Професор Лешек Бальцерович — один із найвідоміших нині поляків. Він увійшов в історію як батько економічних перетворень кінця 1980-х років, що вивели Польщу зі збанкрутілої соціалістичної системи до ринкового демократичного суспільства. До його думок та рекомендацій досі прислухаються у Польщі, Європі та всьому світі. Бальцерович — постійний учасник багатьох міжнародних форумів, має активну громадянську позицію, не приховує своїх поглядів і на ситуацію щодо України, якими і поділився в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу. 

До Москви на зустріч зі своїм президентом приїхали всі «надзвичайні й повноважні», а також сотні «росіян талейранів» трохи нижчого рангу. Читати промову президента Росії на вищезгаданому форумі російських дипломатів — саме задоволення. Розповідаючи про свої особисті образи на весь цивілізований світ, Путін (зовсім за Фрейдом) повідав, «до якої дупи» призвела Росію його власна (путінська) зовнішня політика «возз’єднання всіх російських земель», «захисту російського миру» і «всіх, хто говорить і думає російською мовою». 

Головною інтригою нинішньої сесії було обрання президента Європарламенту. Те, що у першому раунді 409 депутатів із 612 присутніх проголосували за німецького соціаліста Мартіна Шульца, особливою сенсацією не стало.
Мартін Шульц, якого вперше в історії було переобрано на другий термін президента ЄП, претендував на крісло голови Єврокомісії. Проте минулого тижня Європейська Рада офіційно рекомендувала на цю посаду люксембурзького політика, лідера Християнсько-соціальної партії Жана-Клода Юнкера.

Україна має невідкладно провести ратифікацію Угоди про асоціацію з ЄС, щоб уникнути можливого скасування торговельних преференцій, наданих Євросоюзом у березні. Про це на семінарі «Угода про асоціацію — можливості для українського бізнесу» заявив керівник управління програм допомоги в Представництві ЄС Ендрю Разбаш.
Як відомо, ця поважна організація планує підписати економічну частину Угоди про асоціацію з Україною 27 червня.
Європосадовці почали поспішати: ще зовсім нещодавно вони очікували ратифікації цього документа Верховною Радою України лише у вересні 2014 року.  Ендрю Разбаш пояснює такі дії тим, що необхідно встигнути завершити цю важливу справу до серпня, бо 1 листопада спливає термін дії пільгового режиму, введеного ЄС для потрапляння українських товарів та послуг в європейські країни. 

Президент Петро Порошенко високо цінує підтримку Радою ЄС на рівні міністрів закордонних справ мирного плану як «головного шансу для деескалації». Глава держави висловив переконання, що висновки, викладені впливовою міжнародною організацією за результатами засідання, присвяченого обговоренню українських питань, сприятимуть якнайшвидшому врегулюванню ситуації на сході країни (йдеться про ухвалення Радою ЄС на рівні міністрів закордонних справ комюніке за результатами засідання в Люксембурзі). 

Попередня програма літньої сесії ПАРЄ, відкритої у Страсбурзі на початку тижня, не обіцяла великих сенсацій. Працівники департаменту комунікації РЄ скаржилися на невелику кількість журналістів, які виявили бажання висвітлювати сесію. Проте рішення Президента України виступити перед депутатами ПАРЄ кардинально змінило атмосферу нинішнього засідання. 

Але якщо не вдасться домовитися, то Україна вкотре звернеться до Стокгольмського арбітражу. Про це заявив голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв на прес-конференції у Києві. 

Якнайшвидше укласти другу (економічну) частину Угоди про асоціацію є обопільним бажанням Європейського Союзу та України. Про це вже заявили чи не всі високопосадовці ЄС. Наші прагнення приєднатися до євроспільноти задекларував і Кабінет Міністрів, і новий Президент Петро Порошенко. Глава держави був готовий одразу після інавгурації поставити підпис під документом, за який стояв Майдан. Він переконаний, що введення у дію угоди, яка по суті є частиною плану з модернізації нашої країни, та її імплементація надали б можливість застосування антикорупційних заходів та пакету реформ уже найближчим часом.

Нова влада налаштована на конструктивну співпрацю з українською діаспорою світу та прагне якісно нового рівня відносин Української держави з її народом. На цьому Президент Петро Порошенко наголосив під час зустрічі з президентом Світового конгресу українців Євгеном Чолієм та президентом Конгресу українців Канади Павлом Гродом.

«Із сучасним відліком часу нове керівництво країни бажає предметно змінити свої відносини із закордонним українством», — підкреслив глава держави, вітаючи високих гостей. 

Чергові перемовини між Україною та Росією за участі ЄС щодо умов постачання та ціни на газ для нашої країни, які відбулися 11 червня у Брюсселі, закінчилися нічим. Глава Міненерговугілля України Юрій Продан навіть категорично заявив, що можливе рішення газового спору бачить в Арбітражному суді Стокгольма. 
На цьому етапі позиція російської сторони виглядає таким чином: Москва чекає від Києва погашення «Нафтогазом України» боргу за блакитне паливо, інакше запровадить вже з 16 червня авансові платежі, якими Білокам’яна вже давно погрожувала.