Під час першої київської зустрічі міжнародних експертів з питань історії та пам’яті Голокосту експерти обговорювали концепцію меморіалу, який планують відкрити у нашій столиці 2021 року. Ініціативу створення такого меморіалу торік восени висунув Президент Петро Порошенко. «Створення меморіалу Голокосту в Бабиному Яру стане символом об’єднання нації та матиме величезне значення для всього світу», — сказав Президент і закликав українську та світову спільноту долучитися до цієї ініціативи.

Ідею створення меморіалу підтримує київська влада і особисто міський голова Віталій Кличко. До ініціативної групи з його створення увійшли головний равин України Яков Дов Блайх, лідер рок-гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук, екс-президент Польщі Александер Квасьнєвський, колишній міністр закордонних справ ФРН Йошка Фішер, відомий радянський дисидент та ізраїльський політик Натан Щаранський та інші. Фінансуватимуть проект за рахунок пожертв громадських організацій та окремих громадян.

Кореспонденту «УК» вдалося поспілкуватися в Києві з учасником першої експертної зустрічі щодо майбутнього меморіалу старшим науковим співробітником Інституту вивчення війни, Голокосту і геноциду (Амстердам) Карелом Беркгофом, який, як з’ясувалося, чудово володіє українською мовою, що й довів під час нашої розмови. 

Гаслами інавгураційної промови 45-го президента США Дональда Трампа, яка видалася чи не найкоротшою в історії країни, стали: «America first!» (Америка перша!) та обіцянка народу Сполучених Штатів зробити громадян країни джерелом влади. І першого тижня після складання присяги та вступу на посаду президент Дональд Трамп взявся до реалізації своїх найрезонансніших обіцянок. 

Експерти вже назвали зустріч Президента України із Прем’єр-міністром Греції обміном досвідом щодо дотичних проблем. Щоправда, на відміну від України, Греція — член ЄС. Для нас вона важлива й цікава в політичній площині. Однак під час нинішнього і, до речі, першого офіційного візиту Алексіса Ципраса в Україну про майбутні євроінтеграційні перспективи України не йшлося. Сторони присвятили переговори двосторонній співпраці й стану справ на Донбасі. 

Глави зовнішньополітичних відомств країн-членів Євросоюзу обговорили ситуацію на Донбасі. Обстріли поблизу Авдіївки стали темою для дискусії під час засідання Ради ЄС у закордонних справах, яке відбулося вчора в Брюсселі. 

Презентацію  влаштували для послів країн-членів РЄ за участю найвищого керівництва цієї  міжнародної інституції, зокрема Генерального секретаря РЄ Торбйорна Ягланда. Українську делегацію очолив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.

За задумом вітчизняного МЗС, а саме воно виступило організатором цього заходу, мета презентації — докладно поінформувати євроспільноту про досягнення і виклики української реформи децентралізації та заручитися подальшою підтримкою РЄ. 

З 1 лютого Україна перебрала на себе обов’язки головування в Раді Безпеки ООН як непостійний член цього органу. Початок головування Києва в Радбезі збігся із загостренням ситуації на Донбасі, де масовані обстріли Авдіївки, які вели російські найманці із забороненого мінськими домовленостями озброєння, призвели до загибелі та поранень українських військовослужбовців та цивільного населення. А саме місто, де майже 25 тисяч жителів, було знеструмлене і опинилося на межі гуманітарної катастрофи. 

Найцікавішим моментом у робочій поїздці Президента Петра Порошенка до Німеччини для представників ЗМІ була саме зустріч із федеральним канцлером Ангелою Меркель. Та попри це, заяви високопосадовців після їхніх переговорів не викликали широкого резонансу. Гарячих повідомлень не озвучували. Склалося враження, що співрозмовники підбили підсумки подій на злобу дня. Головний посил глави держави до Ангели Меркель — це оголошення даних із передової на сході України за останні кілька діб. Окрім кількості загиблих та поранених, він говорив про ведення бойовиками обстрілів з артилерійських систем із житлових районів Донецька та Ясинуватої, аби українські військові не мали змоги відповісти своїм вогнем. Оскільки такі дії варварські, Україна просить Німеччину спільними зусиллями посадити російську сторону за стіл переговорів та врешті змусити її виконувати мінські домовленості повністю. Якщо на північному сході імплементацію цих норм проігнорують, Петро Порошенко проситиме посилити санкційний тиск. 

Депутати проголосували за резолюцію «Функціонування демократичних інституцій в Україні» під час сесії асамблеї у Страсбурзі. За проголосували 106 депутатів, 11 — проти, 9 утрималися. Резолюцію підготували доповідачі з українського питання від Моніторингового комітету ПАРЄ Джорді Шукла (Іспанія) та Алекс Фішер (Німеччина). 

Фінляндія твердо стоїть на позиції збереження санкцій Євросоюзу проти Росії до повного відновлення територіальної цілісності України. Про це повідомив Президент Петро Порошенко у ході офіційного візиту до Гельсінкі після переговорів з Президентом Фінляндії Саулі Нііністьо. Під час спільної прес-конференції президентів гостинний господар наголосив, що його країна підтримує суверенітет України й засуджує нелегальну анексію Криму. «Мінські угоди слід якнайшвидше імплементувати в повному обсязі, щоб життя в Україні нормалізувалося», — цитує УНІАН слова Президента Фінляндії. Гельсінкі підтримує масштабні реформи в Україні, а також її євроінтеграційний курс. На прес-конференції Петро Порошенко заявив, що Київ розраховує на принципову позицію Фінляндії щодо реалізації російського проекту з будівництва газопроводу «Північний потік-2». 

У сільській гміні Домбрувка, що неподалік Варшави, господарює молодий фермер Томаш Яворський. Мешкає він разом із сім’єю в батьківській хаті. Томаш — один із семи дітей у багатодітній родині, яка звикла до селянської праці. Свого часу родині, розповідає його матір, кілька корів допомогли поставити дітей на ноги: на їхній сир та сметану у Варшаві були постійні покупці. Зі вступом Польщі до ЄС реалії змінилися: до селянської продукції теж виставили відповідні вимоги, але у селян з’явилися і принципово інші можливості.