Аби дістатися села Сонячне із Сум, треба подолати не багато й не мало — рівно сто кілометрів. Стільки само, якщо вирушити, приміром, із Полтави. Або з Харкова. Тобто з географічної точки зору щось на зразок рівновіддаленого трикутника.

Якщо ж на цей населений пункт поглянути з висоти пташиного польоту, що в сьогоднішніх умовах, на жаль, вельми проблематично, можна побачити майже ідеальний круг діаметром трохи більш як два кілометри. Як кажуть місцеві жителі, за формою їхнє село нагадує саме сонце.

  Вони здавна привертали увагу людини не лише  красою, а й дивовижними метаморфозами, яких зазнають у розвитку. Пройшовши через глибоке перетворення, гусінь обертається на легкокриле створіння, яке без перебільшень можна назвати окрасою природного співтовариства. Створіння, яке навіть змушує перефразувати відомий вислів: можна нескінченно довго дивитися на вогонь, воду і… політ метелика.
Днями у столичному планетарії відкрилася виставка «Планета метеликів». Її населяють  миролюбні істоти, які прагнуть  спілкуватися з відвідувачами. А що більшість тропічні й потребують спеціального мікроклімату, то за ваше тепло і доброту вони навіть готові поділитися своїми таємницями. 

Такої ганьби, як нині, наш народ не зазнавав за всю багатовікову історію свого існування. «Славних прадідів великих правнуки погані», мабуть, змусили перевернутися в могилах не лише князівську дружину і військо запорозьке, а й замучених голодомором батьків тих сьогоднішніх відщепенців, які не тільки самі не боронять від ворога рідну землю, але й перешкоджають армії це робити.
Коли нещодавно показали по телебаченню групку луганчан, які грудьми стали не проти окупанта, а проти українських військових, що прямували на захист кордону, я очам своїм не повірила. Однак, коли до них приєдналися донеччани, блокуючи склади зі зброєю, сором захлеснув «дев’ятим валом». 

Який він, феномен моди в сучасному світі, де цивілізація виявляє себе в досконалій зброї, що поєднує найкращі наукові й технічні розробки, де культура заявляє свої здобутки у філософії рамки? Адже твором мистецтва може стати будь-що, обрамлене для сприйняття в приміщенні чи просторі. А соціум втілює себе в моді. У ХХІ столітті вона стала всеосяжно-тотальною і технологічною. Фешн — це і мода на зброю, й на творчі особистості, й на стосунки в сім’ї та державі.
Бізнесмен і політичний психолог Геннадій Балашов у книжці «Як стати авантюристом? Роздуми мільйонера» пише: «Бути модним — означає давати суспільству набір нових якостей. Найменш привабливі буденність, сірість, посередність, звичайність, на них ні успіху, ні багатства не досягти. Виокремлюватися з натовпу можна навчитися. Треба працювати над індивідуальними відмінностями. Відмінність, яка виокремлює з натовпу; відмінність, за яку захочуть платити, яку забажають у людини купити. Щоб вигідно виокремлюватися, потрібно бути модним (не тільки в одязі, а й у  стилі  життя, у поглядах)».

Найстрашніше, коли біда гонить з рідного дому, коли доводиться кидати все і шукати прихистку в інших краях. Саме це нині відбувається у Криму, звідки тікають люди: хто — від переслідувань,  а хто — від нової реальності, з якою неможливо змиритися. Та материкова Україна їм турботливо простягає руку допомоги. Як облаштовуються новітні біженці, дізнавалися журналісти «Урядового кур’єра». 

Верховна Рада ухвалила Декларацію про боротьбу за звільнення України та Заяву щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі нашої держави. У першому документі наголошується, що український народ ніколи не визнає анексії невід’ємної частини своєї території — Автономної Республіки Крим, захопленої Росією з брутальним порушенням фундаментальних норм міжнародного права та загальновизнаних принципів співжиття держав. 

Полтавська земля прийняла у своє лоно ще одного бійця
— Андрія ЧЕРНЕНКА  

Одна з центральних вулиць Чернівців носитиме ім’я
Олександра ЩЕРБАНЮКА

Сумчанина Олексія БРАТУШКА
поховали на Алеї почесних громадян міста

Чоловік чесний і вольовий, не суперменеджер, але сповнений енергії відчути біль людей, обізнаних із проблемами у сферах відомства, і реагувати на них, міністр культури Євген Нищук, який так себе охарактеризував, вважає першочерговим розв’язання найважливіших проблем у «найвразливішій ланці галузі, найскандальнішій за кадровими аспектами, якою є охоронно-пам’ятна спадщина, музеї». 

Події останніх місяців в Україні по-різному трактують політики та науковці, представники органів влади і звичайні громадяни. Неоднакові думки з приводу ситуації у жителів різних регіонів. Не всі прогресивні ідеї, що зародилися на заході країни, позитивно сприймають південь та схід. Жодної провини громадян у тому, що вони по-різному трактують ситуацію, звісно, немає. Річ в іншому. Всі роки незалежності України політики намагалися штучно провести розподіл держави по берегах Дніпра. Не консолідувати суспільство, не об’єднати його навколо загальної ідеї, а розсварити і розділити. Такі дії, на жаль, і призвели до суспільної тріщини.   

У столиці добіг фіналу конкурс соціальної реклами «Сім’я і робота — наша турбота». Він проводився у рамках проекту «Знову до роботи: реінтеграція матерів і батьків до професійного життя після відпустки для догляду за дитиною». На суд журі учасники подали понад 200 робіт у номінаціях друкована реклама, фотографія та відеоролик.
Щорічно 1 мільйон 200 тисяч батьків перебувають у відпустці для догляду за дитиною. Лише 300 тисяч з них виходять на роботу. Решті не вистачає гнучкого графіка роботи, перекваліфікації, а то й просто втрачають робоче місце після народження дитини. А ще частина жінок скаржаться, що з появою дитини роботодавець воліє правдами й неправдами спекатися її, мовляв, так менше клопоту. Тож керівники проекту поставили за мету дослідити: чи є для батьків проблемою поєднання професійних і батьківських обов’язків, а відтак створити певний суспільний резонанс для подолання гендерної нерівності.