ЖКГ

Мотивація — велика річ. Якщо майже 20 років заклики влади до того, щоб мешканці будинків об’єднувалися для управління спільною власністю, натикалися на нерозуміння цих самих мешканців — мовляв, навіщо, то останніми роками справи пішли набагато веселіше. Як кажуть, не було б щастя, то нещастя допомогло. Коли змінилися тарифи на житлово-комунальні послуги, люди почали замислюватися: як платити менше? Держава підказала вихід: об’єднуйтеся, беріть «теплі» кредити, бюджет допоможе, тож термомодернізуйте будинок і платіть менше. Люди повірили і переконалися, що це справді працює. 

Незабаром усі житлові та нежитлові будівлі зводитимуть з урахуванням європейських норм: вони будуть енергоефективними та енергоощадними. А старі доводитимуть до таких кондицій. 7 червня 2017 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства схвалено доопрацьований спільно з Держ­енергоефективності законопроект №4941-д «Про енергетичну ефективність будівель». Члени комітету вирішили рекомендувати парламенту ухвалити законопроект у другому читанні та в цілому. 

Кабінет Міністрів оприлюднив рішення про запровадження механізму монетизації субсидій, заощаджених в опалювальний період 2016—2017 років. Повний опис механізму містить постанова №300, оприлюднена в № 81 «Урядового кур’єра» за 29 квітня. 

Уже кілька років у Києві існує проблема, про яку немало й говорять, але результат поки що нульовий. Це спорудження багатоповерхівок і МАФів на водопровідно-каналізаційних комунікаціях. Ситуація, коли будинки зводять там, де в жодному разі не можна, та ще й без виконання технічних умов на підключення до водопровідно-каналізаційних мереж, — це, зауважують фахівці, міна уповільненої дії. Адже йдеться не лише про серйозні збої у роботі систем і створення незручностей жителям усього району, де розташовані об’єкти, а й про брак доступу до мереж у разі аварії. Під загрозою руйнування в таких випадках може бути цілий будинок. 

Наша країна працює над підвищенням енерго­ефективності житлових будинків. Люди можуть скористатися державною і місцевими програмами. Зокрема у Вінниці ефективно себе зарекомендувала міська програма капітальних ремонтів у житлофонді на умовах співфінансування, де 30% — кошти мешканців, а 70% — міського бюджету. 

Від радянських часів незалежна Україна отримала глибоку житлову кризу. Ця проблема й нині досить гостра. 

Останнім часом популярною темою для розмов стало обговорення платіжок за житлово-комунальні послуги. «А скільки тобі за тепло нарахували? А мені ось скільки». Та доки одні українці нарікають на високі тарифи на опалення, інші шукають можливості платити менше. Шукати далеко не треба — досить уважно проаналізувати, скільки переплачуємо через те, що немає обліку тепла. Та навіть якщо міським чи державним коштом теплолічильник і встановлено, то переплачуємо через те, що тепло втікає через не утеплені двері чи стіни. А потім слід зайнятися термомодернізацією будинку. 

На Одещині субсидії отримують лише 17% населення області. А живуть тут не багатше, ніж в інших регіонах. Середній по Україні показник — 55%... Представляючи в Одесі нового очільника ОДА, Президент України Петро Порошенко наголосив, що кількість оформлених субсидій — «це той показник, яким має займатися влада». 

Багато киян отримали за грудень платіжки із захмарними сумами за опалення. «88 квадратних метрів — 4153 гривні», «за 61 метр? — 3720 гривень» — ці суми викликають подив, хоч вони не найвищі. Здивували такі суми і заступника голови КМДА Петра Пантелєєва. «Я переконаний, що кожне нарахування має бути справедливим і не шокувати людей, — зазначив він у соцмережі. — Теплопостачальна організація має перевірити й зробити перерахунок, якщо суми не коректні». «Ми ініціюємо рейд-перевірку будинків з аномально високими обсягами споживання тепла порівняно із задекларованою опалюваною площею, щоб виявити джерела несанкціонованого відбору теплоносія», — зауважують у Київенерго. 

Те, що в Харківській області почали впорядковувати сферу енергозбереження та економії природних ресурсів, жителі регіону помітили не з декларативних програм, що ухвалені центральною, регіональною чи місцевою владою, не з галочок  у звітах і навіть не із засобів масової інформації, а лише з власного досвіду: краще й тепліше їм стало нинішньої зими чи… 

У світі будують нові газогони, а це свідчить, що видобувні енергоносії ще довго відіграватимуть значну роль. Утім, держави прагнуть зменшити споживання природного газу, що зміцнює енергетичну незалежність та економічно вигідно. І Україна тепер виходить з реальних можливостей і світових тенденцій. Однак наша комунальна теплоенергетика ще надто енергозатратна. Хоч є й здобутки. Наприклад, Вінниччина за два роки зменшила споживання газу на 33% або на 2,5 мільярда гривень. Ці кошти залишаються в області, що стимулює розвиток громади. Населення зменшило споживання газу приблизно на 30%, а підприємства теплоенергетики — на 25%. Іншими словами, індивідуальне опалення майже на 5% прудкіше від централізованого. А якщо останнє підгодовувати місцевою альтернативною енергією, то в якого будуть більші можливості? 

Уявіть картину: в місті густішають сутінки і спалахують ліхтарі. Потім їх гірлянда злегка тьмяніє там, де безлюдно, і яскравішає в місці скупчення містян. Таке розумне освітлення здається фантастикою. Однак це реальність, втілена в життя завдяки Програмі «Угода мерів — Демонстраційні проекти», яку фінансує Європейський Союз.