Наявність сланцевого газу в Україні ще треба підтвердити відповідними геологорозвідувальними роботами. Як відомо, тендер на це і можливий видобуток виграли дві іноземні компанії. Одна з них найближчим часом приступить до роботи,  інша зіткнулася з певними проблемами. Кореспонденти «УК» спробували розібратися у цій ситуації. 

1 вересня набув чинності Закон «Про трансфертне ціноутворення». З його допомогою податківці зможуть контролювати зовнішньоекономічні операції на суму від 50  мільйонів гривень на рік. Документ має вдарити по руках нечесних бізнесменів, а точніше — зруйнувати схеми оптимізації, коли український товар експортується пов’язаній структурі-нерезиденту (за кордон) практично за собівартістю, а потім продається за ринковою ціною. Так, гроші осідають у державах з низьким рівнем оподаткування, де податок на прибуток на 5 і більше відсотків менший, ніж в Україні, а вітчизняна скарбниця недоотримує надходжень.

Полісся заслужено вважається краєм лісів. Менш відомо, що найбільше їх за площею на Житомирщині. Десята частина всіх лісових масивів нашої країни росте саме на території області, яку не випадково називають зеленим смарагдом України. Отож охорона і примноження цього багатства — для Житомирщини завдання аж ніяк не місцевого рівня. 

Тож навіть ті, хто запитував, що це за особливий день у житті області, дізналися: край святкує 70-річчя визволення області від німецько-фашистських загарбників. Святкували так широко, що по вулицях обласного центру їхав відреставрований танк Т-34, який чотири десятиліття провів на постаменті біля виїзду з міста та за два місяці був відновлений для багатокілометрових походів.
«Коли ми вирішили відреставрувати Т-34, то мали на меті дати змогу  молоді доторкнутися до живої легенди й Великої Перемоги, — наголосив  заступник Луганського міського голови Олександр Ткаченко. — Ще живі ті, хто визволяв нашу Батьківщину на таких танках, і для них це вкрай важливо. Ми повинні зберегти пам’ять, щоб якомога більше поколінь дбайливо оберігали мир на рідній землі». 

…Дощ лив як з відра, а в кінологічному центрі при ГУМВС України в Харківській області, який вважається основною базою в регіоні з утримання, розведення та підготовки й використання службових собак у боротьбі зі злочинністю, йшла розмірена і звична робота. Адже ні фахівцям центру, ні їхнім чотирилапим підопічним не звикати до негоди. Вони несуть свою нелегку, небезпечну і дуже відповідальну службу за будь-якої погоди і пори року.
— У правоохоронних структурах міста Харкова та області налічується близько ста кінологів, — зазначає начальник кінологічного центру підполковник міліції В’ячеслав Друченко. — Працюють вони у нас, у патрульній службі ППС, «Грифоні», позавідомчій охороні, метрополітені, аеропорту. Періодично кінологи навідуються до нас для підготовки і дресирування своїх службових собак та для підтримки їхніх робочих якостей. 

Березнівський район  — один з небагатьох, де стабільно зростає народжуваність. А це означає, що тут, у поліській глибинці, вершать найвищу державну політику — плекають генофонд нації.

— Звісно, ми прагнемо створити для наших діток максимально комфортні умови виховання, навчання й самореалізації, — каже голова Березнівської райдержадміністрації Ігор Мельник. — Ось і нещодавно гостинно відчинили двері ще два дитячих заклади — відновлений дитсадок «Веселка» в Березному та районний будинок дитячої та юнацької творчості. 

У центрі міста, на набережній річки Лопань, флористи створили  безперервний  ланцюжок із живих квітів завдовжки майже 2,8 кілометра. Така гігантська клумба стала не лише яскравим видовищем, а й світовим рекордом.  Щоб зафіксувати  його, представникам Книги рекордів Гіннесса довелося ходити з лінійкою набережною три години. Після цього вони підтвердили, що рекорд харків’ян майже на 800 метрів перевищує попередній, встановлений у нідерландському місті Тілбург 2009 року.  

Водійські права я отримав понад двадцять років тому. За цей час об’їздив за кермом власного автомобіля як рідну Житомирщину, так не раз добирався до самого синього, чи то пак, Чорного моря. І жодного разу не мав жодних претензій до працівників ДАІ, як, до речі, і вони до мене, бо не так вже складно шанувати правила дорожнього руху, написані, як не раз нагадували викладачі в автошколі, кров’ю загиблих на дорогах.
Не дивно, що я досить скептично ставився до «водійських страшилок» про «загребущих» автоінспекторів, які переймаються не стільки безпекою учасників дорожнього руху, скільки поборами з водіїв. На моє ще недавнє переконання, останні самі провокують міліціонерів, намагаючись малою кров’ю відкупитися від справедливого і цілком заслуженого ними покарання, а потім ще звинувачують власників смугастого жезла у смертних гріхах. 

Уже через три години після того, як потужний вибух, а невдовзі й виття сирен автомобілів ДСНС, швидкої та аварійних служб розбурхали минулого понеділка один зі спальних мікрорайонів Північної Салтівки міста Харкова, там майже ніщо не свідчило про недавню драму. Лише біля будинку №32 на вулиці Метробудівників, який заховався від центральної магістралі за такими самими спорудами-близнюками та зеленню сусіднього вибалку і став місцем трагедії, все ще тіснилися пожежні машини та автівки аварійних служб і стояла невеличка юрба людей. Про недавній вибух у квартирі на п’ятому поверсі свідчили закопчені чорні дірки на місці колишніх вікон і кіптява, що дісталася горішніх поверхів.
 

Ці діти зіткнулися зі страшним діагнозом у віці, коли їхніх однолітків турбують здебільшого ігри. Але вони прагнуть жити, як усі: навчатися у школі, спілкуватися з однолітками, обирати майбутню професію. Початок занять для них — дуже важливий день і справжнє свято, адже навчання пов’язує малюків із колишнім життям і додає впевненості в тому, що за час хвороби вони не відстануть від однокласників.
У рамках благодійного проекту «Чужих дітей не буває» тут відкрили «Школу добрих сердець», яка в цьому навчальному році відчинила двері для 22 школярів, що перебувають на лікуванні у стаціонарі.