Немає жодних сумнівів у тому, що це стосуватиметься й українського національного інтересу. Одним із найпомітніших і значущих чинників, які позначаться на житті ключових європейських держав — Німеччини, Франції, Іспанії, Італії — стане початок передвиборчої кампанії до Європейського парламенту. І хоча вибори заплановано на травень 2019 року, їхнє дихання вже відчувають у Берліні, Парижі, Мадриді, Римі та Брюсселі. Головні політичні партії, скажімо, Європейська народна партія, активно включилися в передвиборчі перегони, старт яким дав Президент Європейської комісії пан Юнкер, виступивши 12 вересня 2018 року з промовою щодо майбутнього Євросоюзу. Цей виступ був для нього останнім на посаді Президента Єврокомісії. Тому більшість часу він присвятив аналізу досягнень і окресленню перспектив розвитку континенту на найближче майбутнє. Тема України та російської військової агресії жодного разу не прозвучала у виступі Юнкера, натомість увагу було приділено Африканському континенту й Балканам. Після запитань, які поставили Президентові Єврокомісії голови політичних фракцій Європарламенту, стало зрозуміло, що розігрувати «українську» чи «російську» карти у виборчій кампанії не поспішають

Програма наради українських послів, яка відбувається щодва роки, цього разу виявилася надзвичайно насиченою. Окрім візиту в прифронтову Авдіївку, спілкування зі своїм безпосереднім шефом Павлом Клімкіним, зустрічей з керівництвом держави, посли давали численні брифінги й коментарі для журналістів. «УК» вдалося особисто поставити кілька запитань представникові України при ЄС Миколі Точицькому. 

24 серпня Україна святкуватиме 27 років незалежності! Це свято дуже важливе для кожного українця! 

Вуличні виступи проти наступу уряду Румунії на незалежні антикорупційні інституції розпочалися наприкінці минулого тижня. Протести розпочалися з Бухареста, проте столицею не обмежилися. Тисячі демонстрантів вийшли на вулиці в містах Клуж-Напока, Констанца, Ясси, Сібіу. Обурені громадяни закликають уряд піти у відставку і вимагають дострокових виборів у країні. 

Уже майже рік у місті Ополе працює Почесне консульство України (відкрилося 14 вересня 2017 р. на вулиці Краківській, 9). Воно стало одинадцятим у Польщі. Цікаво, що до цього всі почесні консули України в Польщі були чоловіки, а опольське очолила жінка. Тож кореспондент «Урядового кур’єра» не міг не скористатися нагодою зустрітися з Почесним консулом Іреною ПОРДЗІК. 

Попри розмови про зближення відносин США з Кремлем, політика офіційного Вашингтона щодо Росії залишається жорсткою. Останніми тижнями за океаном офіційно заявили, що ніколи не визнають спроби РФ анексувати Крим, підтвердили непохитну підтримку Києва й збільшили заплановане надання коштів на допомогу Україні у сфері оборони. Про те, чому в Вашингтоні активізувалася політика на українському напрямі і які зусилля докладають для цього, розповів в інтерв’ю Укрінформу Надзвичайний і Повноважний посол України в США Валерій Чалий. 

Зміцнення стратегічного партнерства між Україною та Сполученими Штатами, зокрема енергетичної співпраці, були в центрі уваги зустрічі Президента Петра Порошенка із заступником Державного секретаря США з питань енергетичних ресурсів Френсісом Фенноном

З часу отримання Україною незалежності, чи не найбільшим другом нашої молодої держави на міжнародній арені була Канада. Від миттєвого визнання суверенітету і до численних програм з розвитку, Канада завжди підставляла своє плече

Минулого тижня на міжнародному аерокосмічному авіасалоні Фарнборо-2018 ДП «АНТОНОВ» та Aviall Services, Inc. (підрозділ Boeing) підписали генеральну угоду (General Terms Agreement) щодо взаємодії у виробництві модернізованих літаків Ан-148, Ан-158 та Ан-178, сімейство яких матиме позначення Ан-1X8. У межах цієї кооперації Aviall Services, Inc. забезпечить закупівлю й постачання на «АНТОНОВ» широкої номенклатури комплектуючих виробів для серійного виробництва цих літаків і забезпечення їх післяпродажної підтримки в майбутньому

Анексія Криму Росією та її воєнна агресія на українському Донбасі фактично зруйнували всю повоєнну система безпеки світу, яка базувалася на рішеннях Ради Безпеки ООН. Про це в ефірі програми «Свобода слова» заявив Президент Петро Порошенко. «Що відбувається, коли агресор — сама країна-член Ради Безпеки ООН, яка може заветувати будь-яке рішення?» — сказав глава держави, нагадавши, як РФ заблокувала рішення щодо створення незалежного трибуналу з розслідування обставин катастрофи МН17, «визнавши свою відповідальність за цей жахливий злочин». На думку Петра Порошенка, Радбез ООН у нинішніх умовах вже не є дієвим інструментом гарантування глобальної безпеки. На сьогодні у міжнародної спільноти залишився єдиний такий інструмент — НАТО.