Спорт

Андрій Шевченко і Євген Коноплянка святкують своє народження в один день — 29 вересня. Володар «Золотого м’яча», завершивши після домашнього чемпіонату Європи блискучу футбольну кар’єру, думає про прощальний матч на рідному для себе «Олімпійському». У півзахисника «Дніпра», який молодший за екс-капітана збірної на тринадцять років, головні подвиги ще попереду. 

Комісар Міжнародного водно-моторного союзу (UIM) Петро Пилаєв високо оцінив готовність міста до прийняття змагань, у створенні всіх необхідних умов як учасникам перегонів, так і суддям, організаторам. Передовсім на вимогу часу облаштували набережну Тернопільського ставу, де, власне, впродовж двох днів ревли двигуни спортивних гоночних човнів, зашкалював азарт змагань. Треба сказати, що коштів на цей спортивний захід з держбюджету не надійшло ні копійки, хіба виділили із скарбниці міста. Сергій Надал, міський голова, зазначив, що фінанси, які вклали у чемпіонат, є рівноцінними тому, що витратили на розвиток міста. 

Останній комплект медалей на лондонських іграх, що вже стали історією, розігрували футболісти. На жаль, у фіналі наші земляки, які виступали тут у статусі чинних паралімпійських чемпіонів, із мінімальним рахунком поступилися росіянам, задовольнившись «сріблом». Та саме ця нагорода для української збірної виявилась вирішальною, оскільки у таблиці медалей перед матчем у них була однакова кількість золотих та срібних із командою Австралії.  

Перш ніж оцінювати потенціал української дружини у поєдинку Англія — Україна, варто наголосити, що ще ніколи в історії незалежності, починаючи відбірний турнір, синьо-жовті не мали такого сприятливого календаря. Протягом усієї кваліфікації Анатолій Тимощук та його партнери жодного разу не зустрінуться двічі поспіль із головними конкурентами у так званих спарених матчах — через три дні на четвертий. На фініші  господарі нещодавнього Євро три останні зустрічі проводитимуть у рідних стінах. А завершують кваліфікацію в гостях у відвертого аутсайдера — команди Сан-Марино. І, зрештою, підопічні Олега Блохіна, готуючись до поєдинку з англійцями, мали змогу провести повноцінний тижневий тренувальний збір у Кончі-Заспі. Нагадаю, що родоначальники футболу минулої п’ятниці грали в Кишиневі. 

Цю дату — 10 серпня 2012 року ще довго пам’ятатимуть шанувальники вітчизняної королеви спорту. У Лондоні український квартет у фіналі жіночої естафети чотири по сто метрів виборов бронзові медалі. Про шалену напругу в одному з найпрестижніших видів легкої атлетики свідчать результати фінального забігу. На доріжці Олімпійського стадіону американська четвірка фінішувала з новим світовим рекордом — 40.82 секунди. Наша збірна в складі Олесі Повх, Христини Стуй, Марії Ремінь і Єлизавети Бризгіної встановила новий рекорд України. «Бронза» для наших дівчат виявилася на вагу золота: адже ця нагорода стала першою в естафеті 4 по 100 метрів за всю історію незалежності.

— Мануель Чарр — нині один з найскладніших супротивників. Він молодий, агресивний і сильний, — зазначив Віталій Кличко на передматчевій прес-конференції.  — Упевнений, у  суботу нас чекає справжня битва. Мануель Чарр на прізвисько Діамантовий Хлопець народився у столиці Лівану Бейруті, а нині виступає за Німеччину. Він займає сьому позицію в рейтингу WBC і досі не знав гіркого присмаку поразки. У 2011 році 27-річний боксер отримав Міжнародний срібний титул WBC у важкій вазі в поєдинку з Марсело Луїзом Насіменто.  

У фінальному запливі на 200 метрів комплексом Максим встановив черговий паралімпійський рекорд, випередивши срібного призера росіянина Олександра Неволіна-Свєтова на цілих дві секунди. — 200 метрів комплексом для мене важка дистанція. Перемогу буквально вирвав зубами. На фініші вже не відчував ні рук, ні ніг. Приходив до тями півгодини, — зазначив щасливий переможець після церемонії нагородження. — Це моя друга Паралімпіада, і я став на чотири роки дорослішим. Перемоги тепер даються важче, і цінуєш їх більше. Пам’ятаю, що від двохсот метрів комплексом у Пекіні я також відходив важко. Та коли медаль висить на шиї, то забуваєш про всі негаразди і як на крилах летиш над землею. 

Українська легкоатлетка Марія Помазан довела усьому світові: вона таки найкраща. Попри спірну технічну ситуацію щодо визнання її результату найвищим у метанні диска,  спортсменка не перегоріла і, знову вийшовши на старт, показала найвищий результат. Цього разу у штовханні ядра. Марія не лише  виборола золоту медаль, а й побила свій раніше встановлений світовий рекорд — 12,22 м.  

Удруге здобувши олімпійське «золото» на змаганнях у Лондоні, боксер Василь Ломаченко став героєм для всієї України, а для рідного містечка Білгорода-Дністровського — і поготів. Жителі Акермана — це стара назва міста, яка залишається у вжитку і донині, — влаштували своєму землякові тріумфальний прийом у стінах головної тутешньої пам’ятки — середньовічної фортеці. Кожен намагався сфотографуватися з чемпіоном, взяти автограф або просто засвідчити повагу. А зі сцени, прикрашеної великим фото олімпійського тріумфу Ломаченка, лунала популярна колись пісня «Звичайно,  Вася», переінакшена під нашого героя. Мер міста закликає молодь рівнятися на олімпійця, ветерани боксу кажуть, що такі боксери з’являються раз на 50 чи й 100 років, і порівнюють успіх Василя Ломаченка з польотом Гагаріна у космос.   

— Мій прогноз на цей поєдинок — 2:1 на користь донеччан, — поділився з журналістами екс-гравець динамівського клубу і збірної країни Стефан Решко. — На мою думку, киянам у цьому матчі ловити нічого. Краще, на що вони можуть розраховувати, — поразка з різницею в один м’яч. Можливо, його знову заб’є Ідейє на останніх хвилинах. Тільки нігерійця й можна похвалити за його дії в останніх матчах. Судячи з останньої зустрічі з «Боруссією» в Лізі чемпіонів, у киян взагалі не проглядається загальний командний малюнок, який давав би змогу сподіватися на сприятливий результат. А «Шахтар» у відмінному стані підходить до групового турніру Ліги чемпіонів. Сьогодні динамівці для гірників — хороший тест перед більш важливими матчами. 

Україна успішно стартувала на Паралімпійських іграх у Лондоні, здобувши  першого дня вісім нагород, з яких по два «золота» і «срібла» та чотири «бронзи». Три нагороди до  скарбнички збірної поклали дзюдоїсти. Володарем першого українського «золота» на Іграх став представник Рівненщини та Дніпропетровщини Давид Хорава у ваговій категорії до 66 кг.  У кваліфікації він переміг фіна Яна Калланкі, а потім у півфіналі впевнено розправився з іспанцем Давидом Гарсіа дел Валле. У вирішальній сутичці 24-річний борець зійшовся з переможцем попередніх Паралімпійських ігор у Пекіні-2008 китайцем Сю Жао. Але ні титул суперника, ні інші чинники того вечора вже не могли перешкодити Хораві піднятися на найвищу сходинку п’єдесталу пошани. 

Єдиний в Україні канал для занять академічним веслуванням (який, до речі, вже давно потребує реконструкції) розташований в Дніпропетровську, його визначено і національною базою олімпійської підготовки. Дніпропетровська школа академічного веслування виховала багатьох чемпіонів найвищого гатунку. Тож закономірно, що на ХХХ літніх Олімпійських іграх у Лондоні довгоочікуване «золото» — в гонці четвірки парної вибороли саме вихованці Дніпропетровської обласної школи вищої спортивної майстерності, представниці СК «Дзержинка» Дніпровського металургійного комбінату (м. Дніпродзержинськ). Їхні імена тепер назавжди ввійдуть в історію: Яна Дементьєва, Анастасія Коженкова, Катерина Тарасенко, Наталія Довгодько.