За роки незалежності нашої держави судову систему прагнули змінити неодноразово. Але при цьому кожна політична сила, яка приходила до влади, досить часто робила це з урахуванням своїх інтересів. За часів Януковича, приміром, суди взагалі втратили, так би мовити, право голосу, а реформу звели до урізання повноважень Верховного суду України, оскільки його очолював представник опозиційних сил. Унаслідок цього стосовно тих, хто не був членом «сім’ї», або наближених до неї кланів усі рішення підганяли під вказівки, які надходили з найвищих ешелонів влади. Навіть всюдисущі рейдери змушені були рахуватися з цими реаліями і могли дозволити собі атаки лише на підприємства, які перебували поза зоною інтересів кримінального клану, що прийшов до влади в Україні чотири роки тому. 

До кабінету окуліста в одній з Донецьких поліклінік зайшов сумний (а кому нині весело?) чоловік передпенсійного віку і попрохав виписати йому окуляри. Як водиться, лікар всадовила відвідувача навпроти стенда із різнокаліберними літерами і почала водити указкою. «Та у вас досить непоганий зір і ніякі окуляри вам не потрібні! — трохи здивовано зробила вона висновок. І не витримала: — А хто вам порадив до окуліста звернутися?» — «Та донька із Ростова, — не забарився із відповіддю дядько. — Каже: тобі що, геть повилазило? Хіба не бачиш, що у вас там бандерівців і фашистів просто кишить? Тоді купи краще окуляри! От я й подумав: може, й справді недобачаю?» 

Ось і задзвеніли дитячим сміхом чернівецькі стаціонарні заклади оздоровлення та відпочинку, або, простіше,  літні табори. Завершилися останні приготування: привели до ладу спальні корпуси, альтанки, спортивні майданчики.

Щоправда, вже років із десять профспілки не балували свої табори капітальними вкладеннями, обмежуючись лише косметичним ремонтом. Матеріально-технічна база — з радянських часів, і фінансові прориви у найближчому майбутньому не проглядаються.

Цього літа в області стало менше пришкільних таборів — від них відмовилися у селах і селищах міського типу. Міністерство освіти і науки нарешті зрозуміло, що там такий відпочинок дітей не доречний. Передбачені на них кошти перекинуть на додаткові путівки у стаціонарні табори, аби використати їхню базу на повну потужність. 

Той день і ту хвилину вона пам’ятатиме завжди. Саме поралась на кухні, готувала обід для сина, невістки й маленького онучка Сашка, як почула легкий скрегіт ключів у дверному замку. Той звук чомусь наче вогнем обпік:  син Валерій, хоч би коли повертався з роботи чи поїздки, завжди дзвонив у двері. І дзвінок завжди дзеленчав радісно. А тут… 

З пам’яті ніяк не йде повідомлення вже багатоденної давності. В Луганську бойовики добу штурмували загін прикордонників, і ніхто не приходив їм на допомогу. Одразу постало запитання: що ж робило командування АТО? Чому, як і повинно бути, за кілька хвилин після початку бою на виручку оточеним не надіслали спецпідрозділи? Кажуть, що між різними відомствами бракувало узгодження… 

Ця молитва з тих, прочитавши які, засинаю, подякувавши Господу за прожитий день, і прокидаюся вранці, щоб зустріти новий, подарований Богом: «Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь». 

Минулої середи бійці Національної гвардії  на Харківщині на військовому полігоні під Чугуєвом  ознайомилися з новою спеціальною військовою технікою. Йдеться зокрема про бронетранспортер «Дозор-Б», що входить до сімейства багатоцільових колісних транспортних засобів подвійного застосування. Його розробили спеціалісти Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О. О. Морозова». 

— Оце повертаюся додому, у Крим, а серце слізьми омивається, — після знайомства в купе майже порожнього залізничного вагона у поїзді, що прямував на південь, поділилася наболілим огрядна Олена Петрівна, жінка з передмістя Сімферополя. Як розповіла моя попутниця, вона гостювала у дітей: допомагала дочці поратися із довгоочікуваним первістком — нарешті стала бабусею. Але радість від цієї визначної події затьмарилася. 

На плацу в Черкаському обласному військкоматі людно: тут тривають приготування до навчань новоствореного батальйону територіальної оборони області — солдати розподіляють спорядження, готують автомобілі. У класах військкомату тривають теоретичні навчання.
— Батальйон територіальної оборони — це підрозділ Збройних сил України, він сформований переважно з добровольців-черкащан, які мають досвід служби в армії. Решта — місцеві військовослужбовці-контрактники. Чисельність батальйону — понад 400 осіб. Точну кількість з міркувань військової таємниці озвучувати не варто, — розповів заступник обласного військового комісара Олег Захаренко.

Через певні обставини між нашою сусідкою, жителькою села М. Гриник, яка отримала державний акт на землю (на нашу думку, з порушенням), і нами виникла суперечка щодо меж ділянки. Тепер у нас зникла можливість доступу до сараю. Як таке може бути?

Ярослава ІВАНЕЦЬ, село Орелець, Снятинський район Івано-Франківської області