Нова українська влада має тісно співпрацювати з ЄС та США над можливістю запровадження нових спільних санкцій та персональних обмежень проти високопосадовців РФ через указ президента Путіна щодо видачі російських паспортів громадянам України. Про це у коментарі кореспондентові «УК» у Брюсселі заявив президент європейської партії «Альянс лібералів та демократів за Європу» (АЛДЄ) Ганс ван Баален. «Не тільки Україна має думати про санкції проти Росії з цього приводу, а й західні партнери мають узяти на себе частину цього тягаря», — вважає політик.

Нещодавно Польща відзначила 15-річчя членства в ЄС. Укрінформ використав цю нагоду, аби розпитати колишнього президента Польщі Александера Кваснєвського про переваги цього кроку для країни над Віслою, перспективи євроінтеграції України, її відносини з Росією та Польщею, а також про перші кроки, які повинен зробити новообраний Президент України.

Коли 8 травня 2009 року у Празі урочисто оголосили про започаткування «Східного партнерства», яке об’єднало шість держав: Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову і Україну, — то його розглядали як майданчик для зближення цих країн із Євросоюзом.

Чи збереже Україна курс на євроатлантичну інтеграцію за наступного Президента, чи продовжиться в країні процес реформ, якою буде відповідь нового глави держави на виклики національній безпеці з боку Росії?
Ці запитання хвилюють зараз багато західних урядів, а також експертних кіл, у тому числі в Сполучених Штатах. Саме цим проблемам була присвячена конференція "У фокусі виборів в Україні: політичні виклики та вікна можливостей", що відбулася в четвер у Вашингтоні.

Справжнім відкриттям 5-го Європейського конгресу місцевого самоврядування, який нещодавно відбувся в старовинному польському місті, стала презентація досвіду Дрогобицької міської ради (Львівщина) зі створення і впровадження в життя власної інноваційної програми Smart City («Розумне місто»).

Цьогоріч на заходах з нагоди 33-х роковин Чорнобильської трагедії на Полтавщині звучала італійська мова. Італійська делегація у складі восьми осіб зустрілася із представниками громадських чорнобильських організацій у терцентрі соціального обслуговування Шевченківської ради в місті Полтаві. Гості від асоціації «Затока казок» і церкви «Відродження Ісуса Христа» прибули з міст Сестрі Леванте і Каві Ді-Лавагна у провінції Генуя. Саме в цю провінцію полтавці щороку возять оздоровлювати постраждалих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС дітей, дітей загиблих в Афганістані та воїнів АТО.

Цього року авіакомпанія «Авіалінії Антонова» продовжить співпрацю з компанією Oil Spill Response Limited (OSRL) зі штаб-квартирою у Великій Британії щодо участі в міжнародному проекті з оперативної ліквідації витоків нафти, якщо такі стануться. Про це  повідомив начальник комерційного відділу авіапідприємства ДП «АНТОНОВ» Андрій Благовісний.

Через три дні після президентських виборів та напередодні голосування за закон про державну мову російський президент Путін підписав указ про спрощений порядок отримання російського громадянства для жителів окупованих районів Донецької та Луганської областей. Як ідеться в тексті указу, видавати російські паспорти українським громадянам президент РФ вирішив «з метою захисту прав і свобод людини», на підставі «загальновизнаних принципів і норм міжнародного права». Помічник Путіна Владислав Сурков заявив, що рішення про видачу жителям окупованого Донбасу російських паспортів — обов’язок влади РФ перед людьми, які «говорять і думають російською мовою».

Учора в Пекіні почав працювати триденний ІІ Форум міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях». Кількість його учасників безпрецедентна: майже 40 глав держав і урядів, 5000 іноземних гостей з понад 150 країн. У роботі форуму бере участь і українська делегація на чолі з першим віце-прем’єр-міністром Степаном Кубівим. Цей захід передовсім став інформаційним приводом для інтерв’ю кореспондента «Урядового кур’єра» з Послом КНР в Україні паном Ду Веєм.

Тепер це вже історія. Під час організації цього інтерв’ю кореспондент Укрінформу пропонував главі Місії України при НАТО Вадиму Пристайку варіант, за яким зустріч та бесіда з агентством мали б відбутися вже після президентських виборів в Україні. «Навіщо відкладати? Наші відносини з НАТО є сталими. Будемо говорити до виборів», —  зауважив дипломат. Автор дозволить собі суб’єктивне судження —  така позиція викликає виключну повагу. Отже, говорили про все —  про НАТО, про Україну, про досягнення й помилки. І про майбутнє. Яке для України вже важко уявити без тісного партнерства з Альянсом та без євроатлантичної солідарності.