородського району, зокрема судді Сергія Купрієнка та його «спільників»-даішників. Попри цілком очевидні обставини ДТП, висновки експертів тощо, Юрій В. ось уже півтора року не може довести свою невинуватість і через це насамперед отримати страхові виплати й відремонтувати авто.

Про аварію неподалік Межигір’я, дивну поведінку даішників і судді ми писали півроку тому в матеріалі «Чи є справедливість у Вишгородському суді» («УК» від 17 грудня 2014 року, № 235). 

Не секрет, що задля покращення статистики деякі слідчі буквально «вибивають» у підозрюваних потрібні їм свідчення. У результаті за грати потрапляють невинні люди, які просто не витримують катувань. І навіть коли знаходять справжніх злочинців, незаконно засудженим довести свою непричетність до злочину в суді вкрай важко. Які законодавчі зміни потрібні, щоб змінити ситуацію, роз’яснюють юристи. 

Битва за межу — тема хрестоматійна. Така собі стародавня забавка українців. Ідеться про власну межу, про город чи присадибну ділянку. Адже саме вони є причиною суперечок. Пам’ятаю, моя покійна бабуся Параска з Хмельниччини завжди воювала із сусідкою бабою Настею за шматок городу. «Ось бачиш, — казала Параска Іванівна, — залізла вона своїми бараболями прямісінько на мій город. Це ж моя земля. Чому ця земля має працювати на когось?» Я бабусю заспокоювала, мовляв, не слід сусідські добрі стосунки псувати такими дрібницями. 

Учора уряд на екстреному засіданні доручив Міністерству економічного розвитку і торгівлі невідкладно виділити кошти з резервного фонду державного бюджету на подолання заходів з ліквідації надзвичайної ситуації, що виникла на території нафтобази товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали» у смт Глеваха Васильківського району Київщини, та надання допомоги сім'ям загиблих і потерпілим внаслідок лиха.

Дороги, які у цих селищах ведуть до моря, на початку нинішнього літа вражають порожнечею і тишею. Зазвичай із початком курортного сезону на найближчих до берега шляхах, перетворених на імпровізовані базари, можна було протиснутися тільки боком. Нині у червні більшість магазинів, кафе, торговельних яток та інших закладів зачинено, бо їхні багаторічні клієнти не поспішають відвідати улюблені місця відпочинку.

«Немов чума прийшла!» — мимоволі подумав уголос, вражений аномальною пусткою. «Ще й яка чума! — погодився місцевий житель. — Спершу вона захопила Донецьк, а потім приперлася в Широкине, звідки до нас рукою сягнути».

Загони територіальної оборони — це поняття стало для нас звичним, здавалось би, недавно. А тим часом це для нашої країни не новина. Щоб детальніше дізнатися, що таке загони тероборони, які функції вони виконують і чим відрізняються від добровольчих, «УК» запросив до розмови начальника управління територіальної оборони Головного оперативного управління ГШ ЗС України полковника Ігоря КОСЯКА.

Ця війна перевернула все: вчорашнього друга, що сьогодні перетворився на ворога-«ополченця», безжально викреслюєш із пам’яті; люб’язну і, здавалося, милу сусідку, яка з піною на губах почала самозабутньо «кримнашити» й оголювати «расєйські» корені Донбасу, нестримно, зі словами «чемодан — вокзал — Росія», запраглося власноруч запакувати у валізу, а всіх навколишніх мимоволі починаєш ділити на своїх і чужих. Чорне і біле. І жодних інших кольорів. Вони вигоріли в полум’ї перших же пострілів російських ракетних установок на Луганщині й Донеччині. Лишилися ми і вони. А ще — тисячі знедолених наших громадян, змушених утікати з пекла війни та рятувати своїх дітей.

У парламенті зареєстровано проект Трудового кодексу, де прописано чимало новацій. Передовсім в документі передбачено додаткові гарантії для мобілізованих, вагітних, матерів-інвалідів, а також збільшено тривалість відпустки для працюючих з 24 до 28 днів. На думку розробників проекту, з його прийняттям працюючі українці будуть більш захищені. Проте юристи висловлюються не так оптимістично. Що саме зміниться з ухваленням цього важливого документа в житті працюючих українців, дізнавався «Урядовий кур’єр».