Європейські санкції, запроваджені проти росії через вторгнення в Україну, вже мають серйозні наслідки й істотно впливають на воєнну спроможність російської армії. Про це заявив високий представник з питань безпекової та оборонної політики ЄС Жозеп Боррель під час години запитань та відповідей у Європарламенті «Поточна воєнна ситуація в Україні».  Головний дипломат ЄС закликав європейські країни не послаблювати колективної підтримки України.

Жодна світлина не може передати жахи війни, що скоїли росіяни на території України, зокрема в Київській області, яку українські військові повністю звільнили від окупантів на початку квітня 2022 року. Сліди від обстрілів, зруйновані житлові будинки та інша інфраструктура, знищені автомобілі — ці жахливі наслідки воєнної агресії росії проти України побачив в Ірпені на Київщині державний секретар Сполучених Штатів Америки Ентоні Блінкен, відвідавши Україну з неанонсованим візитом. У Києві з американським гостем зустрівся Президент Володимир Зеленський. Він  наголосив, що візит Ентоні Блінкена — важлива демонстрація лідерських позицій США та знак солідарності з Україною під час повномасштабного вторгнення росії.

 Союзники та партнери України продовжують допомагати нашій країні протистояти російським окупантам в умовах повномасштабної агресії рф проти Української держави. Щоб Україна могла захищати свій суверенітет і незалежність, цивілізовані демократичні країни намагаються забезпечити її необхідним на полі бою. Це вкотре підтвердила чергова зустріч контактної групи з оборонної підтримки України у форматі «Рамштайн», де друзі нашої держави оголосили про надання додаткової оборонної допомоги.

Після того як міністри закордонних справ ЄС під час неформальної зустрічі, яка відбулася 31 серпня у Празі, досягли домовленості істотно ускладнити візові процедури для громадян рф, з такою самою офіційною рекомендацією виступила Єврокомісія. Як повідомлено у пресрелізі цієї інституції, Європейська комісія офіційно запропонувала Раді ЄС призупинити чинність угоди про спрощення візового режиму  з російською федерацією.

 Чергове засідання Ради асоціації Україна — ЄС, яке пройшло у Брюсселі, стало першим від часів російського вторгнення, і вперше українська делегація брала в ньому участь, представляючи країну-кандидата на вступ до ЄС.  У цих нових реаліях представники України та ЄС мали оцінити перебіг виконання Угоди про асоціацію, прогрес реформ та обговорити політичні питання.

 Засідання Ради асоціації Україна — ЄС зазвичай відбуваються на початку року. Проте восьме засідання, яке пройшло вчора у Брюсселі, довелося перенести на осінь через воєнне вторгнення росії в Україну. Це засідання стало першим, у якому Україна брала участь як країна-кандидат на вступ до ЄС. І під час пленарного засідання Ради асоціації глава українського уряду Денис Шмигаль наголосив, що для Києва важливо найближчим часом перейти до обговорення алгоритму дій підготовки до переговорного процесу щодо приєднання України до ЄС.

Постачання зброї для Збройних сил України, провокації росії на Запорізькій атомній електростанції, фінансова та гуманітарна підтримка України, євроінтеграція нашої держави, відбудова України. Ці та інші важливі питання стояли на порядку денному офіційного візиту Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля до Німеччини. Під час зустрічі в Берліні з федеральним президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром очільник українського уряду насамперед подякував країні-союзниці за вже надану військову, фінансову, гуманітарну підтримку, а також політичну.

 Домовленість про те, що росіяни більше не зможуть користуватися привілеями під час оформлення шенгенських віз, виголосив верховний комісар з питань зовнішньої та оборонної політики ЄС Жозеп Боррель під час пресконференції, яка пройшла після неформальної зустрічі  міністрів закордонних справ ЄС у Празі.

Угоду про спрощення візового режиму між росією та ЄС було підписано у 2007 році. 

Канцлер Німеччини Олаф Шольц виступає за велике розширення ЄС і закликає прийняти до лав блоку Україну, Молдову та Грузію. Але щоб це розширення відбулось успішно, Євросоюз повинен здійснити фундаментальні реформи.

«Країни Західних Балкан, Україна, Республіка Молдова та в перспективі Грузія мають стати частиною ЄС. Це розширення буде корисним для Європейського Союзу», — заявив  Олаф Шольц, виступаючи в Карловому університеті у Празі.

 Сьогодні у Празі розпочинається неформальна зустріч міністрів закордонних справ Євросоюзу. На порядку денному — обговорення восьмого пакета санкцій проти рф, обмеження на видачу віз для росіян, майбутнє «Східного партнерства» і європейська перспектива «Асоційованого тріо» — Грузії, Молдови та України. Участь у засіданні глав зовнішньополітичних відомств візьме очільник українського МЗС Дмитро Кулеба.