Перший день візиту до Брюсселя Президента Петра Порошенка збігся з ухваленням цього документа, який підтримали 433 депутати (30 утримались і 105 спробували дати нам відкоша). У тексті однозначно вказано: «Європейський парламент наголошує, що Угода про асоціацію не є кінцевою метою відносин ЄС — Україна та підтримує європейські прагнення України».

Євродепутати схвалили нові форми зміцнення співпраці України з ЄС, зокрема в контексті поступового зближення з Митним і Енергетичним союзами та Цифровим єдиним ринком. Крім того, Україна має європейську перспективу відповідно до 49 статті договору про Європейський Союз і може подати заявку, щоб стати його членом. Але за умови дотримання Копенгагенських критеріїв і принципів демократії, поваги до основних свобод, прав людини, прав меншин, захисту верховенства права.

Єврокомісар Федеріка Могеріні й президент Європейської Ради Дональд Туск завжди радо вітають главу Української держави. Фото з сайту president.gov.ua

Резолюція на часі. Що далі?

Окрему увагу резолюція приділяє подіям поблизу Керченської протоки, які сталися 25 листопада. «Європейський парламент рішуче засуджує свідомий акт агресії Російської Федерації проти України, вимагає негайно й безумовно звільнити всі українські судна та моряків, до яких необхідно ставитись як до військовополонених», — цитує УНІАН текст документа.

Там знайшлося місце й закликам до ЄС запровадити цілеспрямовані санкції до РФ, якщо та не звільнить наших моряків і вдасться до подальшого загострення ситуації. Укотре прозвучали слова занепокоєння, заклики до здорового глузду й вимоги гарантувати свободу судноплавства Керченською протокою й Азовським морем, як і передбачено міжнародним правом.

«Європейський парламент закликає ЄС та його країни-члени закрити доступ до портів ЄС російським суднам, що йдуть з Азовського моря, якщо Росія не відновить свободу судноплавства через Керченську протоку й Азовське море», — вказано в резолюції.

Євродепутати закликають використати всі дипломатичні засоби для зниження напруженості ситуації та наполегливо звертаються до Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) та її країн-учасниць розширити мандат Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на регіон Азовського моря.

Того самого дня Президент Петро Порошенко на своїй сторінці у Фейсбуці схвально відгукнувся на цю резолюцію: «Підтримую ухвалення Європарламентом доповіді про виконання Угоди про асоціацію Україна — ЄС. Вдячний євродепутатам за визнання значного прогресу України на шляху євроінтеграційних реформ з часу Революції гідності, яких здійснено більше, ніж за всі попередні роки незалежності. Підтримую і підтвердження непохитної позиції Європарламенту на підтримку суверенітету й територіальної цілісності України з рішучим і категоричним засудженням російської агресії проти нашої держави, зокрема нещодавнього акту агресії РФ у Керченській протоці».

Петро Порошенко вважає позицію Європарламенту свідченням твердої підтримки України в боротьбі українців за свій європейський вибір і результатом безпрецедентного рівня відносин між Україною та ЄС.

У Брюсселі Петра Порошенка вітав Президент Європейської Ради Дональд Туск. Теми розмови було визначено заздалегідь: повзуча окупація Кремлем Азовського моря й Керченської протоки, воєнна агресія проти наших кораблів, загроза судноплавству і що з усім цим робити цивілізованому світу. Дональд Туск отримав перелік осіб і кораблів Росії, причетних до недавньої агресії.

Петро Порошенко наголосив на важливості посилення допомоги з боку ЄС соціально-економічному розвитку українського Приазов’я, яке потерпає від цілеспрямованої блокади з боку РФ. Тож передав на розгляд інституцій і держав-членів ЄС перелік гуманітарних та інфраструктурних проектів, які могли б підтримати європейські партнери, повідомляє департамент прес-служби АП.

Укотре було вказано на відсутність прогресу з боку Росії в імплементації мінських домовленостей, що зумовлює необхідність схвалення Європейською Радою політичного рішення про подальше продовження ЄС економічних і секторальних санкцій проти Росії після 31 січня 2019 року. Президенти домовилися посилити взаємодію для протидії зовнішньому втручанню у виборчі процеси в Україні та Європейському Союзі у 2019 році.

Петро Порошенко й Дональд Туск розглянули шляхи реалізації домовленостей за підсумками 20-го саміту Україна — ЄС, зокрема в частині поглиблення секторальної інтеграції в енергетичній галузі, на цифровому ринку, в юстиції та внутрішніх справах, на митниці. Лідери домовилися приділити особливу увагу обговоренню цих питань на наступному засіданні Ради асоціації Україна — ЄС 17 грудня 2018 року.

Фото з сайту gorod.lv

У НАТО говорять конкретно

Про інтеграцію, але євроатлантичну, Петро Порошенко говорив із Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. На спільній прес-конференції Генсек наголосив: «Союзники визнають прагнення України приєднатися до Альянсу. Ми хочемо бачити, як ваша країна досягає успіху, ми налаштовані допомогти вам зробити це. Ефективне управління та реформи наблизять Україну до євроатлантичної родини. Важливого поступу вже досягнуто. І ми заохочуємо Україну й надалі йти шляхом реформ, зокрема в посиленні цивільного контролю за безпековими і розвідувальними службами, в боротьбі з корупцією».

А ще Єнс Столтенберг розповів про конкретні шляхи допомоги Україні: «НАТО надає тверду політичну й практичну підтримку. Ідеться про близько 40 мільйонів євро, які зобов’язалися надати союзники для трастових фондів Україна — НАТО. Один такий трастовий фонд допомагає поліпшити командування, контроль, комунікацію. Ми надамо захищені засоби зв’язку для українських Збройних сил до кінця цього року».

Допомога стосується поліпшення військово-морського потенціалу нашої країни, логістики й кібербезпеки.

«У відповідь на агресивні дії Росії НАТО посилило свою присутність у регіоні Чорного моря впродовж останніх кількох років, і ми й надалі оцінюватимемо наше позиційне положення там, — заявив Єнс Столтенберг із  приводу подій 25 листопада. — Високо оцінюю спокій і стриманість, які продемонструвала Україна під час розвитку подій на Азовському морі. Загострення не відповідало б жодним інтересам».

На думку Петра Порошенка, 25 листопада сталася не просто атака на Україну. Так Росія перевіряла весь Альянс на здатність до адекватної відповіді. «Росія втратила всю довіру після цієї агресії. Наша відповідь на агресію Росії має бути рішучою», — наголосив Президент.