ПРОБЛЕМА

Завдяки активній позиції батьків українські школи в Донецьку поки що не закриватимуть

Батьківські збори в школі - далеко не завжди той захід, куди поспішають, відкладаючи більш важливі справи. Втім, хіба може бути щось важливішим за намагання таки відстояти навчальний заклад, який потрапив у перелік "оптимізованих"? Тому ввечері біля приміщення ЗОШ N136 з українською мовою навчання в Будьонівському районі Донецька зібралося близько 400 протестуючих. Після мітингу відбулися збори за участю керівників району та райвідділу освіти. Присутні батьки одноствйно проголосували за те, аби школа продовжувала роботу і малі донеччани могли й надалі опановувати державну мову.

Не забуваймо - йдеться про російськомовний Донецьк, про який існує чимало навколомовних міфів. Один із них - нібито батьки школярів навідріз відмовляються віддавати своїх дітей до українських шкіл, отож ці навчальні заклади не мають ніяких перспектив. Зрештою, на користь цієї нісенітниці свідчать і красномовні цифри. Цьогоріч у 71 школі міста навчання ведеться російською. А після того, як у 1990 році тут відкрили першу школу з державною мовою навчання (останній такий заклад перевели на російську ще в 1965-му), за два десятиліття змогли відродити поки що 18 українських шкіл. Щоправда, існують ще українські класи в 64-х двомовних школах, загальна кількість учнів-"українців" становить 26,5%.

"Хочу, щоб діти вивчали українську"

"Та навіть ці цифри дуже не подобаються місцевій владі, яка під час так званої "оптимізації" взялася закривати насамперед недавно відроджені українські школи! - не приховує обурення заступник голови ДОО ВУТ "Просвіта" Марія Олійник. - Адже ліквідація навчальних шкіл у Донецьку почалася з української школи N111 у Петровському районі, а потім узялися за таку ж саму школу N136 у Будьонівському".

За цих умов батьки школярів були категорично проти ймовірного переведення своїх дітей до російських та двомовних шкіл. "Я сама не знаю української мови, але хочу, щоб мої діти вивчали її і були більш освіченими, - каже мати двох школяриків закладу N136 Оксана Нечепуренко. - Один мій син навчається у другому класі, а молодший піде до першого. Нас усіх дуже обурило, що закривати вирішили саме цю школу, адже тільки минулого року зробили ремонт: приміром, за батьківські кошти ми встановили пластикові вікна в класі, наклеїли нові шпалери..."

Ситуація й справді дещо дивна. Школа перебуває в нормальному стані, минулого літа за бюджетні кошти (400 тис. грн) тут зробили капітальний ремонт: зміцнили фундамент, відремонтували дах та опалювальну систему. Та й мала кількість учнів не загрожувала, адже всього у школі 574 учні та 52 п'ятирічні малюки, які готуються стати першокласниками. А їх чомусь усіх вирішили перевести до російської школи N120, де навчаються всього 440 школярів.

Батьки також рішуче проти не зовсім "оптимального" розташування згаданого навчального закладу: 120-та збудована поблизу дороги, тут немає огорожі, зате неподалік є гральні автомати та... міський наркодиспансер. Уже мовчу про діючу сауну, про яку йде лиха слава по всій окрузі... Звідси запитання "на засипку": чи хотіли б "оптимізатори" від освіти, аби їхні діти чи внуки навчалися в таких умовах?

Отож емоцій на мітингах-протестах у школах Петровського та Будьонівського районів не бракувало. І завдяки рішучості батьків питання про оптимізацію українських навчальних закладів поки що відкладається. Зокрема батьки школи N136 прийняли резолюцію з вимогою поновити набір у перші класи в 2011/2012 навчальному році (це було заборонено Будьонівським райвідділом освіти розпорядженням від 29 січня ц. р.), поновити прийом у два десяті класи (є 60 заяв) та припинити тиск на адміністрацію школи, педколектив і батьківський комітет, який захищає права та інтереси своїх дітей.

Штучний недобір

"Представники влади на всіх перехрестях божаться, що рішення про закриття шкіл прийматиме громада, однак нашої думки чомусь ніхто не питав, - обурюються батьки. - Мало того, що нас мордують підвищеними тарифами, зростанням цін, а тепер ще й вирішують за нас, якою мовою вчити дітей! Адже в українських школах взялися штучно робити недобір, аби потім перевести дітей до російських..."

Керівникам міста та області у цій ситуації й справді не позаздриш. Адже обіцяного відкритого обговорення громадою можливості "оптимізації" тієї чи іншої школи поки що не спостерігається. Хоча запевнень, що все буде саме так, не бракує.

А щодо акцій протесту, які влаштували батьки, керівні освітяни міста вважають, що вони дещо передчасні. "На сьогодні по жодній школі жодного рішення не прийнято", -запевнив у день пікету біля школи N136 заступник міського голови, начальник міського управління освіти Валентин Лактіонов. Також керівник рішуче відхрещується від того, що оптимізувати освітню мережу вирішили за рахунок саме українських шкіл. За його словами, всім дітям запропонують такий же самий клас чи школу з обраною мовою навчання. "Будуть враховувати всі моменти, бо в нас є школи з українською та російською мовою навчання, - каже він. - І ми ніколи не підемо на порушення Закону України "Про мови".

На позитивних змінах унаслідок оптимізації навчальних закладів наголошує й начальник управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації Юрій Соловйов. "Сьогодні при оптимізації мережі шкіл ми витримуємо розумну рівновагу і певний баланс: не просто зберегти або реформувати мережу шкіл, а насамперед забезпечити якість освіти", - запевняє він.

...Хтозна, можливо, внаслідок отих змін, які сьогодні вже призвели до акцій протесту, і буде досягнуто розумної рівноваги та якості освіти. Проте насторожує така подробиця: за весь цей час не вдалося почути жодного (!) слова на підтримку оптимізації навчальної мережі від батьків, педагогів чи дітей. Хоча вся оптимізація, запевняють її ініціатори, проводиться саме для них. Чи для кого?

ПРЯМA МOВA

Олександр ЛУК'ЯНЧЕНКO,
міський голова Донецька:

"У нашому місті 64,5 тисячі учнів, тоді як школи розраховані на 130 тисяч дітей. Є такі школи, де навчаються 115-120 учнів, а вони розраховані на 650 чи 800. Рішення про переведення дітей до інших шкіл прийматимуться тільки після того, як депутатські комісії міськради та райради різнобічно розглянуть це питання. Враховуватиметься все: і розташування шкіл, і якість навчання. А територіальна громада має право приймати будь-які рішення, в тому числі й непопулярні".