Україна і світ

  • Президент Конгресу українців Канади Олександра ХИЧІЙ: «Канада розуміє: послаблення санкцій щодо Росії не зупинить агресії проти України»

    За даними перепису населення 2016 року, в Канаді проживає 1 млн 359 тис. 655 мешканців українського походження, що становить близько 4% населення країни. Українці нерівномірно розпорошені територією Канади, сповідують різні релігії та далеко не завжди говорять українською мовою. Однак, багато з них певним чином долучені до Конгресу українців Канади, адже ця парасолькова організація об’єднує під своїм дахом усі українські громадські організації країни

  • Депутат ПАРЄ від Німеччини Франк ШВАБЕ: «Рада Європи не може розв’язати тих проблем, які не до снаги ООН або ОБСЄ»

    Цього тижня у Страсбурзі відбулася весняна сесія ПАРЄ. Її головною інтригою стало ухвалення резолюції, яка імплементує нову, додаткову санкційну процедуру в тих випадках, коли країна-член Ради Європи грубо порушує принципи статуту організації. При цьому ПАРЄ зберегла і своє незалежне право накладати санкції

  • Світ має ставати рішучішим

    Питання національної безпеки залишається нагальним та актуальним. Тож не дивно, що цьогорічний 12-й Київський безпековий форум зібрав понад 1000 учасників. Його ключові теми — питання національної безпеки, Чорноморського регіону, безпеки у Європі та глобальної у світі. 

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    У ПАРЄ знову готуються до поступок РФ

    Нинішньої сесії ПАРЄ, яка відкрилася у Страсбурзі в понеділок, на термінові дебати, що відбудуться сьогодні по обіді, буде винесено резолюцію «Роль і місія Парламентської асамблеї: головні виклики та майбутнє». За цією дещо розмитою назвою ховається доволі конкретний зміст: забрати у ПАРЄ право накладати санкції на національні делегації, що дасть змогу обнулити всі рахунки Росії перед асамблеєю та безумовно повернути делегацію Держдуми РФ

  • 1949—2019: Північноатлантичний альянс на сторожі міжнародної безпеки

    70 років тому Вашингтон став центром створення нового військово-політичного союзу, головна мета якого була доволі логічною й водночас складною: колективний захист демократичних свобод і протидія поширенню комуністичної ідеології та експансії злочинних режимів на теренах вільного світу. Першими членами стали 12 країн: США, Велика Британія, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Канада, Данія, Ісландія, Норвегія та Португалія

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Як у Брюсселі главу держави обирали

    Пропозицію стати членом виборчої комісії закордонної виборчої дільниці №90006, яку організувало Посольство України в Бельгії, я сприйняла спочатку без особливого ентузіазму. Проте зрештою журналістська цікавість і почуття громадянського обов’язку перемогли. 

  • Координатор «Альянс франсез» в Україні Кларісс БРОССАР: «Ви змінюєте власну ідентичність, і Франція має бути поряд»

    У її зовнішності є щось грузинське, а російською ця симпатична панянка спілкується без характерного для іноземців акценту. Якщо спостерігати збоку, не одразу й зрозумієш, що перед тобою француженка, до того ж, корінна парижанка. Кларісс Броссар нещодавно стала координатором французьких альянсів Посольства Франції в Україні. І одразу в путь, щоб на власні очі побачити, як працюють ці маленькі представництва у різних містах. Під час візиту до Рівного ми зачепили й інші теми

  • Ігор ХОХОЛЯК: «Жоден бельгійський університет не має кафедри з вивчення української мови»

    Нині в Бельгії проживає понад чотири тисячі українців. Більшість із них у містах Монс, Шарлеруа, Генк, Льєж, Антверпен, Брюссель. Українська спільнота у цій країні існує понад сторіччя. Її формували шість поколінь українців, які принесли в Бельгію чотири хвилі еміграції. Товариство українців у Бельгії — одна з найстаріших українських організацій у цій країні. У 1945 році наші співвітчизники заснували її, щоб допомагати краянам, які після Другої світової переїхали до Бельгії з Німеччини, куди їх вивозили на примусові роботи

  • Від оборони до подолання бідності

    Головною метою неформального міні-саміту Україна — Європейський Союз за участю Президента Петра Порошенка, президента Європейської ради Дональда Туска, президента Європейської комісії Жан-Клода Юнкера й президента Європейського парламенту Антоніо Таяні, ключових профільних членів Європейської комісії  стало узгодження підходів до розвитку відносин між Україною та ЄС на найближчу перспективу та координація спільної протидії сучасним світовим викликам

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Кремль лякають санкції та міжнародний розголос про його злочини

    Українська влада й міжнародна спільнота мають виробити новий підхід у боротьбі за звільнення політичних в’язнів, які перебувають у російських тюрмах. З одного боку, треба наполягати, щоб влада РФ без зволікань надавала інформацію про місце та умови утримання українських громадян, подання їм лікарської допомоги, закликаючи Кремль звільнити політичних в’язнів. З іншого — ЄС має розглянути запровадження нового глобального санкційного режиму за порушення прав людини. Про це йшлося під час дискусії, що відбулася після демонстрації фільму «Заручники Путіна: українські політичні в’язні Кремля», організованої Групою друзів України у ЄП