«Співпраця триває. Міжнародний валютний фонд — надійний партнер України в часи, коли ми потребуємо підтримки, і наша держава зі свого боку також залишатиметься партнером, що дотримується своїх зобов’язань. На жаль, наразі ми бачимо зволікання з ухваленням реформаторських законопроектів, на які громадяни, бізнес, фінансова спільнота чекають роками. Сподіваюся, парламент нового скликання надолужить це й забезпечить підґрунтя для отримання наступного траншу фінансування від МВФ», — на цьому Президент Володимир Зеленський акцентував під час зустрічі з місією МВФ в Україні на чолі з Роном ван Роденом. Місія, попри скептичні чутки, перебуває в Києві.

У Брюсселі підбивають підсумки виборів до Європарламенту. У Києві не приховують полегшення, бо переконані, що новосформована більшість ЄП буде прихильною до України. «У новому складі Європарламенту наші друзі, безумовно, переважають. Запорука нашого спільного успіху — дружба і європейські цінності», — написав у Twitter міністр закордонних справ Павло Клімкін. І хоч остаточних офіційних підсумків поки що не встановлено, співвідношення сил у ЄП нового скликання вже очевидне. Тому неважко передбачити, як воно вплине на відносини між ЄС і Україною.

Виконання Російською Федерацією припису Міжнародного трибуналу ООН з морського права про звільнення захоплених у Керченській протоці українських моряків і кораблів може стати першим сигналом з боку російського керівництва про готовність до припинення конфлікту з Україною. Також РФ може зробити крок до розблокування переговорів і розв’язання створених нею проблем у цивілізований спосіб. Про це заявив Президент Володимир Зеленський, коментуючи рішення трибуналу, яке зобов’язує Росію негайно повернути під юрисдикцію України 24 українських моряків та українські судна «Бердянськ», «Яни Капу» та «Нікополь».

Перший Президент Казахстану єлбаси Нурсултан Назарбаєв, як відомо, 19 березня 2019 року прийняв історичне рішення про складання повноважень. Казахстан вступив у нову фазу розвитку. Верховну владу в країні було передано у спокійній обстановці відповідно до Конституції. За це світова спільнота поважає Казахстан.

Упродовж останніх кількох тижнів на вулицях Брюсселя з’явилося безліч плакатів, з яких упевнено і заклично на перехожих дивляться десятки облич кандидатів до Європарламенту. Люди рідко зупиняються, щоб детальніше вивчити цю передвиборчу агітацію, поспішаючи у своїх справах. То хто ж такі євродепутати і чого очікувати від Європарламенту нового скликання?

Закон України про забезпечення функціонування української мови як державної жодним чином не загрожує миру й безпеці як основним пріоритетам Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй. Намагаючись ініціювати засідання щодо нього, Росія хотіла винести на обговорення Радбезу внутрішні справи іншої суверенної держави. Це після провалу засідання РБ ООН щодо мовного закону у спільній заяві повідомили постійний представник Німеччини при ООН Крістоф Хойзген та постійний представник Франції Франсуа Делатр.

Рада Європи збирається пробачити Росії анексію Криму, війну на Донбасі, забути про українських політичних в’язнів за ґратами російських тюрем і повернути делегацію Держдуми РФ у ПАРЄ. Таке рішення ухвалили міністри закордонних справ країн-членів РЄ під час ювілейного засідання Комітету міністрів Ради Європи, яке відбулося наприкінці минулого тижня. І хоч про Росію в цьому рішенні не згадано жодним словом, його формулювання не залишають сумнівів щодо того, під кого це рішення писано. У ньому йдеться про те, що участь країн у роботі двох статутних органів РЄ — ПАРЄ та КМРЄ — не опція, а обов’язок країни, тому організація має синхронізувати роботу цих органів.

Ця неблизька країна готова стати для нас точкою входу на ринок Східної та Південної Африки, а також відкрита для українських агротехнологій та інноваційної продукції. У цьому Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана запевнив спікер Національної асамблеї Республіки Кенія Джастін Мутурі. Зустріч відбулася в ме­жах першого візиту кенійського високопосадовця в Україну.

Сьогодні у Гельсінкі відкривається щорічне засідання Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ) на рівні міністрів закордонних справ країн-членів. Цьогоріч воно особливе, бо відбувається у дні, коли Рада Європи відзначає 70-річчя з дня заснування. Попри те що програмою засідання передбачено спеціальну святкову церемонію та урочисті виступи учасників, цей захід не такий, про який мріяв очільник РЄ Торбйорн Ягланд.

Ювілейні зібрання рідко стають приводом для критики й різких заяв. Тому від саміту з нагоди 10-ї річниці заснування «Східного партнерства», який відбувся в Брюсселі, ніхто не чекав гучних скандалів і сенсацій. Хоча за десять років свого існування ця ініціатива, натхненниками якої 2009 року стали міністри закордонних справ Польщі Радослав Сікорський та Швеції Карл Більдт, показала чимало слабких сторін. Один із головних її недоліків — те, що шість країн, які ЄС вирішив об’єднати для співпраці, — Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна, — мають доволі різні уявлення про цілі євроінтеграції. Попри те що Тбілісі, Кишинів і Київ неодноразово натякали Брюсселю, мовляв, ЄС має розділити своїх східних партнерів, створивши нову формулу співпраці, це не знаходило особливої підтримки.