Улітку батьки нудяться: діти розбіглися хто куди. І ось у парку гуляють чи зовсім малеча, яка ще тримається маминої спідниці, чи пенсіонери. Зустріла тут і знайому пару, що повільно прогулювалася алейками під каштанами. Такі собі імпортно-позитивні: вона — у солом’яному капелюшку, обоє — в екологічному льоні. Розговорилися. 

Університетське середовище далеке від демократичності. Якщо вплив на рівні кафедри мають понад 80% опитаних викладачів, то на рішення університетського керівництва — лише 20%. Окрім цього, 42% вважають, що до найважливіших проблем вищої освіти належить саме неефективне керівництво у їхньому виші. Водночас 71% викладачів переконані, що робота профспілки на рівні університету ефективна.  

Останніми місяцями громадськість жваво обговорює тему нововведених  фінансових векселів. Прихильники вважають їх порятунком для економіки,  а критики  від бізнесу не бажають отримувати замість грошей  цінний папір.  «УК» пропонує думки експертів щодо подальшої долі цього фінансового інструменту.  

Якщо до поліської Шостки заїжджати з глухівської автостради, неодмінно доведеться минати Гамаліївку. У багатьох краян цей населений пункт асоціюється з місцевою виправною колонією під номером 66, а кажучи звичайною мовою — тюрмою, паркан навколо якої обнесений колючим дротом.

Але особливим дисонансом на тлі «колючки» височіють… церковні бані. Хоч, за великим рахунком, усі звикли: Гамаліївка — це водночас і в’язниця для злочинців, і унікальний каскад архітектурних споруд, що тісно пов’язаний зі славетним родом Скоропадських і який називається Харлампієвим монастирем.

Статистика надихає. За роки незалежності середня очікувана тривалість життя в Україні зросла з 69,3 року в 1991-му до 71,15 року в 2012-му. Але якщо копнути глибше, з’ясовується, що шлях до довголіття був не надто плавним і найшвидше очікувана тривалість життя збільшувалася в 2009–2011 роках. Для чоловіків — на 3,4 року, для жінок — на 1,6 (у них були кращі стартові позиції, тому прогрес не такий великий).
А якщо врахувати, що спочатку крива очікуваної тривалості життя після набуття незалежності пішла не вгору, а вниз, взагалі можна заплакати від радості. 

Наявність сланцевого газу в Україні ще треба підтвердити відповідними геологорозвідувальними роботами. Як відомо, тендер на це і можливий видобуток виграли дві іноземні компанії. Одна з них найближчим часом приступить до роботи,  інша зіткнулася з певними проблемами. Кореспонденти «УК» спробували розібратися у цій ситуації. 

1 вересня набув чинності Закон «Про трансфертне ціноутворення». З його допомогою податківці зможуть контролювати зовнішньоекономічні операції на суму від 50  мільйонів гривень на рік. Документ має вдарити по руках нечесних бізнесменів, а точніше — зруйнувати схеми оптимізації, коли український товар експортується пов’язаній структурі-нерезиденту (за кордон) практично за собівартістю, а потім продається за ринковою ціною. Так, гроші осідають у державах з низьким рівнем оподаткування, де податок на прибуток на 5 і більше відсотків менший, ніж в Україні, а вітчизняна скарбниця недоотримує надходжень.

Полісся заслужено вважається краєм лісів. Менш відомо, що найбільше їх за площею на Житомирщині. Десята частина всіх лісових масивів нашої країни росте саме на території області, яку не випадково називають зеленим смарагдом України. Отож охорона і примноження цього багатства — для Житомирщини завдання аж ніяк не місцевого рівня. 

Тож навіть ті, хто запитував, що це за особливий день у житті області, дізналися: край святкує 70-річчя визволення області від німецько-фашистських загарбників. Святкували так широко, що по вулицях обласного центру їхав відреставрований танк Т-34, який чотири десятиліття провів на постаменті біля виїзду з міста та за два місяці був відновлений для багатокілометрових походів.
«Коли ми вирішили відреставрувати Т-34, то мали на меті дати змогу  молоді доторкнутися до живої легенди й Великої Перемоги, — наголосив  заступник Луганського міського голови Олександр Ткаченко. — Ще живі ті, хто визволяв нашу Батьківщину на таких танках, і для них це вкрай важливо. Ми повинні зберегти пам’ять, щоб якомога більше поколінь дбайливо оберігали мир на рідній землі». 

…Дощ лив як з відра, а в кінологічному центрі при ГУМВС України в Харківській області, який вважається основною базою в регіоні з утримання, розведення та підготовки й використання службових собак у боротьбі зі злочинністю, йшла розмірена і звична робота. Адже ні фахівцям центру, ні їхнім чотирилапим підопічним не звикати до негоди. Вони несуть свою нелегку, небезпечну і дуже відповідальну службу за будь-якої погоди і пори року.
— У правоохоронних структурах міста Харкова та області налічується близько ста кінологів, — зазначає начальник кінологічного центру підполковник міліції В’ячеслав Друченко. — Працюють вони у нас, у патрульній службі ППС, «Грифоні», позавідомчій охороні, метрополітені, аеропорту. Періодично кінологи навідуються до нас для підготовки і дресирування своїх службових собак та для підтримки їхніх робочих якостей.