Ліси Польщі порають 24 тисячі лісівників. Наші — навіть менші за площею — 64 тисячі. Рентабельність наших лісопідприємств — 2—3%, європейських (зокрема державних) — 15—22%.

Можна ще порівняти рівень охорони живої природи, прозорість торгівлі деревиною, зарплати працівників галузі тощо. На жаль, це також буде не на нашу користь. Але відтепер, з підписанням Угоди про асоціацію (нехай поки що політичної її частини), у нас з’явилася чітка перспектива розмовляти на лісову тематику з Європою на рівних, успішно торгувати лісопродукцією.

Як перемогти в Україні корупцію і вибудувати прозорі відносини між чиновниками і бізнесом? Дуже просто. Для цього потрібен Мойсей і 40 років загального ходіння якщо не в пустелі, то хоча б в українському степу, жартує моя знайома, для якої боротьба з корупцією багато років є службовим обов’язком. А потім додає, що відбити бажання брати хабарі у держслужбовців справді можна, і для цього існує цілком надійний спосіб. Треба лише мінімізувати, а краще взагалі виключити людський чинник й автоматизувати будь-які процеси, щоб представники держструктур не могли вчиняти на свій розсуд та створювати для бізнесу штучні проблеми. Саме в такому напрямку сьогодні намагається рухатися митна служба, співробітників якої неодноразово звинувачували в побудові корупційних схем.

«Одним із серйозних завдань, які ми реалізуємо, є підготовка резерву. Ми повинні створити потужний резерв, який був би готовий будь-якої миті взяти в руки зброю і вміло стати на захист держави», — заявив в.о. Президента, Голова Верховної Ради Олександр Турчинов під час відвідання навчального центру Національної гвардії в селі Нові Петрівці Київської області.

Ознайомившись із навчанням військовослужбовців та добровольців, які стояли на Майдані, а потім виявили бажання стати до лав Національної гвардії, Олександр Турчинов висловив переконання, що Національна гвардія гідно триматиме свій прапор, і це буде елітний підрозділ, у якому мріятимуть проходити службу всі молоді люди. 

Головним підсумком позачергової другої сесії VI Курултаю кримськотатарського народу, яка пройшла 29 березня у Бахчисараї, стало оголошення про початок політичних і правових процедур щодо створення національно-територіальної автономії кримськотатарського народу на його історичній території — у Криму. Після обговорення та внесення поправок відповідну постанову підтримала більшість делегатів. Однак у тексті документа не зазначається, у складі якої країни пропонують створити таку автономію. Звернення із закликом підтримати право кримськотатарського народу на самовизначення адресоване ООН, Раді Європи, Європейському Союзові, ОБСЄ, Організації ісламської співпраці, народам, парламентам та урядам усіх держав. Утім, Курултай кримськотатарського народу розраховує, що Верховна Рада України відгукнеться на заяву однією з перших, про що голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив на брифінгу за підсумками засідання.

Мене зупинило оголошення на одній із бетонних плит, що під час протистоянь  перегороджували вулицю, по якій щодня іду на роботу: «Прошу відгукнутися тих, хто лежав на барикаді під завалом людських тіл і вижив на вулиці Інститутській,  біля метро «Хрещатик», 18 лютого. Я один із вас». А докладніше про ту ситуацію згодом дізналася від волинянина Івана Войчука, що розшукував її учасників, і киян Валерія Григоренка й Олега Матютенка, які зателефонували йому найпершими.
Їм не судилося познайомитися на Євромайдані, хоч кожен провів там не день і не два. У Валерія, якому за 60, була зокрема страшна ніч 19 січня на Грушевського, коли вперше побачив, як людям вибивають очі, а хлопцеві, що стояв поруч, вибухом гранати відірвало кисть, тільки жили стирчали… Іншої тривожної ночі  запам’ятався чоловік, який потай від дружини привів на Майдан двох синів. Помітив: чим більшою ставала небезпека, тим масовіше групувалися там люди. 

Власники банківських карток демонструють високу поінформованість щодо існування шахрайства у сфері використання платіжних інструментів. Про це свідчать результати дослідження, проведеного GFK Ukraine на замовлення Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем «ЄМА» (асоціація «ЄМА»). Репрезентативне опитування провели в лютому цього року.
Так, понад 90% опитаних знають про існування шахрайства у сфері використання платіжних інструментів. При цьому з тим чи іншим його видом стикалися 15% респондентів або їхні рідні й люди з найближчого оточення. Серед найпоширеніших видів відзначено незаконні дії після викрадення або втрати платіжної картки, використання її в банкоматі та після отримання інформації внаслідок неуважності. 

Колишня вчителька, директор місцевої школи, а нині сільський голова Любов Іллічова як ніхто інший знає всі біди й проблеми Дмитрівки — живе радощами селян та їхніми сподіваннями. Дванадцять років тому, коли вперше обрали її головою, було трохи боязко. Ні, не від того, що може не впоратися. Трохи бентежило оте загадкове й тривожне слово «бюджет». Як із ним бути? Знала, що в сільській казні вічно бракує коштів. А тут самій треба їх рахувати та ще й відповідати за розподіл. Допомогли досвідченіші колеги — навчили, як залучати кошти до бюджету, контролювати витрати.

Ніколи навіть на гадку не спадало, що звертатимуся до всенького краю, але у житті нас часто очікує неочікуване. Хіба міг хтось посеред торішнього листопаду передбачати прихід вогненної заметілі та кривавого першоцвіту? Усе переінакшилося нині: наголоси, погляди й оцінки. Змінилися всі ми. Кожен багато мріяв, планував, а тепер головним стало цілковито інше. Тебе хочуть убити. Не можу спокійно дивитися, як нахабний палець лягає на гашетку. Тому хочу стати між Тобою і чужинським снайпером. Кажуть, куля випереджує думки, тож і пишу, щоб устигнути переказати їх Тобі.

Через напружені події в країні не кожен звернув увагу на нещодавнє, здавалося б, буденне повідомлення РИА «Новости»: МЗС Російської Федерації збирає докази «насильства та свавілля націоналістів в Україні». Хоч уважний і наївний читач може й поцікавитися: «Як, вони ще досі не зібрали, маючи доступ до архівів?» Однак тут ідеться, мабуть, про інше, про «свіжак». Бо ж на засіданні Ради Федерації міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров погрозливим баритоном заявив: «Ретельно збираємо всі факти, які свідчать про сваволю неонацистів та екстремістів. Хочемо максимально оперативно цю роботу завершити». За словами пана Лаврова, про події в Україні треба видати Білу книгу.

Коли в Україні з’явився рух «Не купуй російське!» (а це сталося у серпні минулого року у відповідь на експортно-торговельну війну, з якої й почала свій явний наступ на нашу землю путінська Росія), більшість українців – через свій характер, менталітет, природні лінощі, якщо хочете – просто не звернули на це уваги. Каюсь, але я теж на етикетки в магазинах майже не зважала, хіба що на дату виготовлення товару та термін його придатності.