Що квітень буде вологим,  прогнозували професійні й народні синоптики. Так і сталося у першій декаді місяця. Сонячні погожі дні з теплими дощами розбудили землю: усе навкруг зазеленіло, заквітувало, защебетало. Весна іде, красу несе, і тій красі радіє все! Саме таку поетичну характеристику можна було дати ранньому візиту цьогорічної весни.

Аж раптом підступна зима, що мобілізувала свої сили десь на Балканах, кинула їх на Україну. І тут уже поетичні рядки про «білий сніг на зеленому листі» набули далеко не ліричного змісту. Тисячі поламаних дерев, кілометри обірваних електричних дротів, снігові замети на дорогах. Цей несподіваний удар стихії завдав містам і селам України великої шкоди.  Нині науковці (вкотре!) аналізують причини і наслідки природних катаклізмів.  Але висновок відомий наперед: безвідповідальне ставлення людини до природи дедалі частіше спричиняє глобальні катастрофи. Мимоволі хочеться вигукнути: люди, отямтеся! Не чиніть зла на тендітному острівці життя!

Розбудити землю

Три обов’язки у весни: здолати зимову темряву — за це відповідає березень; сніг прибрати, розбудити і зігріти землю — цим опікується квітень; причепурити землю зеленими шатами, уквітчати її й запросити в гості літо  залишається  травню. Квітень, як бачимо, зі своїми обов’язками не зовсім упорався, а від травневої погоди, за давніми народними прикметами, великою мірою залежить майбутній урожай. Якщо до квітневих запасів вологи додасться стабільне травневе тепло, усе, що засіяли, зійшло, розквітло і зав’язалося,  влітку гарно вродить.

Тож звернімося до народних прикмет. У травні старі люди і народні синоптики здавна складають прогнози, спостерігаючи за станом погоди у такі дні релігійних свят:  Луки (5), Юрія Весняного (6), Яреми-Запрягальника (14), Бориса і Гліба (15), Миколи Літнього (22).

Свято Луки (день Леля і Лади) мені запам’яталося з далекого дитинства. На лужку біля річки, неподалік від нашого обійстя, збиралася молодь з усіх куточків села. Дівчата плели з вербових гілок, кульбаби, незабудок і латаття віночки. Обирали між собою найкращу Ладу — символ Весни, а парубки — Леля. Навколо них водили танок і співали обрядову пісню «Десь тут була подоляночка».  Потім Лада і Лель підкидали свої віночки над гуртом. Дівчата і хлопці намагалися їх упіймати.  Того, кому діставався вінок, вважали володарем щасливої долі.

«На Луки сій  моркву і буряки», — каже народне прислів’я.  Інше стверджує: «Якщо вранці на Луки трава в росах — влітку добре вродять овес і просо».  Якщо цей день видасться теплим, до кінця місяця погода буде мінливою, з похолоданням.

Юрій Весняний вважається оберегом свійських тварин, пастухів, вояків, молодих жінок і  дівчат. Цього дня традиційне  свято — проводи вівчарів на полонину до місць постійних пасовищ. Якщо на Юрія закувала зозуля, це погана прикмета — літо буде неврожайним.  Якщо вночі приморозить, гарно вродять гречка, просо, овес. Хто цього дня побачить лелеку, рахуйте, скільки разів він змахне крильми — стільки  років  проживете.

Ярема-Запрягальник зобов’язує хліборобів завершити весняно-польові роботи: сівбу ранньої ярини, внесення добрив на ланах і в садах.  Якщо на Ярему теплий день і зоряна ніч, літо буде сухим і врожайним; якщо йтиме дощ з вітром, наступна зима буде суворою.

Травень — чарівна пора солов’їних ночей. Найактивніша концертна діяльність королів пташиного вокалу починається на Бориса і Гліба. Вважається, що цього дня соловейки відспівують душі праведників. Найобдарованіші солісти можуть демонструвати свій талант з вечора до ранку. У цьому разі можна очікувати, що літо буде погожим і врожайним.  Якщо ж солов’їні ночі будуть холодними, з відповідним затишшям, наступна зима буде багатосніжною.

У народі кажуть: «Прийшов Миколай — коней випасай», «До Миколи Літнього не сій гречку і не стрижи овечку». Не слід  поспішати висаджувати баштанні культури, бо ще можуть бути нічні приморозки. Якщо цього дня погода похмура, літо буде холодним, із градобоями;  якщо на Миколи дощить, гарно вродить жито.

Із болем і сльозами

Дві календарні  дати травня відгукуються в наших серцях протилежними почуттями: перше — болем від ран, завданих нацистськими загарбниками українському народу під час Другої  світової війни; друге — ненависть до імперії зла, яка успадкувала загарбницькі  методи гітлеризму.   9 травня — свято зі сльозами на очах. А скільки ще нашого горя і сліз додається щодня з вини кремлівського фюрера…  Ось як звертається до ветеранів Другої світової поет Олександр Шугай:

Не впавши в боях на коліна,
Чи знали скривавлені  ви,
Що прийде біда не з Берліна,
А прийде біда із Москви?
Чи снилося вам на розпутті
Страшної тієї війни,
Що візьме у Гітлера Путін
Пощерблений меч сатани?

18 травня 1944 року. Цей день увійшов в історію України  як дата  національної трагедії кримськотатарського народу. Нині геноцид проти татарського населення загарбаного Росією Криму нагадує події 73-річної давності. Адреса виконавців злочину та сама: Москва, Кремль. Суд  у Гаазі проти держави-агресора розпочався. На його справедливість очікує не лише Україна, а й уся міжнародна спільнота, яка  засуджує тоталітаризм, тероризм, злочини проти людяності. 

Павло ЛАРІОНОВ
для «Урядового кур’єра»

НАШ КАЛЕНДАР

1—2 травня — День міжнародної солідарності трудящих

3 травня — Всесвітній день свободи преси

4—10 травня — Глобальний тиждень безпеки дорожнього руху ООН

6 травня — Юрія Весняного

8—9 травня — Дні пам’яті та примирення, присвячені  пам’яті жертв Другої світової війни

9 травня — День Перемоги

13  травня — Всесвітній день  птахів, що мігрують

14 травня — День матері

15 травня — Міжнародний день сімей

17 травня — Всесвітній день телекомунікації та інформаційного суспільства

18 травня — День боротьби за права кримськотатарського народу; День пам’яті жертв геноциду (1944) кримськотатарського народу

20 травня — День науки; День Європи; День банківських працівників

21 травня — День пам’яті жертв політичних репресій; Всесвітній день культурного різноманіття задля співробітництва та розвитку

22 травня — День  перепоховання Т.Г. Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева; Міжнародний день біологічного різноманіття

23 травня — Міжнародний день з недопущення акушерських фістул

24 травня — День слов’янської писемності  і  культури

25-31 травня — Тиждень солідарності з народами несамоврядних територій

27 травня — День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження

28 травня — День хіміка; День прикордонника 

29 травня — Міжнародний день працівників ООН