Суспільство

  • Сила не може замінити закон

    Нестабільна ситуація, яка склалася останнім часом здебільшого у південно-східних регіонах, не просто підбурює й лякає суспільство, а й загрожує територіальній цілісності України. Провокації, пов’язані чи то із сепаратизмом, чи то з анархією і махновщиною, заважають стабілізації економічної й політичної ситуації в країні, а іноді використовуються різними силами для більш радикальних дій, як, наприклад, окупація Росією Криму. Тому дуже важливо тримати регіони ризику під жорстким контролем правоохоронних органів. У цьому сенсі показовий приклад Дніпропетровщини, де вдається не допускати провокаційних дій та ескалації громадських конфліктів.  

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Реформа місцевого самоврядування: замість держадміністрацій створять виконкоми обласних і районних рад

    Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк наполягає на тому, щоб ліквідувати обласні державні адміністрації (ОДА) як органи виконавчої влади в країні, котрі вважає рудиментом. Цю його заяву на нараді з представниками органів місцевого самоврядування — членів Всеукраїнської асоціації міст України присутні зустріли оплесками. Під час зустрічі обговорили проект Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади.
    Згідно з Конституцією, голів ОДА призначає президент країни. Тому місцеві виконавчі комітети в регіонах можуть з’явитися після внесення змін до Конституції. Вони мають узяти на себе всю відповідальність за стан справ у кожній області. За словами Арсенія Яценюка, проект концепції залишає за центральними органами влади лише функції загального нагляду за дотриманням законодавства в особі префектів (згідно з французькою моделлю системи влади, це регіональний представник центрального уряду на місці, який не має змоги розпоряджатися коштами, але є таким собі прокурором загального нагляду). Як він уточнив, органи прокуратури слід позбавити корупційної функції загального нагляду. 

  • Ольга ПРОКОПЕНКО

    Підозрілих людей в Україну не пускають

    «Ми перебуваємо на своїй території, у своїй державі, тому наше завдання не говорити, а діяти. І діяти із залученням усіх сил і ресурсів», — на цьому наголосив під час прес-конференції голова Державної прикордонної служби Микола Литвин.  

  • Владислав КИРЕЙ

    Усі ми різні, але жити нам разом

    За результатами останнього Всеукраїнського перепису населення, на Черкащині проживають представники понад ста національностей. Українці, зрозуміло, домінуючий етнос. В області їх проживає 1 мільйон 301 тисяча (понад 90%). Далі йдуть росіяни — 75,6 тисячі осіб (5,4%). За ними за чисельністю слідують білоруси, вірмени, молдавани, євреї, цигани, поляки, азербайджанці, татари, німці, грузини, болгари та інші нечисленні народності — серби, литовці, корейці, греки, араби... 
    Наймонолітніший за національним складом Монастирищенський район: тут живе понад 98% українців. Природний приріст населення вносить зміни в етнічний склад регіону, зокрема через те, що в родинах з різною національністю заведено мати різну кількість дітей, бо люди намагаються зберегти свою мову і культуру. Вони почасти відкривають недільні школи, створюють громади, будують церкви, влаштовують концерти — усе це сприяє етнічному відродженню меншин. 

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    В своїй хаті своя й правда

    Добра знайома розповіла: кілька років тому, коли відпочивала в Болгарії, вирішила відвідати музей Ванги. Екскурсовод дізналася, що жінка приїхала з України, і запропонувала ознайомитися з прогнозом провидиці. «За кілька років на півдні України розпочнеться війна. Але триватиме вона недовго. Потому все вляжеться, піде на висхідний розвиток», — приблизно так звучало пророцтво.

    «Ми тоді просто посміялися: яка там, мовляв, війна, — зізналася знайома, — хто про неї міг подумати ще навіть півроку тому? Тепер ось пригадала той випадок: виявляється, ставити під сумнів пророцтва Ванги — марна справа…»

  • Біженці — це біль усієї України

    Анексію Криму з одного боку сприймали як велике свято возз’єднання, а з іншого — як руйнацію усталеного способу життя. Не вдаючись у юридичні й політичні деталі, скажемо: те, що сталося, змінило життя мільйонів. Якщо навіть лише десятьом це скалічило долі й тільки сотня жінок плакала вночі, це не варте всіх примарних чи детально вималюваних преференцій, які обіцяють внаслідок того, що відбулося.

    Сьогодні бачимо багато негативу: люди налякані, шукають зниклих родичів і нову роботу, лікують покалічених, змінюють місце проживання, навчання, відновлюють втрачені документи. У нас уже офіційно зареєстровано понад 3 тисячі біженців. Це катастрофа і великий біль усієї нашої країни. 

  • Микола ПІСТУН

    Регіони врятує децентралізація

    За чверть сторіччя існування незалежної України регіональна політика мала лише декларативно-юридичний характер. Фактично регіональний розвиток не здійснюється і після утворення у 2007 році окремого Міністерства регіонального розвитку і будівництва, в назві якого нині з’явився додаток «і житлово-комунального господарства» (Мінрегіон). Серед решти відомств це міністерство характеризується дуже широким профілем завдань. Його очолює шостий міністр, і воно основну увагу приділяло питанням будівництва і ЖКГ, але серед головних завдань цього міністерства має бути проблема регіонального розвитку країни.  

  • Ірина ПОЛІЩУК

    Революційна символіка пішла в люди

    Вже стало традицією, що всі значущі події, які відбуваються в країні, через певний період часу відображаються у сувенірах. Проте якщо після подій 2004 року мода на революційну символіку буквально заполонила прилавки всіх продавців «дрібничками», то цьогоріч аж такого сплеску не спостерігається. Хоч деякі специфічні сувеніри все-таки з’явились у продажу. Скільки коштують незвичні дрібнички і чим дивують українців та іноземців наші майстри, цікавився «Урядовий кур’єр».

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    Бджола розбрату

    На теренах нашої держави впродовж століть успішно розвивалося бджільництво. Нині Україна входить у п’ятірку країн-експортерів меду. Але ця лідерська позиція скоро може похитнутися.

    Останніми роками наш мед стає дедалі менш якісним, а українська крилата трудівниця опинилася на межі виживання. Чому гинуть бджолині сім’ї, що впливає на якість продукції бджільництва та як захистити безпосередньо галузь? Ці та інші питання є більш ніж нагальними. Їх жваво обговорювали днями на щорічному семінарі бджолярів Дніпропетровщини.

  • За тебе, солдате, ми молимо Бога!

    Допоки на державному рівні вирішують, звідки викроїти копійку на підтримку військовослужбовців, прості громадяни щиро діляться грішми, продуктами, житлом, добрим словом із захисниками. Як це відбувається, дізнавалися журналісти «Урядового кур’єра».