Навіть у складні часи економічної кризи люди не перестають мріяти про власне житло. Особливо молоді родини, які прагнуть самостійності. Чи є в них шанс нині, коли зарплати зменшуються, а ціни на все зростають день у день? І чи є в держави можливість і бажання допомогти їм? Це актуальне на сьогодні питання обговорили фахівці.

Так, перший заступник голови правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (Держмолодьжитло) Сергій Комнатний зазначив, що кількість українців, які нині потребують житла, стрімко збільшилася за останні два роки, зокрема за рахунок сімей внутрішніх переселенців. Постало питання і житлового забезпечення родин учасників АТО. До того ж на черзі для поліпшення житлових умов уже перебувають понад 600 тисяч багатодітних родин, людей, які проживають у старих аварійних будинках, тощо. Ці питання, на переконання фахівця, можна вирішити за рахунок розробки нових і модернізації діючих державних житлових програм, які потрібно узгодити із сучасними реаліями.

Молоді родини, перш ніж взяти участь у державних житлових програмах, ретельно зважують, чи по кишені їм нове помешкання. Фото Володимира ЗAЇКИ

Переглянути й осучаснити

Одним із реальних і дієвих інструментів, на думку Сергія Комнатного, є програма пільгового молодіжного кредитування, яка діє в Україні вже чимало років і має найбільший попит серед молоді. Проте щоб вона ефективно діяла в нинішніх реаліях, її потрібно осучаснити. Так, із неї пропонують вилучити вимогу щодо обов’язкового перебування претендента на квартирному обліку. Адже такого поняття, як квартирна черга, немає в жодній іншій країні світу. І в Україні воно — рудимент Радянського Союзу, від якого жодної користі. Бо ці черги не рухаються десятиріччями. А дізнатися, чи є в людини або родини у власності житло та чи його достатньо відповідно до норми, відтепер можна через відкриті реєстри нерухомого майна.

На думку фахівця, слід переглянути вимоги щодо опосередкованої вартості житла, зробивши їх реальнішими. Адже опосередкована вартість житла — це вартість, яку вираховують під час прямого бюджетного фінансування будівництва житлового об’єкта. У деяких регіонах вона нині вдвічі менша, ніж реальна вартість квадратного метра. А тому виходить, що замість 6% першого внеску за умовами програми людям доводиться сплачувати фактично аж до 50%, що не кожен може собі дозволити. А від того програма перестає для цих людей бути соціально привабливою і втрачає свою пільговість. Тому для розрахунку розміру кредиту фахівці фонду пропонують брати оціночну вартість об’єкта будівництва, яку надають незалежні експерти. З такими розрахунками надалі простіше працювати і банкам, адже така оцінка реальна.

Переселенцям і учасникам АТО

Фахівець Держмолодьжитла повідомив, що нині у Верховній Раді зареєстровано законопроект про внесення змін до статті 4 Програми надання доступного житла, які передбачають збільшення розміру державної допомоги для учасників АТО з 30 до 50%. І це, на думку фахівців, цілком заслужено. Адже ці люди боронять Батьківщину, щодня ризикуючи своїм життям. А тому отримати преференції від держави за це цілком правильно. Отже, 50% за них заплатить держава, а решта 50% можуть бути як їхні власні заощадження, так і допомога, яку можуть надати місцеві чи регіональні бюджети, банки, а також і Держмолодьжитло.

Ще одна зміна — ставку іпотечного кредитування для об’єктів, які будують за програмою доступного житла, встановити в розмірі 10%. Раніше цей механізм було розроблено, але не задіяно. Нині ж є пропозиція надавати такі кредити внутрішньо переміщеним особам. На думку Сергія Комнатного, це має суттєво допомогти переселенцям у розв’язанні проблеми із житлом.

Так, нині переселенці отримують близько 800 гривень на місяць як компенсацію на оренду житла. Але досвід доводить, що люди, які не мають власного житла, зазвичай економічно та соціально не активні, а отже, будьмо чесними, — стають обтяжливими для регіону, в який перемістилися. Натомість, якщо ці люди отримають кредит на придбання житла, їм потрібно буде щонайменше тут-таки влаштуватися на роботу, аби мати можливість його виплачувати. А через це люди почнуть інтегруватися в місцеві громади.

Для того щоб обидва ці проекти втілити у життя, за них має проголосувати Верховна Рада, а також потрібно передбачити кошти на їхню реалізацію в Державному бюджеті.

Нові програми й спірні питання

Серед новацій, які пропонують, — програма орендного житла. В Україні поки що такої немає. Водночас за кордоном такі проекти дуже поширені. Так, у країнах ЄС від 40 до 60% житла перебуває в державній або комунальній власності, його здають в оренду. В Україні ж нині маємо щодо оренди урядовий законопроект, розроблений Мінрегіоном, і ще один — Комітетом ВР з питань будівництва. На думку першого заступника голови правління Держмолодьжитло, обидва вони мають право на життя, але кожен з них потребує доопрацювання. Сергій Комнатний запропонував створити спільну робочу групу з представників Кабміну, ВР та Держмолодьжитло для напрацювання нормативів щодо будівництва й експлуатації орендного житла в Україні.

Для того, щоб у країні з’являлося більше соціального й доступного житла, слід говорити про податкову лібералізацію для забудовників. Нині в Податковому кодексі є норма, яка передбачає звільнення від сплати податку на додану вартість забудовників, які зводять таке житло. Але, як бачимо, поставленої мети не досягнуто. Тобто вартість квадратного метра для споживача не стала меншою на 20%. А це означає, що хоч номінально норма є, на практиці вона не спрацьовує. Тому Сергій Комнатний звернувся з пропозицією до фахівців з оподаткування та депутатів: або видалити її з ПК загалом, або ретельно переглянути й доопрацювати. І зробити такою, щоб вона реально впливала на здешевлення квадратного метра соціального та доступного житла.

Також, на думку фахівця, не завадило б модернізувати й сам фонд. Адже Держмолодьжитлу вже майже чверть віку. Так, установа працює стабільно, за цей час впровадила близько 80 різноманітних програм, які допомагали молодим українцям отримувати житло. Активно та ефективно фонд співпрацює з національними й державними закладами. Проте іноземним інвесторам його робота, напевно, не зовсім зрозуміла. Адже, хоча фонд має ліцензію на будівництво та надання фінансових кредитів, його офіційно включено до реєстру неприбуткових організацій. І це є правовою колізією. Звісно, потенційні інвестори, з якими проводять перемовини щодо вкладення коштів у розвиток програм фонду, кінцевим результатом співпраці бачать власний прибуток. Та яким він може бути у співпраці з неприбутковою організацією? І це питання також необхідно опрацювати й вирішити.

Потрібні інвестори

У свою чергу директор департаменту державних програм та розвитку житлового будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Наталія Козловська наголосила, що, попри економічну кризу, торік загальні обсяги введення житла в експлуатацію по Україні зросли на 13,4% порівняно з 2014 роком. Це результат плідної роботи і житлових програм, які реалізовує Держмолодьжитло. Адже вони завжди позитивно впливають на розвиток будівельної галузі.

Та найбільша проблема в тому, що на реалізацію програм, які популярні й затребувані серед молоді, держава майже не надає коштів. Зрозуміло, що під час економічної кризи з грошима сутужно скрізь. Проте ще 2012 року для фонду чітко виписали правила, за якими для реалізації програм він може залучати лише кошти держбюджету та місцевих або регіональних бюджетів, без залучення інвесторів та спонсорів.

— Тож, напевно, настав час переглянути це питання і внести корективи на вимогу сучасності. Можливо, варто відтепер передбачити фінансування цих програм не лише за рахунок державного та місцевих бюджетів, а й дозволити фонду шукати та залучати інвесторів — як вітчизняних, так й іноземних, — зазначила Наталія Козловська.

Отже, фахівці погодилися, що завдяки державним житловим програмам через їхню соціальну складову необхідності забезпечення житлом громадян можна досягти розвитку будівельної галузі та економіки країни загалом. Але для цього потрібна зацікавленість і плідна співпраця споживачів, держави, будівельників, фонду та залучення інвесторів.

ДОВІДКА «УК»

Станом на 1 січня 2016 року до бази даних Єдиного автоматизованого державного реєстру осіб, які мають право на пільги, із Запорізької області подали документи 74 інваліди війни — учасники АТО, 4652 учасники бойових дій та 188 членів сімей загиблих бійців.

СОЦІАЛЬНА СФЕРА

Квартири для героїв

Євген ЛОГАНОВ,
«Урядовий кур’єр»

На Запоріжжі надають всебічну підтримку учасникам АТО та членам їхніх сімей, а також членам сімей загиблих під час акцій протесту на Майдані Незалежності у 2013—2014 роках.

Як повідомив директор департаменту соціального захисту населення Запорізької облдержадміністрації Ігор Мещан, в області створено спеціальну комісію з питань закупівлі житла для сімей загиблих, інвалідів I—II груп з числа військовослужбовців, а також для бійців, які потребують поліпшення житлових умов. На це вже спрямовано 9 мільйонів гривень: 5,3 мільйона — з державного та 3,7 мільйона з місцевого бюджетів. Уже придбано 16 квартир. До того ж відповідно до постанови Кабміну «Про соціальний захист членів сімей осіб, смерть яких пов’язана з участю в масових акціях протесту, що відбулися у період з 21 листопада 2013 по 21 лютого 2014 року» родині загиблого, яка проживає в області, виплатили 121,8 тисячі гривень допомоги.

— Ми налагодили роботу з ветеранами та учасниками АТО, — коментує ситуацію заступник голови Запорізької облжержадміністрації Едуард Гугнін. — Понад п’ять тисяч запоріжців отримали посвідчення учасників бойових дій. Триває подальша робота з придбання квартир. Крім того, Запорізька область єдина в Україні, де крім благодійного телемарафону «Пам’ять» (до Дня Перемоги у Другій світовій війні) пройшла акція на підтримку учасників АТО. На наш заклик дружньо відгукнулися місцеві жителі. Спільними зусиллями вдалося зібрати мільйон гривень на підтримку наших хлопців. Отже, в обласному бюджеті на цей рік вже закладено кошти для виплат учасникам АТО.