Усе почалося майже рік тому. Перед тим, як розгорілися події в Криму, до військової частини Миколаєва надійшло кілька БТРів, знятих з консервації. Їх переобладнали та розподілили по ротах. «Коли я серед них шукав за номером свій БТР, то відразу вловив очима один із них, він ніби світився, — каже Сергій Танасов, командир БТР. — Виявилося, що саме він і є наша нова машина, з якою ми працюватимемо. Переконаний, що техніка — це не просто шмат заліза, вона наче жива істота». Тоді, згадує Сергій, чомусь з пам’яті виринув друг Борис, з яким ми служили в Іраку. Так цій машині дісталося ім’я друга, яке й прижилося як «Борька».

Ганебний випадок стався в одному з миколаївських кафе, розташованому в центрі міста. Тут офіціанти відмовилися обслуговувати людей із неслов’янською зовнішністю. Не соромлячись, вони заявляли на камеру мобільного телефону: «У нас такий наказ керівництва — не обслуговувати «неруських». Охоронець закладу вже в більш загрозливій манері пояснив непідходящим гостям, що має право допомогти клієнтам вийти. Мовляв, це кафе перебуває у приватній власності, господар встановив правила дрес-коду. Чомусь до такого своєрідного дрес-коду ввели і ознаку національності. 

Науковці Інституту технічної теплофізики НАН України розробили для українських військових добовий сухий харчовий пайок швидкого приготування. Його вже продегустували бійці 72-ї механізованої та 95-ї аеромобільної бригад і високо оцінили запропоновані страви, а «кіборги» з донецького аеропорту назвали борщ теплофізиків найсмачнішим з усього того, що їм доводилося їсти на війні. Як вдалося догодити чоловікам, розповідає автор розробки провідний науковий співробітник Інституту доктор технічних наук Жанна ПЕТРОВА. 

Завданням із завдань глава держави Петро Порошенко вважає зміцнення обороноздатності країни. На робочій зустрічі з керівниками обласних державних адміністрацій він підписав указ про проведення у 2015 році трьох хвиль часткової мобілізації і передав його в парламент. Наступного дня Верховна Рада 268 голосами (двоє депутатів утрималися, 45 не голосували) схвалила за основу і в цілому Закон «Про затвердження Указу Президента «Про часткову мобілізацію». 

Для чималої кількості українців життя закономірно розділилося на «до Майдану» і «після нього». Так, ми на цьому етапі втратили Крим. Так, на сході йде війна, і нічого закривати на це очі, підшукуючи для неї м’якші визначення. Так, про дружбу з росіянами треба забути назавжди. А ще краще – усвідомити, що її ніколи й не було, бо українців в усі часи просто використовували, та ще й затикаючи при цьому рота. 

У неділю на Майдані Незалежності у Києві може відбутися мирний марш солідарності через вбивство мирних українських громадян унаслідок обстрілу автобуса під Волновахою. Інтернет-користувачі закликають вийти на цей марш і Президента України Петра Порошенка.

Також вони ініціюють, щоб до маршу єдності долучилися світові лідери, запрошують громадські організації тощо. Такі само акції можуть відбутися не лише в Києві. 

У радянські часи про «золотий вересень» 1939-го було написано чимало. Зазвичай  у публікаціях вихваляли мудрість «керівної і спрямовуючої» компартії, натхненника і організатора її перемог —  Йосипа Сталіна. А ось про те, як заходила  Червона армія на землі Західної України,  писали мало.  Але теж у позитивному ключі. Мовляв, «трудящі з квітами в руках зустрічали визволителів». А про те, що тоді одразу тисячі людей захотіли покинути Волинь, не писали зовсім. 

Впевненість лише у своїй правоті, небажання почути партнера, спроба монопольно домінувати в суперечці — це завжди небезпека. Незалежно від того, про що йдеться, — стосунки двох давніх друзів, взаємини подружньої пари чи про побудову системи комунікацій між крупними бізнесовими компаніями або державами. І небезпека ця в стократ збільшується, якщо зашореність чи бажання бути монопольно правим множиться — не доведи Господи! — на вірус великоімперської хвороби. 

Що спільного у жителів столичної Оболоні, селян з Євминки на Чернігівщині та екологів з Харківщини? Проблеми у них наче різні. Оболонців душить сморід невідомого походження. Євминчани з жахом сприймають перспективу побудови під селом качиної ферми на 10 мільйонів голів (а качине лайно, скажу я вам, отрутніше навіть за свиняче). А на Харківщині екогромадськість намагається зупинити нищення національного парку «Дворічанський» (тамтешні сільрадівські депутати від ПР розорали під посіви соняшнику заповідний степ). 

Майбутній мамі, яка наприкінці минулого року звернулася в Сєверодонецький перинатальний центр, ледь виповнилося 16. Разом із 19-річним чоловіком вони приїхали із зони АТО. 28 тижнів вагітності — і починаються пологи. Що робити?