Про катастрофічний стан інженерних комунікацій у будинку на вулиці Стрийській, 93, голова асоціації об’єднань співвласників Львова «Оберіг» Стефанія Климко знала давно, коли створювали ОСББ. Тридцятирічну багатоповерхівку військовики передали на баланс міста у вкрай занедбаному стані, але коштів на ремонт тоді катастрофічно не вистачало, рік у рік змушені були щось десь підлатати, аби ще одну зиму «якось протягнути». А вже наприкінці минулого опалювального сезону зрозуміли: треба негайно братися за роботу, бо зношені комунікації ще однієї зими просто не витримають. Ремонтники постійно лагодять тепломережу, що називається, з підвалів не вилазять, бо один витік ліквідують, а в іншому місці прориває. А коштів, каже пані Стефанія, як не було, так і нема: з міської скарбниці допомоги не допросишся, а власних із квартплати годі нашкребти.
ЖКГ
«Урядовий кур’єр» продовжує цикл публікацій про те, як ефективно зекономити газ, зменшити використання енергоресурсів і водночас перезимувати в теплі. Цього разу цікавий досвід знайшов наш власний кореспондент у Вінницькій області.
Перед початком цього опалювального сезону актуальним, як ніколи раніше, є питання економії газу і зменшення використання енергоресурсів — а отже, й заощадження коштів споживачів тепла. Уряд визначив завдання — скоротити використання блакитного палива на 30%.«Урядовий кур’єр» розпочинає цикл публікацій про те, як перезимувати в теплі й не спустошити гаманець. Нині наші журналісти вивчали досвід Полтавщини, Сумщини та Буковини.
Якщо в попередні роки киянам відключали гарячу воду лише на пару тижнів — для профілактичних робіт, то цього літа «брудних тижнів» стало більше. За повідомленням прес-служби КМДА, на 14 серпня в Києві без гарячого водопостачання залишилися 8996 споживачів, або 57,5% тих, кому надають послуги з централізованого опалення й гарячого водопостачання. Перший заступник голови КМДА Ігор Ніконов зауважив: «Щоб заповнити сховища газом, уряд ухвалив рішення обмежити споживання газу. Київ має споживати близько 2 мільйонів кубометрів газу на день, а нині ця цифра становить 700 мільйонів».
Якщо порівняти нинішній стан двору трьох будинків по вулиці Прокоф’єва, 36, 32-а та 44/1, з тим, як це було ще місяць-два тому, то це — дві великі різниці. Замість розбитого ямкуватого асфальту, занедбаних клумб тут постала така собі райська місцина з акуратним зеленим газоном, дитячим майданчиком, рівними доріжками, вимощеними плиткою. Навіть на високих підборах жінки та дівчата не ризикують підвернути ногу, бо все зроблено на совість.
Як збирають, розподіляють і куди витрачають гроші, сплачені громадянами за комунальними платежами, гадаю, турбує будь-кого з українців, тим більше в умовах постійного підвищення тарифів, дефіциту бюджету та необхідності фінансування воєнних дій. Зацікавилися цим і в Дніпропетровській обласній держадміністрації. На брифінг щодо перших результатів перевірки діяльності комунальної сфери Дніпропетровської області в. о. заступника голови ОДА Святослав Олійник взяв списки загиблих і поранених бійців внутрішніх військ під Слов’янськом та Краматорськом. «Люди ризикують своїм життям за зарплату 3—3,5 тисячі гривень. А в той час, коли потрібно докладати неймовірних зусиль на пошуки коштів для придбання бронежилетів, які врятували б життя бійцям, деякі чиновники шаленими темпами розкрадають бюджетні кошти, живуть своїм окремим життям. Для них 10—20 мільйонів гривень — не такі вже й великі гроші, вони навіть не відчувають своєї відповідальності перед людьми, — сказав Святослав Олійник про чиновників, які звикли жити за корупційними схемами. — Приблизно два місяці ми провели у спробах діалогу з тими структурами, які займаються розподілом комунальних грошей. Ми агітували, переконували, роз’яснювали те, що мова йде про принципово іншу форму роботи з розподілу колективних грошей, що ці кошти зовсім не можна красти. Однак це, як і наші нові підходи, викликало не просто нерозуміння, а категоричне неприйняття деякими чиновниками. Нам не вірили, що ці гроші не можна розкрадати, що це всерйоз і зворотного шляху просто не може бути».
Кілька років тому на державному рівні було поставлене грандіозне завдання: довести кількість ОСББ у 2015 році до 70%. Однак нині їх кількість перевищує 17 тисяч, а це трохи більш як 20% усього багатоквартирного житлового фонду. Склалося враження, що самі мешканці будинків втратили інтерес до об’єднання. Чому так сталось і які кроки потрібні, щоб активізувати процес реформування ЖКГ? Про це розмовляємо з директором департаменту стратегії реформування та розвитку ЖКГ Мінрегіону Наталією ОЛІЙНИК.
Наш читач Василь Нестеренко звернувся до корпункту «Урядового кур’єра» в Черкасах зі скаргою на часту зупинку ліфтів. Кореспондент поцікавився причинами такої ситуації в Черкаському міськвиконкомі. Ось що вдалося з’ясувати. У черкаських багатоповерхівках комунальної форми власності нині зупинено сім ліфтів. Причина — сплинув гранично допустимий 25-річний термін їх експлуатації. Після цього ліфт в обов’язковому порядку має бути зупинений для технічного обстеження та капітального ремонту.
Щоб зрозуміти різницю, її треба відчути. Проживши понад десяток років у «хрущовці», по-доброму позаздрила подрузі, котра придбала квартиру по сусідству, у новобудові. Як вона сама підкреслила, це зовсім інша філософія. Перш за все, площа, по-друге — чистота і порядок. Місця загального користування прибрані, біля будинку квітнички, заметено-полито. Упродовж п’яти років працює одна і та ж двірничка — молода жіночка, яка до цього торгувала в кіоску. ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ У МАТЕРІАЛІ: Як розраховується плата за житлово-комунальні послуги? Що таке «миття сміттєвих контейнерів»? Чи часто треба мити сходові клітки? Як можна вплинути на комунальників? Що зашифровано у рядку «утримання прибудинкової території»? Як мешканці будинку можуть перевірити надання послуги «прочищання вентиляційних шахт»?
Перше ОСББ в Україні створене ще 1997 року. Вочевидь, як «пробний камінь» такого процесу. Бо ж сам Закон «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» ухвалено лише 1999-го. Пізніше до нього внесли зміни. Владні структури заохочували мешканців брати управління будинками у свої руки. У 2010 році навіть план склали — до 2015 року в Україні у 70% п’ятиповерхових і вищих будинків мають бути створені об’єднання. Це чимало, враховуючи те, що в Україні понад 130 тисяч багатоквартирних будинків. Та процес великими темпами не пішов. Нині у країні діють більш як 16 тисяч ОСББ. А до того «точкового» 2015-го залишилося трохи менш ніж рік.
Відповідне завдання окреслив віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул в Одесі під час виїзної наради щодо контролю реалізації проекту Світового банку «Розвиток міської інфраструктури».
Те, що для бюджетних організацій з нового року зменшилися тарифи на опалення, безумовно, дасть змогу зекономити кошти. Інша річ, чи стане тепліше у приміщеннях, які із самого початку не були «зорієнтовані» на економію самого тепла? Втім, якщо в офісах люди ще якось «перетопчуться» в холодну пору — одягнуть «зайвий» светр чи зігріються чаєм, то там, де перебувають маленькі діти, має бути тепло. У дитсадочках проблему тепла розв’язують по-різному: десь більше відкручують вентилі теплових труб, десь ставлять обігрівачі. В будь-якому разі економію коштів так, як потрібно, забезпечити не вдається.