Його численні відвідувачі мали змогу три дні поспіль занурюватися в атмосферу традицій і звичаїв Японії. Фестиваль-виставка стала реальністю завдяки зусиллям компанії Confetti («Євроіндекс») Посольства Японії в Україні та Українсько-японського центру НТУУ «КПІ». Організатори підготували насичене і різноманітне дійство. Було створено сім майданчиків-островів, кожен з яких мав свою назву і розкривав певний вид японської культури. За словами координатора заходу Антоніни Юрченко, фестиваль став змістовнішим. «Ми виконали прохання торішніх відвідувачів і зробили акцент на музичному супроводі, збільшили кількість майстер-класів. У нас з’явився новий острів з назвою «Натхнення», який представляє роботи українських митців, присвячені японській культурі». 

Жителі Грушева і навколишніх сіл не могли натішитися звістці, що  поряд із селом збудують міжнародний автомобільний пункт пропуску (митницю, як називають за звичкою) на українсько-польському  кордоні:  бо до розділової смуги, як кажуть, рукою подати, а щоб дістатися до родичів  чи у справах поїхати, чи бізнес із сусідами робити, доводиться чималий шмат дороги майже 100 кілометрів(!) та ще й з кількома пересадками об’їжджати до сусідньої Рави-Руської  чи Краківця. 

На моїй пасіці багатьох дивує один вулик-лежак. На ньому французькою мовою написано: «Сергій Жуков». А було це так.

Свого часу, досліджуючи історію рідного краю, думав: скільки безвинних життів забрала ідеологічна колотнеча, скільки душ скалічила, скільки люду розігнала по світах далеких!

Років зо три тому звернулася до мене незнайома вчителька з Києва Світлана Заломайкіна. Так, мовляв, і так: колись на Сумщині мав парафію репресований священик Сергій Жуков. Його син Георгій під час революції емігрував у Францію. Із собою вивіз лише купу осколків у грудях та гітару. Там одружився, виховав сина Сергія і доньку Ірину. Тепер діти шукають рідню в Україні. Оскільки запити в історичні архіви не дали результатів, то прошу вашої допомоги в пошуках рідні. Не так швидко, але на слід Жукових вдалося вийти. 

Днями Президент Молдови Ніколае Тімофті заявив, що країна не може жити за умов постійних погроз з боку Росії і посилено рухатиметься в бік Європи, як... молдовському вину перекрили шлях до Російської Федерації. Так вирішив Росспоживнагляд. Формулювання причини ембарго універсальне: погана якість напоїв. Українські підприємці, мабуть, як ніхто, зрозуміють, південно-західних сусідів, бо самі вже не раз потерпали від подібних дій сусіда північного. А молдованам час переймати досвід у грузинів і переорієнтовувати свої виноробні на Європу. Принаймні  на дебатах у Страсбурзі  чимало європарламентаріїв уже висловилися за те, щоб розглянути можливість відкрити ринок  для найпопулярнішого молдовського експорту. 

Хто подорожував  Європою чи  навчався там, достатньо мотивований, щоб і Україну зробити інакшою. Це думка молодих амбітних наших співвітчизників, які долучилися до інформаційної кампанії, зорганізованої представництвом Європейського Союзу в Україні. 

Під час переговорів у Москві між міністрами закордонних справ Росії та Сирії російська сторона запропонувала офіційному Дамаску встановити міжнародний контроль над його хімічною зброєю. 

Підписання міжурядової угоди України і Росії про нострифікацію означає безумовне взаємне визнання сторонами легітимності дипломів, отриманих у країнах, що уклали цю угоду, і не потребує жодних додаткових адміністративних втручань. Нострифікація — не процедура, яку потрібно проходити, як це тлумачать чиновники МОН, а безумовне визнання дипломів, отриманих в іншій країні, що й випливає з міжурядової угоди. При цьому «Таке визнання не звільняє власників цих документів від дотримання вимог, що їх ставить для заняття професійною діяльністю законодавство країни приймаючої Сторони». Ця теза угоди має істотне значення, тому що враховує необхідність виконання кожною країною зокрема інструкцій щодо обрання власників дипломів на різні посади наукових співробітників, отримання відповідних атестатів (доцентів, професорів), участь у конкурсах посад тощо. 

Цього тижня головною темою у політичному житті країни стало питання виконання Україною передумов для підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Основним гравцем на цьому полі мала стати Верховна Рада, депутатам якої необхідно було схвалити кілька євроінтеграційних законопроектів. Із відповідними закликами до парламентаріїв зверталися і Президент, і Прем’єр-міністр. Очікувала цього і значна частина нашого суспільства, якій не байдуже майбутнє своєї країни, і європейські урядовці та політики.

Під час візиту до України Прем’єр-міністр Республіки Мальта Джозеф Мускат провів зустрічі з вищим керівництвом нашої держави. Слід зазначити, що це перший в історії візит глави уряду цієї острівної держави до України. Під час зустрічей основну увагу приділено євроінтеграційним прагненням нашої країни, а також питанням розвитку двосторонніх відносин у торговельно-економічній та гуманітарній сферах.
У ході зустрічі Джозефа Муската з Віктором Януковичем Президент наголосив на тому, що нині Україна стоїть на порозі історичної події — підписання Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі з ЄС, і подякував високому гостеві за підтримку наших євроінтеграційних прагнень. 

Перед початком роботи нової парламентської сесії Президент Віктор Янукович зустрівся зі співголовами Моніторингової місії Європарламенту Александром Кваснєвським та Петом Коксом. «Вони були також присутні на відкритті Верховної Ради», — сказав глава держави в інтерв’ю одному з українських телеканалів.
А Прем’єр-міністр Микола Азаров запевнив високих гостей, що уряд на своєму засіданні 18 вересня розгляне текст Угоди про асоціацію з Євросоюзом: «І потім розпочнемо внутрішньодержавні процедури, необхідні для підписання угоди». Він підкреслив, що текст документа опубліковано у відкритих джерелах, було враховано думку громадськості, експертів, представників різних політичних сил.  Прем’єр-міністр  додав, що на це засідання також запросять голову Представництва ЄС в Україні Яна Томбінські.