Українці часто нарікають на завищені тарифи й погану якість житлово-комунальних послуг. Подекуди не безпідставно. За скаргами громадян прокуратура провела низку перевірок, за результатами яких розпочато 43 кримінальні провадження. На усунення виявлених порушень внесено 340 подань. До відповідальності притягнуто 119 посадовців органів влади і місцевого самоврядування. А також скасовано 27 незаконних рішень. 

Кожен хоче пити чисту і якісну воду, а головне, щоб її подавали  до помешкання безперебійно. Та нині  й перша, і друга розкіш доступна не всім. Як вирішують на місцях питання  водозабезпечення, дізнавались журналісти «Урядового кур’єра». 

Модернізувати житлово-комунальне господарство тільки за бюджетні кошти та платежі громадян за комунальні послуги не вдається. Наскрізь латане-перелатане господарство тріщить по швах. Всі розуміють, що його можуть урятувати тільки значні фінансові вливання. Відчуваючи колосальну потребу в інвестиціях, ЖКГ в особі керівників та фахівців галузі нині шукає нові можливості залучення капіталовкладень з різних джерел. І знаходить. Зокрема Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, як розповів на виїзній відомчій колегії в Черкасах його очільник Геннадій Темник, прагне широко впроваджувати нові інвестиційні проекти. 

Численні проблеми, що обсіли останнім часом комунальне господарство Полтави, змусили міську владу вдатися до підвищення тарифів на послуги. Але готуючи це непопулярне рішення, вона передала куті меду, підвищивши їх у рази, що викликало негативну реакцію у населення. Люди справедливо обурювалися, що залатати дірки у міському господарстві вкотре намагаються за їхні кровні. А тут ще й деякі опозиційні політичні сили підлили оливи у вогонь. У результаті у другій половині дня 27 вересня під стінами Полтавської міськради  зібралося на мітинг, за приблизними даними, до 800 людей, які вимагали справедливості. Учасники акції двічі перекривали центральну вулицю Жовтневу, попередивши про це водіїв.

Нині комунальники ламають голови, як ефективно обігріти приміщення: щоб і споживачам було недорого, та й самим у збитку не лишитися. Який енергоносій ліпший? Та як кому: одному зручніше, щоб натиснув кнопку газового котла і стало тепло в приміщенні, а інший отримує моральне задоволення і фінансову вигоду з використання біомаси. 
Принагідно зауважимо, що в нашій країні ставлення до запровадження альтернативних видів палива не завжди було послідовним, а радше, висловлюючись мовою природознавства, нагадувало припливи і відпливи. Разом із тим, за роки роботи та спроб організації вітчизняного ринку накопичено неабиякий досвід. Нині вже помітна енергоефективна свідомість, і це дає результат. 

Підготовка до опалювального сезону вже на фініші. Тож журналісти «Урядового кур’єра» з’ясовували, коли комунальники збираються подавати тепло. 

Одна моя київська приятелька була дуже здивована, коли я їй розповіла, що у майже півмільйона мешканців правобережної частини Дніпропетровська (це п’ять районів міста з восьми) у розпал серпневої спеки у кранах не було води. І таке «щастя» на цілих дві доби. «Як? Зовсім воду відключили? Чи тільки гарячу?» — не могла второпати жителька столиці. Довелося їй докладно пояснити, що якраз нестача гарячої води у централізованій мережі водопостачання для Дніпропетровська вже давно є нормою життя. Як і щорічні відключення холодної води влітку на дві доби — через планово-профілактичний ремонт застарілої водопостачальної мережі й підготовку її до зими. «І як же ви без води обходилися?» — переймалася киянка. «Та запасалися, — кажу. — Про відключення ж попереджають заздалегідь».  

Нас запевняють, що опалювальний сезон у цьому році розпочнеться вчасно і без сюрпризів. Тільки-но середньодобова температура на вулиці не перевищуватиме 8 градусів протягом трьох діб, батареї в помешканнях потеплішають. А поки що завершується підготовка до зими, яка, за словами комунальників, як ніколи злагоджена. Власне, в цю справу вже вклали 3,2 мільярда гривень. І вочевидь це істотно вплинуло на темпи підготовки. Адже нині, як зауважила вчора під час прес-конференції начальник управління комунальної теплоенергетики Мінрегіону Олена Малежик, на першу декаду вересня готовність ЖКГ до зими становить 97% за планового показника на цей період 90%.  Вона запевнила, що соціальна сфера стовідсотково буде готова до увімкнення тепла до 1 жовтня, а інші заклади та житловий фонд — з 15 жовтня. Хоч якщо кілька ночей поспіль на вулиці буде холодно, в дитячі садки, школи та лікарні тепло можна буде подати й раніше. В областях уже завершено технічну підготовку до опалювального періоду дитячих садочків та шкіл. Загалом нині підготовлено 19,5 тисячі шкіл та 14 тисяч дитячих садків. 

В області стан підготовки житлово-комунального господарства до осінньо-зимового періоду — один з кращих у країні. Роботи виконують за графіком, і в облдержадміністрації впевнені, що своєчасно та на 100% галузь буде готова технічно. Справляються і з урядовим завданням — не допустити необгрунтованого підвищення тарифів. 
Нещодавно у селищі міського типу Турбів підняли розмір оплати на водопостачання і водовідведення. Новина ще не встигла обійти всі двори, як орган місцевого самоврядування повернувся до раніше встановленої вартості за комунальні послуги, бо в ситуацію втрутилася обласна комісія з контролю за тарифами. Навівши цей приклад, заступник голови Вінницької обласної держадміністрації Роман Аксельрод зазначив: «Сьогодні для людей оплата за отримані послуги ЖКГ — це все-таки велике навантаження на сімейний бюджет. Тому в області для себе ми поставили завдання працювати максимально з тим, щоб не підвищувати тарифи, навіть якщо для цього є підстави». 

Житлово-комунальне господарство багато хто називає «чорною дірою». Хоч скільки грошей у нього вкинь — усе мало.  То чи варто в такому разі підвищувати тарифи на послуги? Та комунальники мають на це відповідь. Оскільки востаннє тарифи зміню- валися в 2007—2009 роках, а ціна на енергоносії, які в структурі тарифу становлять левову частку,  неодноразово зростала вартість послуг ЖКГ, далеко відстала від їх фактичної собівартості.