Одеська бійня 2 травня стане найганебнішою сторінкою всієї нашої пострадянської історії та євромайданного протистояння зокрема. І не лише через величезну кількість жертв. Вражає передусім те, наскільки необов’язковими вони були, наскільки великими були шанси їх уникнути, в яку малу ціну поставило життя десятків городян отруєння прокремлівською маячнею. 
У тому, що жертв було так багато — 46 загиблих, більшість — у вогні, певну роль відіграв і лихий випадок. Перебіг трагедії переказувати, напевне, немає сенсу — у всіх новинах цими днями було показано напад антимайданівців на колону прихильників єдності, а потім жахливий реванш на Куликовому полі — з десятками трупів, з людьми, що падали з 4 поверху, з обгорілими тілами. 

В Одесі дестабілізувати ситуацію не вдалося. Про це заявив в. о. Президента, Голова Верховної Ради Олександр Турчинов. За його словами, там працює влада, дуже багато справжніх патріотів, готових захищати своє місто і країну. Тому сепаратисти в Одесі відчули реальний опір патріотично налаштованих жителів міста, зазначив високопосадовець в інтерв’ю одному з українських телеканалів.  

18 травня стане знаковим днем для кримських татар. 70-та річниця депортації представників їхнього народу з Криму матиме і масштабний поминальний характер, і може бути спотворена кровопролиттям з огляду на російську анексію. Докладніше про всі виклики розповів у стінах Українського кризового медіа-центру один із лідерів кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. 

Так уже сталося, що останні місяці певну частину найважливіших подій у житті нашої країни мусимо коментувати, посилаючись на дії влади Росії. Чергова новина з Москви: Володимир Путін підписав указ про нагородження орденами і медалями великої групи співробітників російських ЗМІ. Державні нагороди вони отримають «за високий професіоналізм і об’єктивність у висвітленні подій у Республіці Крим». 

АКТУАЛЬНО. Навіть якщо вибори не відбудуться за певних обставин на дільницях деяких населених пунктів,  це юридично не вплине на їхню загальну легітимність

Україна виконує Женевські домовленості у частині звільнення адміністративних будівель. Доказ цього навів днями членам спеціальної моніторингової Місії ОБСЄ в Україні та представникам від учасників Женевської зустрічі у приміщенні Київської міської державної адміністрації керівник цієї структури Володимир Бондаренко. До присутніх він звернувся зі словами: «У столичній держадміністрації здійснюються ремонтно-відновлювальні роботи, жодних інших сторонніх осіб у приміщенні немає. Нині тут перебувають лише ті активісти Майдану, які виконують ремонтно-відновлювальні роботи. Приміщення ніким не захоплене, воно готується прийняти нову владу, обрану на демократичних виборах, які відбудуться 25 травня у столиці».

Погодні умови в квітні й травні завше були під пильною увагою трудівників села. Особливо тішили хліборобів весняні дощі. Про це свідчать хоча б такі давні прислів’я: «Квітень з дощами — будемо з харчами», «Як на дощ багатий май — буде щедрий урожай». Оскільки минула зима була малосніжною, то дощова погода у весняні місяці поповнила б запаси вологи.  Особливо зараз, у розпал весняно-польових робіт. За народними прикметами, майбутній урожай великою мірою залежить зокрема і від погодних умов травня. Здавна старі люди обирали для своїх спостережень у травні такі дні церковних свят: Луки (5),  Юрія Весняного (6), Бориса і Гліба. Борисів день  (15),  Миколи Літнього (22), Мокія (24),  Пахома-Бокогрія (28). 

Пам’ятаєте казку про мужика, який продав корову за ціною кози? А все тому, що гендлярі змовилися й усю дорогу до ярмарку казали йому, що за возом його плентається саме коза. Раз так на десятий мужик у це вже й повірив. 

 Минулої п’ятниці з’явилася інформація про зникнення зв’язку із членами Місії ОБСЄ, які перебували у Донецькій області і яких, можливо, захопили терористи. Згодом цю інформацію підтвердило Міністерство внутрішніх справ.

«Я завжди говорив і ніколи не відмовлюся від своїх слів, що найцікавіші люди живуть у Росії», — слова колумбійського письменника Габріеля Гарсіа Маркеса, який нещодавно пішов із життя, лише підтверджують думку, що поняттям «загадкова російська душа» переймаються не тільки на євразійському материку, а й навіть у далекій Латинській Америці.