«УК» виконує свою обіцянку висвітлювати всі перипетії, пов’язані з подальшою долею законопроекту №1558-1 про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті. Відомо, що ухвалення цього демократичного документа, який би полегшив життя людям, які свого часу взяли валютні іпотеки й не можуть їх погасити через значне падіння курсу нацвалюти, було фактично провалено. Зрозуміло, що цей документ не влаштовував банківське лобі у Верховній Раді. Тому його вирішили подати на третє читання.
І ось на початку червня пройшло дуже цікаве відкрите засідання парламентського Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності, присвячене обговоренню саме цієї проблеми. На нього завітали не лише нардепи й банкіри, а, що головне, й представники «Фінансового майдану» зі своїми юридично підкованими правознавцями та економістами.
По суті, здавалося, що всі будуть на стороні законопроекту, який би можна було спокійнісінько скеровувати на ухвалення у третьому читанні. Проте виявилося, що все зовсім не так.
.jpg)
Різні цифри
Після того, як голова комітету ВР з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка сказав, що у законопроект внесені необхідні дрібні правки і його можна спрямовувати на голосування, почалося «скиглення» банкірів та інших членів комітету.
Спочатку пролунала позиція Незалежної асоціації банків України (НАБУ): ухвалення такого документа завдасть шкоди фінансово-банківській системі на суму 100 мільярдів гривень. Банки просто не виконуватимуть свої зобов’язання, які мають перед власниками депозитів, адже коштів на їх повернення та сплату відсотків у фінустановах просто не буде. Для банків, крім іпотечних кредитів, ще великою проблемою є різноманітні споживчі позики. Якщо ухвалять цей закон, то замість «Кредитного майдану» буде «Депозитний майдан», адже просто не буде грошей для повернення коштів вкладникам.
За інформацією банкірів, нині іпотечну заборгованість не погашено на суму 6,5 мільярда доларів.
На це експерт «Банкіського контролю» Любов Молчанова відповіла, що не треба лякати себе та інших. «Якщо в 2009 році у нас налічувалося 904 тисячі договорів валютних іпотечних кредитів, то нині — лише 204 тисячі. Так люди в більшості своїй розрахувалися з цим «тягарем». Зараз дійсно потребують допомоги ті, кому найскрутніше. Не буде ніякого розвалу банківської системи, як нам тут кажуть. Сума заборгованості становить лише 2,6 мільярда доларів. 36% з них перебувають у проблемних банках. В одній із цих фінустанов, де діє тимчасова адміністрація, «кудись поділись» протягом останніх місяців декілька мільярдів доларів. Ось як воно у нас відбувається. Гроші вимиваються в офшори десятками мільярдів «зелених», а на допомогу кредитоотримувачам їх немає», — зазначила вона.
Чи поховають документ?
Слід зазначити, що у члена комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Степана Кубіва інформація трохи відрізнялася від озвученої представником «Кредитного майдану». Так, за його словами, станом на 1 травня 2015 року заборгованість за всіма видами валютних кредитів становила 3,3 мільярда доларів, а люди погасили до 700 тисяч угод. «Ще існує заборгованість за 234 тисячами кредитних договорів. Багато кредитів було взято для так званих спекулятивних цілей з метою подальшого продажу нерухомості», — резюмував він.
Проте Степан Кубів зазначив, що на третє читання згідно із законодавством нардепи повинні «йти» лише через Кабмін, тобто процес затягнеться. Адже треба звернутися до уряду задля отримання матеріально-технічного обгрунтування, нормативно-правових актів для виконання закону в разі його ухвалення в цілому.
Що ж буде надалі взагалі? Чи можливо спрогнозувати події? Одне можна сказати з упевненістю — законопроектом №1558-1 до осінньої сесії парламенту займатися не будуть. Тож, час працює на все те ж банківське лобі.
А ось голова правління Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамота України» Михайло Стрельников зазначив «УК», що у будь-якому разі цей документ поховають. «І, отже, можна припустити, що фінустанови та нардепи розроблять новий законопроект, який буде саме їм на руку, а клієнтам банків — ні. Банкірам невигідно ухвалювати нинішній варіант документа через те, що там є стаття про списання пені та штрафів. У деяких фінустановах показники пені, приміром, були дуже високими — до 10%. Ви уявляєте, скільки грошей на нещасних людях заробляє банк?! Це просто неприпустимо. Адже Конституційний суд України постановив свого часу ухвалу: зобов’язав тих самих народних депутатів ухвалити законопроект, який було б скеровано проти отримання банками таких надвисоких прибутків у вигляді пені та штрафів. Ви мене запитаєте, чи ухвалила Верховна Рада цей документ? Звичайно ж, ні», — каже фахівець.
Нам залишається лише чекати свіжих новин з цього приводу й сподіватися, що вони будуть гарними для валютних кредитоотримувачів.
Ми в Google+